22 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/2665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пількова К. М., суддів Краснова Є.В., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі
за позовом Харківського міського центру зайнятості
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2
про стягнення коштів у розмірі 61 177,58 грн,
Харківський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на свою користь 61 177,58 грн - коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_2
Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 у справі №922/2665/18 позов задоволено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок неправомірних дій саме Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова громадянка ОСОБА_2 не отримала призначення гарантованого законодавством пенсійного забезпечення, а Харківський МЦЗ безпідставно здійснив їй виплату допомоги по безробіттю за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв'язку між незаконними діями управління пенсійного фонду та понесеними Харківським міським центром зайнятості збитками.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 апеляційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 у справі № 922/2665/18 залишено без змін. Перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
03.04.2019 Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 922/2665/18, з вимогами скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Харківського міського центру зайнятості.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 4492/40206 від 03.04.2019, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 ГПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Предметом позову у справі № 922/2665/18 є вимоги про стягнення 61 177,58 грн. Зазначена сума є меншою ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 (1 921,00 грн. * 100 = 192 100,00 грн), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.
Пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачено вичерпний перелік випадків наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи.
Тобто, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадках.
У касаційній скарзі Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова зазначає, що справа № 922/2665/18 має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні питань щодо відшкодування матеріальної шкоди територіальним органом Пенсійного фонду України територіальному Центру зайнятості. На думку скаржника, у цій справі має місце факт неоднакового застосування норм закону в подібних ситуаціях та неправильне їх тлумачення, що, зокрема, підтверджується позиціями викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 927/455/17 від 10.04.2018 де чітко наголошується на тому, що позивачем повинно бути доведено наявність всіх елементів правопорушення в діях відповідача, необхідних для притягнення його до відповідальності у вигляді стягнення шкоди на підставі статей 1166, 1173 Цивільного кодексу України; у постановах Вищого господарського суду України у справах № 916/2081/16 від 11.04.2018 та №902/1094/16 від 23.08.2017 наголошується на тому, що положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на позивача покладається обов'язок щодо перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.
Зазначені в касаційній скарзі Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова № 4492/40206 від 03.04.2019 доводи не підпадають під дію підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, на підставі чого суд міг би визнати справу № 922/2665/18 такою, судові рішення у якій може бути переглянуті у касаційному порядку.
Поряд з цим, Суд зазначає, що касаційна скарга зводиться до необхідності встановлення у спірних правовідносинах елементів правопорушення згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, що суперечить позиції, викладеній в постанові Верховного Суду №927/455/17, на яку посилається скаржник як приклад неоднакового застосування норм права.
Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
У зв'язку з викладеним, Суд не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі № 922/2665/18 і відмовляє у такому відкритті.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова на рішення Господарського суду Харківської області від 06.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у справі №922/2665/18.
2. Направити Індустріальному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м. Харкова копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами на 10 аркушах.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Пільков
Судді Є. В. Краснов
Ю. Я. Чумак