10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 452/1058/17
провадження № 61-812св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., Олійник А. С., ПогрібногоС. О.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»,
заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінактив», ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2017 року, постановлену у складі судді Кравціва В. І., та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Позика») звернулось із заявою, у якій просило замінити стягувача у виконавчому провадженні про стягнення зі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») заборгованості за кредитним договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року.
У заяві посилалось на те, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області у справі № 2/1303/2009 стягнено зі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року.
26 грудня 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору факторингу відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінактив» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив») право вимоги, у тому числі за договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року.
26 грудня 2016 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінактив» на підставі договору факторингу відступило ТОВ «Фінансова компанія «Позика» право вимоги, у тому числі за вказаним договором.
З огляду на це, заявник просив провести заміну сторони у виконавчому провадженні з виконання рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2009 року у справі № 2/1303/2009.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2017 року у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія «Позика» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з недоведення заявником факту відкриття виконавчого провадження за вказаними виконавчими листами чи повернення цих виконавчих листів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що вибуття однієї із сторін виконавчого провадження не відбулось, тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Позика» відхилено, ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2017 року залишено без змін з посиланням на відповідність її висновків нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог і доводів касаційної скарги
У грудні 2017 року ТОВ «ФК «Позика» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просило скасувати ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 липня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій є незаконними та необґрунтованими.
Вказувало на те, що за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття кредитора у зобов'язанні він замінюється правонаступником. У разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Крім того, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватись не лише у відкритому виконавчому провадженні, тому що процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку із вибуттям попереднього після ухвалення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і у результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами державної виконавчої служби. Після укладення між первісним кредитором і новим договору відступлення права вимоги від 26 грудня 2016 року первісний кредитор позбавлений права на вчинення будь-яких дій відносно кредитних заборгованостей, права за якими відступлені, а без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Заперечення на касаційну скаргу
Відзиву на касаційну скаргу від ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до Верховного Суду не надходило.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 2 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі і ухвалою цього ж суду від 26 березня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 21 грудня 2009 року у справі № 2/1303/2009 задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року.
Апеляційним судом встановлено, що до ТОВ «ФК «Позика» перейшло право вимоги за кредитним договором № 11353439000, укладеним між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4
З матеріалів справи № 2/1303/2009 суди встановили, що 2 лютого 2010 року ПАТ «УкрСиббанк» надіслані два виконавчі листи з примусового виконання вказаного судового рішення.
Позиція Верховного Суду; мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час розгляду заяви судами попередніх інстанцій, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 378 ЦПК України у вказаній редакції Кодексу заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися не лише на стадії виконавчого провадження (під час виконання рішення суду за виконавчим листом), а і до відкриття виконавчого провадження у справі за умов настання певних обставин, що мають юридичне значення, зокрема вибуття стягувача із зобов'язання після постановлення щодо нього судового рішення.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Погоджуючись із відмовою суду першої інстанції у задоволенні заяви, апеляційний суд, у порушення вказаних положень закону та вимог
статей 212-214, 303, 315 ЦПК України в редакції Кодексу, чинній на час розгляду заяви, не врахував, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватись на будь-якій стадії процесу і наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору; тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження лише з тих підстав, що виконавче провадження з виконання судового рішення не відкрито та рішення не перебуває на виконанні.
Обмежившись посиланням на відсутність відкритого виконавчого провадження, апеляційний суд не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та не спростував належним чином доводи апеляційної скарги, не надав оцінки доданим до заяви про заміну сторони виконавчого провадження доказами, а саме договорам, на підставі яких у ТОВ «ФК «Позика» виникло право вимоги за кредитним договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року, не встановив обсяг такого права окремо до позичальника та поручителя.
Згідно з частиною третьою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
За таких обставин ухвалене апеляційним судом судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до апеляційного суду на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи апеляційному суду належить врахувати викладене, надати належну оцінку доказам у справі, встановити наявність у ТОВ «ФК «Позика» права вимоги за кредитним договором № 11353439000 від 2 червня 2008 року окремо до позичальника та поручителя, надати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так як касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 411, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Львівської області від 21 листопада 2017 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. А. Стрільчук
Судді: С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов А. С. Олійник С. О. Погрібний