Справа №:755/4392/19
"16" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Івашко О.О.
з участю сторін:
представника скаржника Шипова К.Ю.,
представник ВДВС Горбульова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області,-
В березні 2019 року ОСОБА_3, через свого представника - адвоката Шипова К.Ю., звернулася до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження № 50416777 від 11 березня 2016 року. Вимоги скарги мотивує тим, що 11 березня 2016 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Кременчуцького МУЮ Єпіфоновою І.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа № 6-894/18, виданого 12 січня 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва на примусове виконання рішень Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків про звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_3 в рахунок погашення її заборгованості за кредитним договором перед АТ «Укрсоцбанк». Про наявність вказаного виконавчого провадження скаржнику стало відомо 05 березня 2019 року, оскільки за місцем роботи скаржника - ТОВ «Тілікум» надійшла вимога про звернення стягнення на заробітну плату. В цей же день, скаржник ознайомилась з матеріалами виконавчого провадження, в яких були відсутні докази направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження боржнику. Відкриття виконавчого провадження через 7 років після видачі виконавчого листа свідчить про те, що вона винесена з порушенням строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. Водночас, наявний у виконавчому провадженні виконавчий лист не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить інформації про те, що його видано на виконання рішення третейського суду та не вказано номер справи в третейському суді, не містить дати набрання законної сили рішенням третейського суду, а вказана в ньому дата 01 грудня 2008 року є фактично датою прийняття Дніпровським районним судом м. Києва ухвали про надання дозволу на виконання рішення третейського суду, а не датою набрання цим рішенням законної сили.
В квітні 2019 року начальник Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області подав до суду відзив на скаргу, в якому зазначає, що скарга ним не визнається виходячи з наступного. Так, на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 50416777 з примусового виконання виконавчого листа №6-894/08, виданого 12 січня 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 328 841,17 грн. 11 березня 2016 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої була направлена сторонам 11 березня 2016 року за вих. 12036. Посилання боржника на те, що вона не отримувала вказану постанову є безпідставними, адже жодних на підтвердження вказаної обставини не надано. 09 березня 2016 року на адресу відділу надійшла заява ПАТ АТ «Укрсоцбанк» про примусове виконання виконавчого листа, про що 11 березня 2016 року держаним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Дійсно, в постанові про відкриття виконавчого провадження помилково зазначено, що виконавчий лист видано Автозаводським районним судом м. Кременчука, про що 02 квітня 2019 року державним виконавцем винесена постанова про внесення виправлення помилки в процесуальному документі. Рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АТ «Укрсоцбанк» 328 841,07 грн. набрало законної сили 17 грудня 2018 року, виконавчий лист № 6-894/08, виданий 12 січня 2009 року пред'являвся до виконання декілька разів. Вперше виконавчий документ був пред'явлений до виконання 26 січня 2009 року, однак, 29 серпня 2011 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вдруге виконавчий документ було пред'явлено до виконання 12 липня 2012 року, однак, 08 жовтня 2013 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 6 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Втретє виконавчий документ було пред'явлено до виконання 24 червня 2014 року, однак, 21 січня 2015 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вчетверте виконавчий документ було пред'явлено до виконання 02 квітня 2015 року, однак, 19 листопада 2015 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Вп'яте, виконавчий лист пред'явлено до виконання 11 березня 2016 року, тобто строки пред'явлення виконавчого листа до виконання переривалися. Оскільки виконавчий лист відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у державного виконавця відсутні законні підстави для винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримує в повному обсязі, просить її задовольнити, скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 50416777 від 11 березня 2016 року, винесену державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Кременчуцього МУЮ Єпіфановою І.В.
Представник суб'єкта оскарження в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні скарги виходячи з пояснень, викладених у відзиві на скаргу.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги неодноразово повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши представника скаржника та представника суб'єкта оскарження, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2008 року заяву АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду задоволено. Видано виконавчий лист на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 жовтня 2008 року про звернення стягнення на предмет застави з ОСОБА_3 за договором застави майна № 720/3-081 від 25 грудня 2007 року для задоволення грошових вимог АКБ СР «Укрсоцбанк» в особі Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» в сумі 325 189,28 грн. та стягнення третейського збору в сумі 33 651,89 грн. (а.с. 23-25).
На підставі вказаної ухвали суду, 12 січня 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист.
09 березня 2016 року на адресу Автозаводського ВДВС м. Кременчук Кременчуцького МУЮ надійшла заява ПАТ «Укрсоцбанк» поро відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 6-894/2008, виданого 12 січня 2009 року Дніпровським районним судом м. Києва.
11 березня 2016 року державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук Кременчуцького МУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
11 березня 2016 року листом за № 12036, ОСОБА_3 та ПАТ АТ «Укрсоцбанк» було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2016 року.
Скаржник ОСОБА_3, зазначає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження винесена неправомірно, оскільки в ній указано, що виконавчий лист видав не Дніпровський районний суд м. Києва, а Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Однак, 02 квітня 2019 року державним виконавцем була винесена загальна постанова без затвердження про виправлення помилок у технічних документах, якою виправлено технічну помилку, допущену при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2016 року та вважається вірним резолютивну частину та встановлюючи частину рішення про виправлення помилки в процесуальному документі, а саме: Дніпровський районний суд м. Києва».
Крім того, скаржник вказує на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з попущенням строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Так, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Матеріалами виконавчого провадження встановлено, що зазначений виконавчий лист пред'явлено до виконання 26 січня 2009 року, однак, повернутий стягувачу 29 серпня 2011 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». 11 липня 2012 року виконавчий лист повторно пред'явлений до виконання, однак, 08 жовтня 2013 року повернутий заявнику на підставі п. 6 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», визначено строк повторного пред'явлення - 08 жовтня 2014 року. 23 червня 2014 року зазначений виконавчий документ було пред'явлено до виконання, однак, 21 січня 2015 року повернутий заявнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», визначено строк повторного пред'явлення - 21 січня 2016 року. 02 квітня 2015 року стягувачем подано повторно виконавчий документ до виконання, однак, 19 листопада 2015 року повернутий заявнику на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», визначено строк повторного пред'явлення - 19 листопада 2016 року, тобто ПАТ «Укрсоцбанк» не пропущені строки пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки строки переривалися.
Щодо доводів скаржника про невідповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження», суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
У разі пред'явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
В судовому засіданні було досліджено виконавчий лист № 6-894/2008, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 12 січня 2009 року, в якому невідповідностей виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження» не встановлено.
Пункт 5 ч. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачає, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність було прийнято або вчинено відповідно до закону, у межах повноважень суб'єкта оскарження і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. При цьому, визнаючи доводи скарги необґрунтованими і відмовляючи в її задоволенні, суд має зазначити в ухвалі, у зв'язку з чим і на підставі яких саме норм закону він дійшов такого висновку.
Також суд зазначає, що державним виконавцем, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 березня 2016 року, були вчинені дії, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», при цьому скаржник має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3
Керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року за №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», ст.ст. ст.ст. 258, 259, 268, 354, 355, 447, 451 ЦПК України, суд,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби м. Кременчук Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19 квітня 2019 року.
Суддя Н.О.Яровенко