24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 524/10257/15-ц
провадження № 61-8170ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права спільної сумісної власності на квартиру, визнання права спільної часткової власності на квартиру,
19 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу постанову Полтавського апеляційного суду від 25 березня 2019 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час звернення позивача до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 0,4 мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено що з 1 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218,00 грн.
Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що з 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 378,00 грн.
З позовом про поділ спільного майна подружжя вартістю 431 848,00 грн та визнання права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя ОСОБА_2 звернулась у грудні 2015 року.Ціна позову за вимоги майнового та немайнового характеру складає 4 805,68 грн (4 318,48+487,20). У червні 2016 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов про припинення права спільної сумісної власності на квартиру вартістю 431 848,00 грн та визнання права спільної часткової власності на квартиру. Ціна зустрічного позову за вимоги майнового та немайнового характеру складає 4 805,68 грн (4 318,48+487,20).
Отже розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 19 222,72 грн ((4 805,68 +4 805,68)?200%).
До касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на майновий стан, оскільки заявник має дохід у вигляді заробітної плати, з якої сплачує аліменти, боргові зобов'язання за договором безпроцентної позики та комунальні платежі, тому сума судового збору є значною для нього.
Частиною першою статті 136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому зако6ном, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Враховуючи те, жодного доказу на підтвердження майнового станузаявника не додано, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору належними доказами не підтверджено.
Отже, заявнику необхідно надати належні та допустимі докази на підтвердження майнового стану, зокрема докази, які свідчать, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу або сплатити судовий збір та надати документ про його сплату.
Враховуючи те, що до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 500,00 грн, ОСОБА_1 необхідно доплатити 14 722,72 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 24 травня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. С. Олійник