17 квітня 2019 року м. Ужгород№ 260/87/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С. А.
при секретарі судових засідань - ОСОБА_1
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - не з'явився;
представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -
Відповідно до вимог ч.3 ст. 243 КАС України 17.04.2019 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС згідно якого просило суд : визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 листопада 2017 року між ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» (Покупець) та компанією CAYIROGULLARІ TARIM VE ORMAN URUN. INSAAT TURIZM GIDA MAD TICARET VE SANAYІ LTD STI (Постачальник) укладено Контракт №9 про поставку свіжих фруктів. У відповідності до Контракту, 24 вересня 2018 року, з метою митного оформлення: лимону свіжого, врожаю 2018 року, призначених для громадського харчування у кількості 14400,00 кг, торгівельної марки CAYIR, виробник - CAYIROGULLARI TARIM та гранату свіжого, врожаю 2018 року, призначених для громадського харчування у кількості 5700,00 кг, торгівельної марки CAYIR, виробник - CAYIROGULLARI TARIM, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало до митного органу (Львівської митниці ДФС) митну декларацію № UA209140/2018/166601. Митна вартість товару зазначалась у розмірі 11772,00 доларів США за весь товар (без врахування витрат за транспортування у розмірі 1200,00 доларів США): лимон - 14400 кг за 8352,00 доларів США (у розрахунку митної вартості 0,58 доларів США за кг); гранат - 5700 кг за 3420 доларів США (у розрахунку митної вартості 0,60 доларів США за кг).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2018/166601 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №9 від 15.11.2017р.. інвойс №IHR 2018000000374 від 19.09.2018 року, договір - замовлення №19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018р., довідка про транспортні витрати від 24.09.2018р., рахунок про надання транспортно - експедиторських послуг №19/09/1 від 19.09.2018р., автотранспортна накладна (CMR) А 000955 від 20.09.2018, митну декларацію країни відправлення 18330100ЕХ154021 від 20.09.2018., пакувальний лист від 20.09.2018 року.
Всупереч діючим нормам митного законодавства, відповідач виніс Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року.
З метою недопущення псування товару, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало для митного оформлення митну декларацію №UA209140/2018/166861 вимушено задекларувавши митну вартість за визначеним відповідачем методом та ціною: лимон - 14400 кг за 15408,00 доларів США (у розрахунку митної вартості 1,07 доларів США за кг); гранат - 5700 кг за 4560 доларів США (у розрахунку митної вартості 0,80 доларів США за кг).
Рішення про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року позивач вважає протиправними, та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, однак надіслав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності на основі наявних в матеріалах справи доказах. Позовні вимоги підтримав та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засідання проти задоволення даного позову заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому пояснивши в судовому засіданні, що рішення про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року митним органом прийняті з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки в документах, які надано декларантом до Львівської митниці ДФС разом з митною декларацією від 24.09.2018 № UA209140/2018/166601, містяться розбіжності, а надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: поставки товарів здійснюються партіями, котрі формуються згідно з замовленнями, проте даний документ не надано до митного оформлення; згідно з п.6.1 зовнішньоекономічного договору № 9 умови оплати вказуються в фактурі, проте така інформація у поданому до митного оформлення інвойсі №IHR2018000000374 від/ 19.09.2018 відсутня; пунктом 4.5 даного договору передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи (прайс лист), котрі / відсутні; рахунок про перевезення виставлений на маршут Туреччина- Львів, проте в договорі-заявці місцем вивантаження є Закарпатська обл., Свалява, вул. Робітнича, 2/2; перевізником в CMR виступає LLC Shapin, в рахунку і договорі про перевезення - SMD Trading Kft; експортна декларація №18330100ЕХ154021 надана не у повному обсязі: у графі 3 вказано наявність другого аркуша, який до митного оформлення не подавався.
Відповідно до ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, однак запропонованих митницею додаткових документів позивачем не надано. Отже, у зв'язку з тим, що в наданих декларантом до митного органу документах містилися розбіжності, а також з урахуванням ненадання декларантом до митного органу витребуваних документів, Львівською митницею ДФС правомірно прийнято спірне рішення про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року, у зв'язку з чим представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів адміністративної справи, 15 листопада 2017 року між ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» (Покупець) та компанією CAYIROGULLAR1 TARIM VE ORMAN URUN. INSAAT TURIZM GIDA MAD TICARET VE SANAYІ LTD STI (Постачальник) укладено Контракт №9 про поставку свіжих фруктів (а.с. 19-22).
У відповідності до Контракту, 24 вересня 2018 року, з метою митного оформлення: лимону свіжого, врожаю 2018 року, призначених для громадського харчування у кількості 14400,00 кг, торгівельної марки CAYIR, виробник - CAYIROGULLARI TARIM та гранату свіжого, врожаю 2018 року, призначених для громадського харчування у кількості 5700,00 кг, торгівельної марки CAYIR, виробник - CAYIROGULLARI TARIM, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало до митного органу (Львівської митниці ДФС) митну декларацію № UA209140/2018/166601 (а.с. а.с 15-16). Митна вартість товару зазначалась у розмірі 11772,00 доларів США за весь товар (без врахування витрат за транспортування у розмірі 1200,00 доларів США): лимон - 14400 кг за 8352,00 доларів США (у розрахунку митної вартості 0,58 доларів США за кг); гранат - 5700 кг за 3420 доларів США (у розрахунку митної вартості 0,60 доларів США за кг).
Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2018/166601 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №9 від 15.11.2017р. (а.с.19-22), інвойс №IHR 2018000000374 від 19.09.2018 року (а.с.23), договір - замовлення №19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018р.(а.с.24), довідка про транспортні витрати від 24.09.2018р.(а.с.25), рахунок про надання транспортно - експедиторських послуг №19/09/1 від 19.09.2018р.(а.с.26), автотранспортна накладна (CMR) А 000955 від 20.09.2018(а.с 31), митну декларацію країни відправлення 18330100ЕХ154021 від 20.09.2018.(а.с30), пакувальний лист від 20.09.2018 року (а.с.27).
Під час здійснення митного контролю за МД від 24.09.2018 № UA209140/2018/166601 митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: поставки товарів здійснюються партіями, котрі формуються згідно з замовленнями, проте даний документ не надано до митного оформлення; згідно з п.6.1 зовнішньоекономічного договору № 9 умови оплати вказуються в фактурі, проте така інформація у поданому до митного оформлення інвойсі №IHR2018000000374 від 19.09.2018 відсутня; пунктом 4.5 даного договору передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи (прайс - лист), котрі відсутні; рахунок про перевезення виставлений на маршут Туреччина - Львів, проте в договорі-заявці місцем вивантаження є Закарпатська обл., Свалява, вул. Робітнича, 2/2; перевізником в CMR виступає LLC Shapin, в рахунку і договорі про перевезення-SMD Trading Kft; експортна декларація №18330100ЕХ154021 надана не у повному обсязі: у графі 3 вказано наявність другого аркуша, який до митного оформлення не подавався.
Відповідно до ст.53 МКУ декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Однак, на вимогу митного органу, декларантом були надіслані зовнішньоекономічний контракт і фактура, які вже були подані до митного оформлення. Додаткові документи не надсилалися.
Зважаючи на вищевикладені обставини, митний орган виніс рішення про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та у зв'язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року, які являються предметом оскарження в даній адміністративній справі.
Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням про коригування митної вартості № UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та відмовою в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року, позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами на час виникнення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються процедури визначення митної вартості товарів та правомірності рішень відповідача щодо коригування митної вартості товару, котрий імпортується на митну територію України, та регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до статті 49 якого митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Отже, Митним кодексом України передбачено, та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч.ч.3-5 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).
Частиною 2 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч.6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Згідно зі ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно зі ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Уразі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, та відмови у митному оформленні, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Між тим, витребовувати контролюючий орган має лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, під час перевірки Львівською митницею ДФС наданих декларантом ТОВ “ГОЛДЕН ФРУІТ” для підтвердження митної вартості товару документів, фахівцями контролюючого органу встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності, а саме надані Товариством документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари, а саме: поставки товарів здійснюються партіями, котрі формуються згідно з замовленнями, проте даний документ не надано до митного оформлення; згідно з п.6.1 зовнішньоекономічного договору № 9 умови оплати вказуються в фактурі, проте така інформація у поданому до митного оформлення інвойсі №IHR2018000000374 від/ 19.09.2018 відсутня; пунктом 4.5 даного договору передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи (прайс лист), котрі / відсутні; рахунок про перевезення виставлений на маршут Туреччина- Львів, проте в договорі-заявці місцем вивантаження є Закарпатська обл., Свалява, вул. Робітнича, 2/2; перевізником в CMR виступає LLC Shapin, в рахунку і договорі про перевезення - SMD Trading Kft; експортна декларація №18330100ЕХ154021 надана не у повному обсязі: у графі 3 вказано наявність другого аркуша, який до митного оформлення не подавався.
Однак, із такими доводами митного органу суд не погоджується та відхиляє такі з огляду на наступне.
Для визначення митної вартості не за основним методом, відповідач в Рішенні про коригування митної вартості зазначив, що для визначення митної вартості використано резервний метод, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД №UA408150/2018/19157 від 23.09.2018 року та МД №UA209180/2018/58096 від 20.09.2018 року.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Однак, митним органом у оскаржуваному позивачем прийнятому рішенні не зазначено інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості.
Крім цього, суд також вважає за не обхідне зазначити, що ключовою обставиною при коригуванні митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод, є обставина ідентичності (подібності, аналогічності) товарів. Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості
Таким чином, орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі - продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Як визначено у частині третій статті 53 МК України, у разі якщо документи зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митним органам право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України визначено, що митна вартість товарі які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Щодо посилань відповідача на не взяття за основу першого методу визначення митної вартості товарів, які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та відповідно картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року, суд зазначає наступне.
Доводи відповідача про те, що поставка товарів здійснюються партіями, котрі формуються згідно замовлення, однак такий документ не надано до митного оформлення, спростовується судом з огляду на наступне.
В разі якщо певна партія товару пройшла митне очищення в країні відправлення (митна декларація країни відправлення 18330100ЕХ154021 від 20.09.2018 року надана позивачем відповідачу при поданні митної декларації) і дана партія товару покупцем подана до митного оформлення в Україні, у зв'язку з чим в даному випадку досягнена згода між покупцем та продавцем по кількості товару, які повинні були доставлені.
Згідно до п. 2.2. Контракту №9 від 15.11.2017 року, поставка товару здійснюється партіями, які формуються по замовленню Покупця. Тобто, в даному випадку, замовлення, відповідно до вимог ст. 53 МК України, так і положень Контракту №9 від 15.11.2017 року, не являється документом, що підтверджує вартість товару, а отже його відсутність не може являтися передумовою для коригування митної вартості товару.
Щодо посилань митного органу на п.6.1. Контракту №9 від 15.11.2017 року, а саме те, що оплата вказуються в фактурі, проте неможливо ідентифікувати дану інформацію, суд зазначає, що умови оплати не мають ніякого відношення до визначення митної вартості товару та не являється об'єктом митного контролю. Товар ввозиться на територію України, а отже сторони дійшли згоди по оплаті. Разом з цим, Пунктом 6.1. Контракту №9 від 15.11.2017 року укладеного між компанією CAYIROGULLARI (Туреччина) та ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ», конкретно вказано, що вартість товару визначається в інвойсах, а умови оплати обговорюються сторонами. У вказаному пункті Контракту, не має жодної умови щодо термінів оплати, які обов'язково повинні бути зазначені в інвойсі. Термін оплати - жодним чином не впливає на числові показники митної декларації.
З приводу посилань митного органу на П. 4.5. даного договору де передбачено, що покупцю направляються інші необхідні документи (прайс - листи), котрі відсутні, суд також відхиляє.
В даному випадку відповідно до п. 4.5. Контракту, постачальник відправляє покупцю наступні супроводжуючі документи: фіто санітарний сертифікат, сертифікат походження, накладна (CMR), інвойси, інші необхідні документи. Таким чином, Контрактом чітко визначено, що прайс листи видаються покупцю за потреби. Оскільки такий документ не являється основним документом, що підтверджує митну вартість товару, тому потреби в його отриманні в даному випадку не було.
Не погоджується суд і з доводами митного органу на те, що згідно договору замовлення про перевезення №19/09/1 та рахунку про перевезення №19/09/1 вартість перевезення становить 1200 USD, проте задекларовано 1100 USD на транспортування, а також 100 USD на навантаження з огляду на наступне.
В Договорі-Замовленні №19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018 року та інвойсі №19/09/1 від 19.09.2018 року про транспортне експедирування вантажу визначено вартість перевезення у розмірі 1200 доларів США. З наданої довідки про транспорті витрати від 24.09.2018 року, експедитор SMD Traiding Kft, підтвердив, що транспортні витрати складають таку ж суму у розмірі 1200 доларів США, в тому числі навантажувальні роботи склали - 100,00 доларів США. Тому, задекларовані суми 1100 та 100 доларів США, складають якраз витрати на перевезення, які ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» точно відобразило в декларації.
З приводу посилань представників відповідача на те, що в рахунку 19/09/1 відсутній підпис керівника, то суд зазначає насупне.
В Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2012 року №2 «Про довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» ( 2.5. Довідки), наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилки відсутньої інформації орган доходів і зборів може встановити за допомогою решти інформації, що міститься у цьому ж документі, або інформації з інших документ пов'язаних із цим документом. Наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
Інвойс 19/09/1 від 19.09.2018 виставлений SMD Traiding Kft за транспортне експедирування вантажу. Даний документ надавався в пакеті перевізних документ разом з договором №19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018 року, який повністю відображає інформацію інвойсу. Більше того, експедитором SMD Traiding Kft надана довідка про транспої витрати з датою митного оформлення товару - 24.09.2018 року. Тому в сукупності перевізні документи, які не мають розбіжностей, в повній мірі підтверджують інформацію про перевезення. Відсутність підпису, якщо і його не було на інвойсі, не може свідчити про його неправдивість, якщо інші документи комплекту містять підпис та печатку компанії експедитора. Витрати на транспортування в повній мірі можуть бути підтверджені договором та довідкою.
Щодо посилань відповідача на те, що перевізником в CMR виступає LLC Shaning, в рахунку і договорі про перевезення - SMD Traiding Kft, то суд заначє наступне, а відповідно і спростовує доводи відповідача тим, що за умовами наданого до митного оформлення Договору-Замовлення №19/0 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018 експедитор (SMD Traiding Kft.) бере на себе зобов'язання доставити з місцязавантаження, до пункту вивантаження довірений йому для перевезення вантаж , а замовник (ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ») зобов'язується прийняти та оплатити послуги експедитора. У вказаному замовленні, експедитором зазначено, що заявка прийнята та надається автомобіль НОМЕР_1 / AT 1977 ХР. Тобто вказаний Договір є договором транспортного експедирування.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про транспортну - експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.
Згідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про транспортну - експедиторську діяльність», експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.
Так само, згідно до ст. 932 ЦК України, експедитор має право залучати до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» уклало з SMD Traiding Kft договір про транспортне експедирування вантажу, який придбано від компанії CAYIROGULLARI (Туреччина). В свою чергу, з метою організації доставлення вантажу, SMD Traiding Kft, як експедитор залучило до перевезення, третю особу LLC Shaning, як перевізника, який був зобов'язаний під контролем експедитора доставити вантаж ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ». Такі взаємовідносини повністю відповідають положенням українського та міжнародного законодавства, а отже вчиненні з дотриманням норм такого.
Тому, суд приходить до висновку. що в CMR №А000955 від 20.09.2018 року відмітку про прийняття вантажу поставив перевізник LLC Shaning. Інвойс №19/09/1 від 19.09.2018 року виставлений SMD Traiding Kft за транспортне експедирування вантажу, що також повністю відповідає змісту Договору-Замовлення № 19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 19.09.2018 року.
Таким чином, вищенаведеним повністю підтверджується безпідставність в неприйняті митної декларації за ціною контракту.
Щодо обрання та правомірності обраного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту, суд зазначає наступне.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
До митного оформлення ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» подало інвойс №IHR 2018000000374 від 19.09.2018 року, в якому чітко визначено характеристики товару, кількість, ціна за одиницю та умови поставки EXW. Даний рахунок містить всі реквізити сторін договору, підпис та печатку продавця. При здійсненні митного контролю, відповідачем не виявлено в ньому розбіжностей або ознак підробки.
За місцем передачі товару, на умовах Контракту (Мерсін, Турція), продавець передав перевізнику LLC Shaning, який був найнятий Експедитором SMD Traiding Кft товар у точній відповідності до інвойсу: 14400,00 кг лимону та 5700,00 кг гранат.
На підтвердження передачі товару складена та підписана автотранспортна накладна (CMR) А 000955 від 20.09.2018 року. При здійсненні митного контролю відповідачем не виявлено в ньому розбіжностей або ознак підробки, так само не було зауважень щодо неспроможності ідентифікувати товар. Отриманий перевізником товар пройшов митне очищення в країні відправлення і за результатами якого видано митну декларацію країни відправлені 18330100ЕХ154021 від 20.09.2018.
В графі 44 якої чітко вказано, що товар перевозиться за тим же інвойсом №IHR 2018000000374 від 19.09.2018 року, який ТОВ ««ГОЛДЕН ФРУІТ» подавало до митного оформлення. Вказана митна декларація країни відправлення також подавалась позивчем разом з іншими документами.
Для підтвердження витрат на транспортування, а також для можливості ідентифікації учасників перевезення вантажу, до митного оформлення подано Договір -Замовленні №19/09/1 транспортного експедирування вантажів автомобільні транспортом від 19.09.2018 року, інвойс №19/09/1 від 19.09.2018 року про транспортне експедирування вантажу та довідку про транспорті витрати від 24.09.2018 року.
Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією № UA209140/2018/166601 подані і необхідні документи, які з врахуванням ст. 53 МК України, підтверджують митну вартість товару.
У вказаних документах митним органом не виявлено розбіжностей, так само митним органом не вказано, що наявні в них відомості унеможливлюють ідентифікувати товар або підтвердити числові показники митної декларації.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем до позову надано суду висновок експертного товарознавчого дослідження від 03.12.2018 року № 19-09/362, яким позивач обґрунтовує і підтверджує визначення ціни товару (лимонів та гранату).
Так як встановлено судом такий висновок не надавався відповідачу і не був досліджений ним при винесенні оскаржуваних рішень.
В той же час, такий підтверджує в даному випадку сам факт того, що позивачем у поданих ним документах для митного оформлення товарів було заявлено митну вартість яка узгоджується зокрема і з даним експертним висновком де також визначено ціну товару (лимонів та гранату).
Судовим експертом ОСОБА_4 проведено дослідження щодо визначення ціни товару (лимонів та гранату), який 24 вересня 2018 року імпортував ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» за Контрактом №9 від 15.11.2017 року. Під час експертного, дослідження експертом було досліджено цінові пропозиції таких товарів в Туреччині.
За результатами проведеної експертизи було встановлено, що вартість товару: гранат свіжий, країна походження Туреччина може складати від 0,23 до 0,66 долара США; лимон свіжий, країна походження Туреччина може складати від 0,35 до 0,64 долара США. Дані відомості підтверджені Висновком експертного товарознавці дослідження №19-09/362 від 03.12.2018 року, який митним органом був відхилений та відповідно не брався до уваги при визначенні митної вартості. А відповідно і прийнятті оскаржуваних позивачем рішень.
Позивачем задекларовано лимон - у розрахунку митної вартості 0,58 доларів США за кг; гранат - у розрахунку митної вартості 0,60 доларів США за кг.
З врахуванням дослідження даних показників, експерт підтвердив, і товар, який придбало ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» може коштувати у діапазоні цін, які відображені у митній декларації. При цьому суд також звертає і увагу на те, що задекларована вартість товару наближена до вищої з цінових пропозицій ідентичного товару, який пропонувався для продажу на ринку Туреччини та який був досліджений судовим експертом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року підлягає до задоволення повністю.
Щодо позовної вимоги позивача про скасування картки в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00748 від 24.09.2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини одинадцятої статті 264 МКУ орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною шостою статті 54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Із наведених положень випливає, що однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.
Отже, скасування судом рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому враховуючи, що судом рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню, тому відповідно і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року також підлягає визнанню протиправною та відповідно скасуванню.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічні правові позиції щодо спірних правовідносин у даній адміністративній справі викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 16 квітня 2019 року справа №810/4440/16 (адміністративне провадження №К/9901/38812/18), від 16 квітня 2019 року справа №815/2146/16 (адміністративне провадження №К/9901/13221/18), від 16 квітня 2019 року справа №815/6698/17 (адміністративне провадження №К/9901/6038/19).
Окрім цього, суд також зазначає, що згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеній в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
При цьому, згідно частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В даному випадку, позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог щодо визнання протиправними, а відповідно і скасування рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року.
У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи дане положення, суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС на користь ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» 1921,00 грн. понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) сплаченого за платіжним дорученням №737 від 11 січня 2019 року .
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2018/200272/2 від 24.09.2018 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2018/00749 від 24.09.2018 року.
Стягнути з Львівської митниці ДФС (79000,Львівська область, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ -39420875) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" (89300,Закарпатська область, м.Свалява, вул.Робітнича, 2/2, код ЄДРПОУ - 39655147) понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) сплаченого за платіжним дорученням №737 від 11 січня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.04.2019 року.
СуддяC.А. Гебеш