Постанова
Іменем України
10 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 161/4814/18
провадження № 61-45352 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Стрільчука В. А.
суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач -Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 вересня 2018 року у складі судді Карпук А. К.,
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 131,94 грн.
Коротких зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня
2018 року провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» у серпні 2018 року звернулося до суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року повернуто заявнику з посиланням на пункт 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України, оскільки вона подана після набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року
№ 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та не містить підтвердження того, що особа, яка підписала апеляційну скаргу від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2, є керівником товариства, членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені цієї юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, чи є адвокатом.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позицій інших учасників справи
У жовтні 2018 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга
АТ КБ «ПриватБанк», у якій заявник просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 вересня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланнями на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що у зазначеній справі ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України вона є малозначною, а відтак згідно частини другої статті 60 ЦПК України у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути також особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного представник АТ КБ «ПриватБанк» - ОСОБА_2, діючи за довіреністю, мала право підписувати апеляційну скаргу.
Станом на момент розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій установлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 року провадження у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, у серпні 2018 року АТ
КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, підписану представником
АТ КБ «ПриватБанк» - юрисконсультом департаменту претензійно-позовної роботи ОСОБА_2, діючої на підставі довіреності від 31 липня 2018 року
№ 3269-К-О.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2018 рокуповернуто заявнику.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Повертаючи апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», апеляційний суд послався на пункт перший частини п'ятої статті 357 ЦПК України та виходив з того, що апеляційну скаргу підписано особою, повноваження якої на представництво інтересів АТ КБ «ПриватБанк» у суді документально не підтверджено, зокрема не надано доказів, що ОСОБА_2 є керівником банку або членом виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені цієї юридичної особи, відповідно до закону, статуту, положення, або доказів того, що вона є адвокатом.
З такими висновками апеляційного суду Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодитись не може, з наступних підстав.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Право на ефективний судовий захист закріплено у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першому протоколі та протоколах № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частина перша статті 129 Конституції України).
Відповідно частини четвертої статті 131-2 Конституції України законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з частиною шостою статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 274 ЦПК України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження.
З урахуванням ціни позову, а також відсутності підстав за яких розгляд справи має проводитися виключно за правилами загального позовного провадження, зазначена справа відповідно до закону є малозначною.
Відповідно до частини другої статті 15 ЦПК України представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 60 ЦПК України визначено винятки із загального правила щодо представництва у суді виключно адвокатом.
Так, відповідно до частини другої зазначеної статті, під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Ураховуючи, що ціна позову у даній справі становить 16 131,94 грн, висновок апеляційного суду про обов'язкову участь у справі адвоката, як представника АТ КБ «ПриватБанк», є помилковим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України, у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до обмеження права АТ КБ «ПриватБанк» на апеляційне оскарження, а тому наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду з передачею справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 06 вересня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г.І. Усик