Ухвала від 17.04.2019 по справі 922/5397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" квітня 2019 р. Справа № 922/5397/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Міньковський С.В. , Яризько В.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

за участю:

ОСОБА_1

представника боржника - ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх. № 3491/18 від 18.12.2018 р.) про стягнення заборгованості в межах справи за заявою: ТОВ "ТК "Авіатехком", м. Краснознаменськ

до Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м.Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, про стягнення коштів у сумі 1070612,97 грн., з якій просить суд стягнути заборгованість з невиплаченої заробітної плати за 2017 рік та 2018 рік у сумі 138778,74 грн., за затримку розрахунку при звільненні за період з 01.01.2017 р. по 30.11.2018 р. у сумі 301435,24 грн., заборгованість за службові відрядження у сумі 630398,99 грн.

Ухвалою суду від 20.12.2018 р. об'єднано справу № 922/3491/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення заборгованості зі справою № 922/5397/13 про банкрутство Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.

Ухвалою суду від 22.12.2018 р. призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх. № 3491/18 від 18.12.2018 р.) про стягнення заборгованості на 13.02.2019 р.; зобов'язано боржника та розпорядника майна розглянути вимоги заявника та надати суду результат розгляду його вимог.

В судове засідання 13.02.2019 р. учасники процесу не з'явились.

Від боржника надійшов відзив на заяву, в якому він повідомляє, що задоволенню підлягає заборгованість по заробітній платі в сумі 110122,00 грн., що розрахунок середнього заробітку здійснюється з урахування графіку роботи підприємства та що стягнення витрат по відрядженню не підлягають задоволенню з причин пропуску строку позовної давності.

Враховуючи неявку в судове засідання учасників процесу та необхідність отримання додаткових документів, суд відклав розгляд заяви ОСОБА_1 (вх. № 3491/18 від 18.12.18) на 17.04.2019 р. та зобов'язав боржника надати суду відомості про здійснені заявником відрядження із зазначенням їх періодів.

До суду від боржника надійшла довідка в підтвердження перебування ОСОБА_1 у відрядженні за кордоном (Казахстан, м.Алмати) з 01.06.2014 р. по 31.07.2015 р.

В судовому засіданні ОСОБА_1 просив задовольнити його заяву.

Представник боржника зазначила, що заява підлягає частковому задоволенню в частині заборгованості по заробітній платі в сумі 110122,00 грн. Також, зазначено, що середній заробіток розраховується з урахуванням графіку роботи підприємства.

Крім того, представник боржника повідомила, що заборгованість за службові відрядження не підлягають задоволенню, оскільки він пропустив строк на звернення з такою вимогою, який відповідно до ст.233 КЗпП України складає три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, тобто, про невиплату витрат на відрядження.

ОСОБА_1 заперечував проти наведеного представником боржника.

Заслухавши учасників процесу, розглянувши заяву ОСОБА_1 та додані учасниками документи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 працював на заводі з 06.04.1979 р. та 04.09.2018 р. був звільнений за власним бажанням через затримку виплати заробітної плати відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується відомостями трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із довідкою № 75/12 від 16.01.2019 р., виданою Харківським державним авіаційного виробничим підприємством, сума заборгованості перед ОСОБА_1 за період з квітня 2016 р. по вересень 2018 р. складає 110122,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства заборгованості по заробітній платі за період з квітня 2016 р. по вересень 2018 р. в сумі 110122,00 грн.

Щодо заявленої до стягнення вимоги по заробітній платі в сумі 28656,00 грн., то, як зазначає сам заявник, комісієї по трудовим спорам ХДАВП йому було видане посвідчення про стягнення з боржника цієї суми, по якому виконавчою службою відкрито виконавче провадження, у зв"язку з чим у суду немає підстав для задоволення вимоги в цій частині, оскільки подвійне стягнення заборонено законом.

Щодо вимоги заявника про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку , суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Cтаття 117 КЗпП України структурно віднесена до розділу VII "Оплата праці" зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 р. у справі № 6-139цс12), у зв'язку з чим питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді та, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за затримку.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно із довідкою № 75/12 від 16.01.2019 р., виданою Харківським державним авіаційного виробничим підприємством, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 складає 584,95 грн.

Час затримки заробітної плати ОСОБА_1 за період з 05.09.2018 р. по 01.12.2018 р. за розрахунком суду з урахуванням графіків роботи Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (у тому числі, наказу № 212 від 10.07.2017 р. "Про зміну режиму роботи підприємства", за яким встановлено з 24.07.2017р. один робочий день в неділю - понеділок), складає 11 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за час затримки виплати заробітної плати за період з 05.09.2018 р. по 30.11.2018 р. складає 6434,45 грн. (584,95 грн. х 11 робочих днів = 6434,45 грн.).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з боржника на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 05.09.2018 р. по 30.11.2018 р. в сумі 6434,45 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів). В іншій частині заявленої до стягнення суму середнього заробітку, суд відмовляє, як необгрунтованої, оскільки середній заробіток нараховується з моменту звільнення.

Щодо вимоги про стягнення невиплаченої заборгованості за службові відрядження в сумі 640398,99 грн., що еквівалентно 22644,13 доларів США, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вимоги заявника ґрунтуються на стягненні з відповідача витрат на відрядження, виплата яких регулюється положеннями статті 121 КЗпП України.

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітною платою є винагорода у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

До структури заробітної плати, визначеної у статті 2 цього Закону, входять: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону України «Про оплату праці»).

Згідно з підпунктом 3.15 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, не належать до фонду оплати праці витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 17.03.2011 № 362) (далі - Інструкція) ( в редакції на момент відрядження), відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження технічного завдання, в якому визначаються мета виїзду, завдання та очікувані результати відрядження, строк, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ інструкції , після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення п'ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.

Відповідно довідок Харківського державного авіаційного виробничого підприємства № 114/10 від 22.01.2019 р. та № 114/27 від 20.02.2019 р. заявник перебував у відрядженні за кордоном з 01.06.2014 р. по 31.07.2015 р., згідно звіту від 05.08.2015 р. про використання коштів, виданих на відрядження складає 22644,13 доларів США, проте під час роботи на підприємстві з письмовою заявою до адміністрації щодо виплати йому заборгованості з витрат на відрядження не звертався. заявник №

Заявником до заяви додана довідка боржника від 03.06.2016 р. про заборгованість за відрядження, згідно якої заявник дізнався про своє порушене право, що свідчить про той факт, що ним пропущено тримісячний строк для звернення до суду з вимогою про стягнення витрат на відрядження.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявлена ОСОБА_1 сума невиплачених витрат на відрядження не входить до фонду оплати праці, а з довідки боржника йому стало відомо про порушення свого права на отримання витрат на відрядження ще 03.06.2016 р., суд вважає, що ОСОБА_1 пропустив строк на звернення до суду з вимогою про стягнення витрат по відрядженню, у зв"язку з чим суд відмовляє в стягненні невиплаченої заборгованості за службові відрядження в сумі 640398,99 грн., що еквівалентно 22644,13 доларів США.

Враховуючи часткове задоволення заяви, суд вважає за необхідне стягнути з боржника в дохід бюджету судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 418,30 грн., у зв'язку з тим, що з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 74, 76, 129, 202, 232-235 ГПК України, ст.ст. 22-23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 (вх. № 3491/18 від 18.12.2018 р.) про стягнення заборгованості.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2016 р по вересень 2018 р. у сумі 110122,00 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 05.09.2018 р. по 30.11.2018 р. в сумі 6434,45 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) 418,3 грн. судового збору.

В решті заяви відмовити.

Видати накази після набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддями

Ухвала може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 256 ГПК України, шляхом подачі апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2019 р.

Головуючий суддя Усатий В.О.

суддя Міньковський С.В.

суддя Яризько В.О.