24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 490/9503/17
провадження № 61-7949ск19
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання недійсними довіреності, договору дарування та витребування майна з чужого незаконного володіння,
12 квітня 2019 року ОСОБА_2 надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду України касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року. Повний текст постанови апеляційного суду складено 15 лютого 2019 року.
В касаційній скарзі ОСОБА_2 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина 2 статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку, передбаченого вимогами частини першої статті 390 ЦПК України, і до касаційної скарги додано клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, з посиланням на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду ним отримано лише 15 березня 2019 року.
При цьому, жодних доказів на підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови апеляційного суду саме 15 березня 2019 року до матеріалів касаційного провадження ним не додано.
Враховуючи наведене, зазначені ОСОБА_2 підстави пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень не можуть бути визнані поважними, а тому йому необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести поважні підстави для поновлення строку та надати належні докази.
Також, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт перший пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви).
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт другий пункту першого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на дату подання позовної заяви).
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становить 1 600 грн.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Отже, за подання касаційної скарги на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2019 рокусудовий збір підлягає сплаті за вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: за вимоги про визнання недійсною довіреності, визнання недійсним договору дарування та витребування з чужого незаконного володіння квартири.
З матеріалів касаційного провадження не убачається вартість спірної квартири, тому суд не має можливості перевірити розмір судового збору, який підлягає сплаті за вимогу саме майнового характеру, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, за подання касаційної скарги на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, ОСОБА_2, необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 2 560 грн, та за одну вимогу майнового характеру, суму якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірної квартири, та на підтвердження надати суду докази її вартості.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, у порушення вимог частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або, за умови його відсутності - номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України ОСОБА_2, адресу електронної пошти та номера засобу зв'язку, та не зазначено про їх відсутність.
За змістом пункту першого частини VIIПоложення про реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822, фізична особа, незалежно від віку зобов'язана пройти реєстрацію з отримання реєстраційного номеру, а в разі відмови від реєстрації (за змістом пункту першого частини VІІІ вказаного Положення) подати відповідну заяву.
Враховуючи наведене, ОСОБА_2 необхідно надати до суду уточнену редакцію касаційної скарги та її копії з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків або (за умови відмови особи від отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків з релігійних міркувань) номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, адресу електронної пошти, номер засобу зв'язку, або якщо їх не має, вказати, що такі відсутні.
Також, відповідно до частини першої статті 25 та частини першої статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд, який переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.
Касаційна скарга повинна бути подана саме до Верховного Суду, водночас в касаційній скарзі зазначено, що вона подана до Верховного Суду України, тобто неправильно зазначено найменування суду, до якого подається скарга.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України установлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Отже, касаційну скаргу ОСОБА_2 необхідно залишити без руху з наданням йому можливості усунути вищевказані недоліки.
На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 листопада 2018 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 31 травня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Якщо наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк