Єдиний унікальний номер 233/1897/18 Номер провадження 22-ц/804/1009/19
Єдиний унікальний номер 233/1897/18
Номер провадження 22-ц/804/1009/19
23 квітня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі::
судді-доповідача Халаджи О.В.,
суддів: Азевича В.Б., Будулуци М.С.,
секретар Ротар Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційні скарги ОСОБА_2 та Шамардіна Володимира Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2019 року про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди завданої незаконним триманням під вартою (суддя Мартиненко В. С.),
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2 із вказаним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на його користь суму грошової компенсації моральної шкоди у розмірі 200 000 гривень.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2019 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю прокуратури - зупинено до набрання рішення суду законної сили у цивільній справі №233/1997/18 за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42015050000000197 від 29 квітня 2015 року.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 та його адвокат Шамардін Володимир Миколайович подали апеляційні скарги, посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу суду першої інстанції скасувати, та направити для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційних скарг ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана ухвала була проголошена без його присутності копії він не отримував. Зазначає, що він в даному випадку не звертався до суду з позовною заявою до ГУ НП в Донецькій області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування, а звернувся з позовом до ГУ НП в Донецькій області, прокуратури Донецької області, державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої незаконною тримання від вартою. Своїм рішенням суд першої інстанції, порушив права ОСОБА_2 у доступі до правосуддя та фактично роз'єднав провадження у справі чим самим порушив норми ч.6 ст. 188 ЦПК України.
У своєї апеляційної скарзі Шамардін В. М.. вказує, що ОСОБА_2 25.04.2018 року звернувся до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з іншим позовом, ніж зазначено в ухвалі 11.02.2019 року. А саме: «Про стягнення моральної шкоди, завданою незаконним тримання під вартою ОСОБА_2 в період часу з 29.04.2015 року по 17.06.2015 року (протягом 49 діб)». В ухвалі Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11.02.2019 року розглядалися інші підстави для стягнення моральної шкоди.
Від представника ГУ НП в Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просив апеляційній скарги ОСОБА_2 та його адвоката Шамардіна В. М. залишити без задоволення.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.01.2019 року, яке не набрало законної сили, у цивільній справі №233/1997/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42015050000000197 від 29 квітня 2015 року.
У вказаному рішенні суду зазначено, що 27 квітня 2018 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42015050000000197 від 29 квітня 2015 року, а саме групи прокурорів у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також бездіяльністю Костянтинівського міжрайонного прокурора Ткачук В.О., заступника Костянтинівського міжрайонного прокурора М'ясоєдова О.О., яка полягала у формальному підході відповідальними працівниками Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області до своїх безпосередніх обов'язків та неналежного виконання ними своїх професійних обов'язків, зокрема, обов'язку щодо нагляду за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, обов'язку щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян
Постановляючи ухвалу при зупинення провадження, суд зазначив, що існує об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої, оскільки вказані спори мають спільний предмет, проте з даним висновком суду не можливо погодитись.
Як вбачається з матеріалів справи, зупиняючи провадження за позовною заявою ОСОБА_2, суд першої інстанції зазначив, що Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області від 14.01.2019 року, було ухвалене рішення, яке не набрало законної сили, у цивільній справі №233/1997/18 яким було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42015050000000197 від 29 квітня 2015 року, а тому вбачає підстави передбачені п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України для зупинення провадження у справі.
Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по цивільній справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
Підстава, передбачена п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для даної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
З наведених у зазначеній нормі підстав вбачається, що провадження у справі може бути зупинено лише до закінчення її розгляду по суті.
У зв'язку із вищевикладеним та з урахуванням приписів п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України постановлена ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 233/1997/18 за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Донецької області, Державної казаначейської служби України про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні №42015050000000197 від 29 квітня 2015, є неправомірною, оскільки, в даній справі позивач просив стягнути моральну шкоду завданою незаконним триманням під вартою у період з часу з 29.04.2015 року по 17.06.2015 року (протягом 49 діб), а в справі на підставі якої було зупиненно провадження позовні вимоги були стосовностягнення моральної шкоди, задавної бездіяльністю процесуальних керівників у кримінальному провадженні.
За таких обставин, доводи ОСОБА_2 та Шамардіна В. М. заслуговують на увагу, через що ухвала місцевого суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням положень процесуального права, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про зупинення провадження у справі зроблений з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Шамардіна Володимира Миколайовича задовольнити
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2019 року про зупинення провадження у справі скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. В. Халаджи
Судді: В. Б. Азевич
М. С. Будулуца
Повний текст судового рішення виготовлено
Суддя-доповідач: О. В. Халаджи