Ухвала
15 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 601/1182/17
провадження № 61-6802ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Тернопільське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» про визнання дій протиправними, бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити дії, визнання договору виконаним, визнання договору припиненим, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, стягнення завданих збитків, відшкодування моральної шкоди,
27 березня 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження указаних судових рішень, посилаючись на те, що копію постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримала лише 13 березня 2019 року. На підтвердження зазначеного суду надано відповідні докази, а саме копію конверта апеляційного суду.
Перевіривши доводи клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наведені заявником обставини, зокрема отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду 13 березня 2019 року, свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на оскарження, що є підставою для його поновлення.
Разом з тим, у касаційні скарзі заявник просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги та вказує на те, що вона є особою з інвалідністю 3 групи та отримує мінімальний розмір пенсійного забезпечення. Також зазначає, що вона є споживачем банківських послуг.
На підтвердження зазначених обставин суду надано наступні документи, а саме: копію довідки Кременецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07 березня 2019 року № 408 та копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_1.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги, оскільки розмір такого судового збору (13 680,00 грн), з огляду на її доходи є надмірним тягарем.
Таким чином, клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Відповідно до частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи.
Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2018 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року.
Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2018 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року.
Витребувати Кременецького районного суду Тернопільської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 601/1182/17.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Ступак