Постанова
Іменем України
17 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 766/5668/17-ц
провадження № 61-32820св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
представник заявника - ОСОБА_2,
заінтересована особа 1 - Суворовський районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області,
представник заінтересованої особи 1 - Кузьменко Вікторія Олегівна,
заінтересована особа 2 - публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
представник заінтересованої особи 2 - Ніценко Олександр Сергійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Майдан С. І. від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Полікарпової О. М. від 08 червня 2017 року,
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Суворовський районний відділ державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області (далі - Суворовський РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області), публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк»).
Скарга мотивована тим, що у Суворовському РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження № 45848451 за виконавчими листами, виданими Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» боргу в сумі 569 056,43 грн, 17 950,00 грн, 1 436,22 грн.
У межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем Кузьменко В. О. вчиняються дії щодо продажу нерухомого майна в рахунок погашення заборгованості, який було передано в іпотеку в забезпечення виконання умов кредитного договору, виданого в іноземній валюті.
ОСОБА_1 вважає дії державного виконавця, які спрямовані на продаж квартири, протиправними, оскільки на момент передачі іпотечного майна на реалізацію був чинним Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлено заборону звернення стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати дії старшого державного виконавця Суворовського РВ ДВС м. Херсон ГТУЮ у Херсонській області Кузьменка В. О. щодо реалізації належної йому трикімнатної квартири АДРЕСА_1 в ході проведення зведеного виконавчого провадження № 45848451 незаконними.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що державним виконавцем не порушено норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки заборгованість позичальника перед банком в іноземній валюті була погашена в 2010 році, а в межах зведеного виконавчого провадження № 45848451 державний виконавець здійснює звернення стягнення на примусове стягнення заборгованості за кредитним зобов'язанням, визначеним у гривнях.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність дій державного виконавця та необґрунтованість скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що оскільки за умовами кредитного договору від 21 липня 2008 року № 428 ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в іноземній валюті на придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,7 кв. м, яка є єдиним житлом боржника та його неповнолітніх дітей, то вказана квартира не може бути примусово відчужена в силу вимог Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Посилання судів на те, що державний виконавець здійснює примусове стягнення боргу в національній валюті - гривні не відповідає дійсності, оскільки за рішенням Суворовського районного суду м. Херсона у справі № 668/2669/13-ц, на підставі якого видано виконавчі листи, стягнуто заборгованість з боржників на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», в тому числі і в доларах США. Такі незаконні дії державного виконавця призвели до того, що вказана квартира була виставлена на продаж шляхом проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ».
Заінтересовані особи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 вересня 2017 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2017 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 766/5668/17-ц з Херсонського міського суду Херсонської області. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення виконання ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 грудня 2018 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 21 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 428, згідно умов якого останньому надано кредит в сумі 66 745,00 дол. США, зі сплатою 13,8% річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 20 липня 2038 року. Кредит надано для придбання нерухомості - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м.
Цього ж дня, із метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_1 передав в іпотеку банку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 72,7 кв. м, житловою площею 38,8 кв. м.
У зв'язку зі зміною виду кредитування, 16 серпня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору від 21 липня 2008 року № 428, відповідно до якої банк на умовах, передбачених цим договором, відкриває позичальнику мультивалютну невідновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування: 66 745,00 дол. США на строк з 21 липня 2008 року по 17 серпня 2010 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 13,8% річних; в сумі 0 дол. США на строк з 18 серпня 2010 року по 20 липня 2038 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 13,8% річних (за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка, виходячи з 14,8% річних); в сумі 499 619,75 грн на строк з 17 серпня 2010 року по 20 липня 2038 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 15,8% річних (за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка, виходячи з 16,8% річних).
16 серпня 2010 року аналогічні зміни були внесені додатковою угодою № 1 до іпотечного договору № 428.
Отже, у зв'язку зі зміною виду кредитування за додатковою угодою від 16 серпня 2010 року № 1, укладеною між ОСОБА_1 та банком, з 17 серпня 2010 року заявник має кредитну заборгованість у гривнях та у Державному реєстрі іпотек змінена валюта зобов'язання на гривню.
22 січня 2016 року старшим державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м. Херсона ГТУЮ Херсонської області ОСОБА_3 винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень № № 49888502, 49888430, 49888366, за виконавчими листами № 668/2669/13-ц, виданими Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» боргу в сумі 643 098,85 грн, 1 720,50 грн, 17 950,00 грн, 1 436,22 грн, стягнутого на підставі рішення суду, які були об'єднані у зведене виконавче провадження № 45848451.
У ході виконання зведеного виконавчого провадження № 45848451 квартира АДРЕСА_1 державним виконавцем була передана ДП «СЕТАМ» для її реалізації на прилюдних торгах.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи правомірність дій державного виконавця, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що 16 серпня 2010 року за згодою сторін відбулася зміна виду кредитування, в результаті якої валюта кредиту була реструктуризована в національну валюту - гривню, тому дії державного виконавця не порушують обмеження, встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Мораторій (заборона) на примусове відчуження майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який встановлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», має цільовий характер і є державною гарантією захисту конституційних прав та інтересів громадян, які отримали кредити саме в іноземній валюті.
Якщо під час виконання зобов'язань за домовленістю сторін відбулася зміна умови кредитного договору шляхом зміни валюти кредитування, що повідає принципу свободи договору, це означає, що сторони кредитного договору врегулювали свої зобов'язальні відносини на власний розсуд, змінивши валюту заборгованості з іноземної валюти на гривню. Відтак позичальник добровільно відмовився від поширення на ці кредитні правовідносини мораторію, передбаченого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і втратив право на таку державну гарантію захисту прав та інтересів громадян, які отримали кредит в іноземній валюті.
З огляду на зазначене та керуючись загальноправовим принципом правової визначеності і такими принципами цивільного права, як свобода договору, справедливість, добросовісність і розумність, слід дійти висновку, що у разі визначення заборгованості позичальника за кредитним договором в гривні, обмеження, встановлені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» щодо примусового відчуження майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, до таких правовідносин не застосовуються.
Установивши, що у зв'язку зі зміною виду кредитування за згодою сторін, в результаті якої валюта кредиту була реструктуризована в національну валюту - гривню, та в рамках зведеного виконавчого провадження № 45848451 державний виконавець здійснює примусове стягнення боргу саме у гривнях, суди дійшли правильного висновку про правомірність дій державного виконавця.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальних частинах судових рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки.
Частиною першою статті 410 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 08 червня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
В. М.Коротун
В. П. Курило