Іменем України
23 квітня 2019 року
м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Ардаковська А.О.,
Справа № 521/4037/19
Провадження № 2/521/2403/19
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_6
Відповідачі - ОСОБА_7, ОСОБА_3 ., ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі - продажу дійсним,-
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу № 25934 від 14.12.1999 р. квартири АДРЕСА_1 , укладено між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 як покупцями, з однієї сторони, та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючим від свого ім'я та з згоди своєї матері ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міської ради від 10.12.1999 р., під № 1223/01-04, ОСОБА_5 як продавцями, з іншої сторони, зареєстрованого на Одеської товарної біржі, дійсним, посилаючись на обґрунтування своїх вимог на такі обставини.
14 грудня 999 року між чоловіком позивача ОСОБА_8 , сином позивача ОСОБА_9 як покупцями, та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючим від свого ім'я та зі згоди своєї матері ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міської ради від 10.12.1999 р., під № 1223/01-04, ОСОБА_5 як продавцями, був укладений договір купівлі-продажу № 25934 квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний договір купівлі-продажу був укладений між ними як членами Одеської товарної біржі та був зареєстрований на вказаній біржі в день укладання в журналі реєстрації угод під № 25934 від 14.12.1999 р. відповідно до вимог встановленим ст. 15 Закону України «Про Товарну біржу».
Домовляючись про укладення договору купівлі-продажу №25934, між ними були обумовлені усі істотні умови угоди, в тому числі вартість квартири, яку вони повністю передали відповідачам до укладання угоди. Крім іншого, продавці засвідчили факт належності їм вказаного нерухомого майна та надали оригінали правовстановлюючих документів, на підставі яких вони були власниками майна, а саме Свідоцтво про право власності на житло № 3-14593 від 04.11.1999 р. видане КЄЧ Одеського району, та зареєстрованого у ОМБТІ та РОН м. Одеси 16.11.1999 року під № 184 -стор. 89 - кн. 337 пр.
Вказаний об'єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.1999 р. чоловік та син позивача зареєстрували в ОМБТІ та РОН м. Одеси, про що був зроблений відповідний запис в реєстрову книгу під № 184 на стор. 89 в кн. 337 пр. від 24.12.1999 року.
Таким чином, чоловік позивача ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 вважали, що виконавши всі умови договору купівлі-продажу від 14.12.1999 р., набули право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 24 лютого 2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, актовий запис № 2043.
У встановлений законом строк, а саме 01.08.2018 року позивач звернулася до нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 За наданою заявою була відкрита спадкова справа за № 532/2018, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52809695 від 01.08.2018 року.
Крім позивача спадкоємцями першої черги є діти - ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які звернулися до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача ОСОБА_9 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане 19 січня 2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, актовий запис № 936.
01.03.2019 року позивач звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому чоловіку ОСОБА_8 .
Нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі Михальова Л.І. надала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові вказано, що відповідно до вимог діючого законодавства свідоцтво про право на спадщину видається за наявністю у спадковій справі всіх необхідних документів та відомостей (ст. 68 Закону України «Про нотаріат»), п. 4.12 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Відповідно п. 4.14 пункту 4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Наданий Договір № 25934 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований Одеською товарною біржі 14.12.1999 року, не відповідає правовим нормам законодавства, які діяли на час реєстрації договору. У вищезазначеному договорі в числі учасників правочину є неповнолітня особа, яка не могла бути членом біржі.
Для вирішення цього питання позивач вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, на позовних вимогах наполягала у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали до суду спільну заяву, за якою позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову, враховуючи положення ч. 4 ст. 206 ЦПК України.
Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених представником позивача письмових доказів.
14 грудня 999 року між чоловіком позивача ОСОБА_8 , сином позивача ОСОБА_9 як покупцями, та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючим від свого ім'я та зі згоди своєї матері ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міської ради від 10.12.1999 р., під № 1223/01-04, ОСОБА_5 як продавцями, був укладений договір купівлі-продажу № 25934 квартири АДРЕСА_1 .
Вказаний договір купівлі-продажу був укладений між ними як членами Одеської товарної біржі та був зареєстрований на вказаній біржі в день укладання в журналі реєстрації угод під № 25934 від 14.12.1999 р. відповідно до вимог встановленим ст. 15 Закону України «Про Товарну біржу».
Домовляючись про укладення договору купівлі-продажу №25934, між ними були обумовлені усі істотні умови угоди, в тому числі вартість квартири, яку вони повністю передали відповідачам до укладання угоди. Крім іншого, продавці засвідчили факт належності їм вказаного нерухомого майна та надали оригінали правовстановлюючих документів, на підставі яких вони були власниками майна, а саме Свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_3 від 04.11.1999 р. видане КЄЧ Одеського району, та зареєстрованого у ОМБТІ та РОН м. Одеси 16.11.1999 року під № 184 -стор. 89 - кн. 337 пр.
Вказаний об'єкт нерухомості на підставі договору купівлі-продажу від 14.12.1999 р. чоловік та син позивача зареєстрували в ОМБТІ та РОН м. Одеси, про що був зроблений відповідний запис в реєстрову книгу під № 184 на стор. 89 в кн. 337 пр. від 24.12.1999 року.
Таким чином, чоловік позивача ОСОБА_8 та син ОСОБА_9 вважали, що виконавши всі умови договору купівлі-продажу від 14.12.1999 р., набули право власності на вищевказаний об'єкт нерухомості.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер, про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 24 лютого 2018 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, актовий запис № 2043.
У встановлений законом строк, а саме 01.08.2018 року позивач звернулася до нотаріуса Сьомої одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка ОСОБА_8 За наданою заявою була відкрита спадкова справа за № 532/2018, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 52809695 від 01.08.2018 року.
Крім позивача спадкоємцями першої черги є діти - ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , які звернулися до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача ОСОБА_9 , про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 , видане 19 січня 2019 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеської області, актовий запис № 936.
01.03.2019 року позивач звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому чоловіку ОСОБА_8 .
Нотаріус Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одесі Михальова Л.І. надала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові вказано, що відповідно до вимог діючого законодавства свідоцтво про право на спадщину видається за наявністю у спадковій справі всіх необхідних документів та відомостей (ст. 68 Закону України «Про нотаріат»), п. 4.12 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Після укладення договору сторони повністю виконали всі його умови. Факт передачі покупної ціни продавцями від покупця, підтверджується пунктом 5 умов зазначеного договору № 25934, відповідно до якого продавцями отримана сума за відчужувану квартиру.
Підтвердженням виконання сторонами договору є видача покупцям екземпляру договору, другий екземпляр залишений на збереження на біржі. Оскільки сторонам виданий один екземпляр зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна - спірної квартири, що зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» і наданий суду, квартира продавцями передана покупцям, суд вважає, що до покупців перейшло право власності на спірну квартиру. До укладання зазначеного договору купівлі-продажу нерухомого майна це житло належало на праві власності відповідачам, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР відповідачі, як власники майна, вправі були здійснювати її відчуження.
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Разом з тим, згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 1998 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
У зв'язку з тим, що в судовому засіданні встановлений факт неможливості нотаріального посвідчення угоди, така можливість фактично втрачена, правочин підлягав державній реєстрації і така реєстрація була проведена, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом задоволення позову.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 16, 220, 334, 640 ЦК України, ст. ст. 47, 153 ЦК Української РСР (1963 р.), ст. ст. 13, 141, 263, 265, 267, 268, 272, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 25934 від 14.12.1999 р. квартири АДРЕСА_1 , укладено між ОСОБА_8 , ОСОБА_9 як покупцями, з однієї сторони, та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючим від свого ім'я та з згоди своєї матері ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Малиновської райадміністрації виконкому Одеської міської ради від 10.12.1999 р., під № 1223/01-04, ОСОБА_5 як продавцями, з іншої сторони, зареєстрованого на Одеської товарної біржі, дійсним, - дійсним.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі складено 23 квітня 2019 року.
СУДДЯ Гуревський В.К.