Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 686/22736/17-ц
провадження № 61-45830св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Фаловської І. М.
(суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відділ капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу капітального будівництва Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області (далі - ВКБ УМВС України в Хмельницькій області) про визнання права власності на квартиру.
Позовна заява мотивована тим, що 02 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та ВКБ УМВС України в Хмельницькій областіукладений інвестиційний договір, предметом якого є участь ОСОБА_1 в інвестуванні будівництва квартири АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_1. Позивач виконав умови договору, однак оформити право власності на квартиру не може.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 19 травня 2016 року зобов'язано ВКБ УМВС України в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 згідно з інвестиційним договором
від 02 грудня 2008 року на дольову участь у будівництві за адресою: АДРЕСА_1, довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири АДРЕСА_1 площею 73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1, акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 та витяг з реєстру власників квартир.Стягнуто з ВКБ УМВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 17 044,80 грн витрат на придбання газового котла та пеню - 7 933,69 грн.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2016 року в частині зобов'язання ВКБ УМВС України в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 згідно з інвестиційним договором від 02 грудня 2008 року на дольову участь у будівництві за адресою: АДРЕСА_1, довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири АДРЕСА_1 площею 73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1, акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 та витяг з реєстру власників квартир та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на придбання газового котла в розмірі 17 044,80 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 19 травня 2016 року в частині стягнення з ВКБ УМВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 пені в розмірі 7 933,69 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 7 933,69 грн відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року видано виконавчий лист № 686/19326/15-ц.
02 серпня 2017 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте, протягом строку перебування на виконанні виконавчого документа, боржником не вжито заходів щодо добровільного виконання рішення суду. Дане рішення суду в частині видачі документів виконати без участі боржника неможливо. Рішення суду не виконується з незалежних від державного виконавця причин.
Постановою старшого державного виконавця від 11 жовтня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа
№ 686/19326/15-ц закінчено з підстав, передбачених частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на те, що рішення Апеляційного суду Хмельницької області
від 06 липня 2017 року виконувалося у примусовому порядку, проте не виконано, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_1.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року (у складі судді Продана Б. Г.) позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею
73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня
2018 року заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не набув право власності на спірний об'єкт, тому його право не підлягає захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що з моменту введення будинку в експлуатацію і на сьогоднішній день всі договори про надання житлово-комунальних послуг оформленні на ім'я позивача, він сплачує всі платежі та внески у створене ОСББ за цю квартиру, проте, від незалежних від нього обставин не в змозі реалізувати своє право на набуття права власності. Крім того, об'єкт його інвестування за укладеним договором - квартира АДРЕСА_1 площею 73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1 не перебуває на балансі ВКБ УМВС України в Хмельницькій області, а тому юридично передати позивачу сам об'єкт відповідач не має підстав.
Доводи інших учасників справи
У квітні 2019 року ВКБ УМВС України в Хмельницькій області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що на момент укладання договору ОСОБА_1 був співробітником міліції, що перебував на квартирному обліку для покращення житлових умов. Але протягом будівництва житлового будинку позивач недобросовісно виконував умови договору щодо проведення розрахунків і умисно не поновлював документи особової справи, як співробітника, що перебуває на квартирному обліку для покращення житлових умов. Разом з тим, на даний час у встановленому законом порядку власність на житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 у житловому будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 не зареєстровано. Отже, постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, всі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстави для її скасування відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 04 квітня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено що 02 грудня 2008 року між ОСОБА_1 та
ВКБ УМВС України в Хмельницькій області укладений інвестиційний договір, предметом якого є участь ОСОБА_1 в інвестуванні будівництва квартири АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_1. Позивач виконав умови договору, однак оформити право власності на квартиру не може.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 19 травня 2016 року зобов'язано ВКБ УМВС України в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 згідно з інвестиційним договором
від 02 грудня 2008 року на дольову участь у будівництві за адресою: АДРЕСА_1, довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири АДРЕСА_1 площею 73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1, акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 та витяг з реєстру власників квартир. Стягнуто з ВКБ УМВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 17 044,80 грн витрат на придбання газового котла та пеню - 7 933,69 грн.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19 травня 2016 року в частині зобов'язання ВКБ УМВС України в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 згідно з інвестиційним договором від 02 грудня 2008 року на дольову участь у будівництві за адресою: АДРЕСА_1, довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири АДРЕСА_1 площею 73,7 кв. м у будинку АДРЕСА_1, акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 та витяг з реєстру власників квартир та стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на придбання газового котла в розмірі 17 044,80 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 квітня 2017 року рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 жовтня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 19 травня 2016 року в частині стягнення з ВКБ УМВС України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 пені в розмірі 7 933,69 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 7 933,69 грн відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
На виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року видано виконавчий лист № 686/19326/15-ц.
02 серпня 2017 року старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Проте, протягом строку перебування на виконанні виконавчого документа, боржником не вжито заходів щодо добровільного виконання рішення суду. Дане рішення суду в частині видачі документів виконати без участі боржника неможливо. Рішення суду не виконується з незалежних від державного виконавця причин.
Постановою старшого державного виконавця від 11 жовтня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа
№ 686/19326/15-ц закінчено з підстав, передбачених частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, листом ВПВР УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області
від 10 листопада 2017 року на запит ОСОБА_1 повідомлено про хід виконання виконавчого провадження.
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 направив запит на інформацію до Реєстраційної служби ГТУЮ у Хмельницькій області, в якому просив повідомити його, чи можлива реєстрація об'єкта нерухомості відповідно до рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року та на підставі оригіналу інвестиційного договору від 02 грудня 2017 року; просив надати витяг з реєстру власників квартир.
Згідно з відповіддю Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради від 27 жовтня 2017 року на запит ОСОБА_1, у разі наявності усіх документів, які зазначені в рішенні суду, а саме - акта прийому-передачі об'єкта інвестування та довідки про сплату повної вартості об'єкта інвестування можливо буде провести державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1 у будинку АДРЕСА_1.
Як вбачається з відповіді Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на скаргу ОСОБА_1, постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» прийнято рішення про утворення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області. Разом з тим, МВС України видало наказ від 24 листопада 2015 року № 1510 «Про ліквідацію підрозділів (юридичних осіб) УМВС України в Хмельницькій області». Отже, ОСОБА_1 необхідно звернутися до голови ліквідаційної комісії ВКБ УМВС України в Хмельницькій області для вирішення свого питання.
У жовтні 2017 року позивач направив запит до Ліквідаційної комісії
ВКБ УМВС в Хмельницькій області, в якому просив повідомити його, чи виконане рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року.
Постановою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 31 жовтня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, закрито у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, зазначеним вимогам закону судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 627, 628, 629 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, сторони, підписавши інвестиційний договір на дольову участь у будівництві квартири, який є чинним, обумовили всі його умови, які позивач виконав, тому підстави не виконувати даний договір у відповідача відсутні.
Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що ОСОБА_1 отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, оскільки позивач не набув право власності на спірний об'єкт, тому його право не підлягає захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.
Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитися не можна.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Встановлено та не заперечується сторонами, що право позивача є порушеним та підлягає захисту.
Позивач на захист свого порушеного права вже звертався до суду з наступними позовами:
- про визнання неправомірними дії відповідача щодо односторонньої зміни умов інвестиційного договору зобов'язання внести зміни в інвестиційний договір, надати довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири, акт прийому-передачі квартири, витяг з реєстру власників квартир, стягнення витрат на придбання газового котла, пені та коштів, які сплачені у зв'язку з виконанням робіт не передбачених умовами договору, який рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня
2017 року задоволено частково. Зобов'язано ВКБ УМВС України в Хмельницькій області надати ОСОБА_1 довідку про сплату повної вартості об'єкта інвестування квартири, акт прийому-передачі квартири та витяг з реєстру власників квартир;
- про визнання права власності на квартиру, у задоволенні якого постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня
2018 року відмовлено.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина друга статті 5 ЦПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18).
Оскільки положення Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема, статті 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Вищевказане свідчить про те, що відмова позивачу у реалізації його права на судовий захист за наявності порушеного права не передбачена нормами чинного процесуального законодавства.
Разом з тим, апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.
З предмету позовних вимог вбачається, що позивач, вважаючи себе власником майна на підставі інвестиційного договору від 02 грудня
2008 року, укладеного з ВКБ УМВС України у Хмельницькій області, просить захистити його право власності у спосіб, визнання за ним права власності на це майно, оскільки інший спосіб захисту порушеного права, який був ним використаний (надання довідки про сплату повної вартості об'єкта інвестування, акта прийому-передачі квартири та витягу з реєстру власників квартир) виявився неефективним.
Виконання рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 06 липня 2017 року є неможливим без участі боржника і тому виконавче провадження є закінченим на підставі статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час видачі виконавчого листа), відповідно до якої у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, як встановлено вище, позивач звертався з листами до компетентних органів з метою виконання умов інвестиційного договору та рішення суду, однак отримав відмови в усіх зверненнях. Разом з тим, кримінальне провадження за фактом звернення ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України, також закрито.
Згідно з частиною другою статті 5 ЦПК України суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши порушення прав позивача під час набуття права власності на об'єкт будівництва, повинні були обрати ефективний спосіб захисту порушеного права, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 на підставі інвестиційного договору
від 02 грудня 2008 року вчинив дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права власності на об'єкт будівництва.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ВКБ УМВС України в Хмельницькій області укладений інвестиційний договір, предметом якого є участь в інвестуванні ним будівництва квартири, який ним виконано в повному обсязі, що встановлено судами.
Однак, в матеріалах справи відсутній вказаний інвестиційний договір
від 02 грудня 2008 року.
При розгляді справи, суд першої інстанції не дослідив вказаний інвестиційний договір, зокрема, який порядок реалізації та отримання у власність об'єкту нерухомості та не врахував, що рішеннями судів, які набрали законної сили, позивач набув право на отримання об'єкту будівництва у визначеному законом порядку.
За таких обставин, коли умови договору між сторонами не досліджено судами, сам договір в матеріалах справи відсутній, Верховний Суд не може надати правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту та його ефективності з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій, не врахували вимоги статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, не дослідили умови договору, права та обов'язки обох сторін, порядок набуття права на майно та способи визнання права власності на об'єкт нерухомості. У зв'язку з чим порушене за цим договором право позивача на майно залишилось незахищеним.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи відповідача, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.
Оскільки судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 12 вересня 2018 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко
І. М. Фаловська