11 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2355/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Шуляк А.С., м. Здолбунів) у справі №562/3553/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
02 жовтня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області в якому просила визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць та зобов'язати провести з 01 червня 2017 року перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат вказаних в довідці від 01 червня 2017 року №03-52/248, що видана Головним управлінням державної казначейської служби України у Рівненській області шляхом ділення загальної суми цих виплат, а саме 36 588,42 грн на наявні місяці роботи, тобто на 13 місяців з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року позов ОСОБА_3 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування в повному обсязі при обчисленні пенсії ОСОБА_3 сум виплат нарахованих за період, що перевищує календарний місяць та зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести з 01 червня 2017 року перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням всіх виплат вказаних в довідці від 01 червня 2017 року № 03-52/248, що видана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Рівненській області, шляхом ділення загальної суми цих виплат, саме 36588 (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 42 коп. на 13 місяців роботи з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Рівненським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Рівненської області було подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт свої вимоги мотивував тим, що відповідно до п.2 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року № 500, державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви. Тому, суми матеріальної допомоги при їх врахуванні під час призначення пенсії мають бути розраховані шляхом поділу їх на 12 місяців. За таких обставин, на думку скаржника, підстави для задоволення позову відсутні. Суми матеріальної допомоги при їх врахуванні під час призначення пенсії мають бути розраховані шляхом поділу їх на 12 місяців, а такі виплати як індексація, грошова компенсація за невикористану відпустку, відпускні не повинні братись до уваги, що є підставою для скасування постанови Здолбунівського районного суду від 26.10.2017 року.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області задоволено частково, постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від "26" жовтня 2017 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задоволено частково. Визнано протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо невключення для розрахунку пенсії ОСОБА_3 виплат згідно довідки № 03-52/248 від 01.06.2017 року, виданої Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області:
- індексації в сумі 64,00 грн., що виплачена в грудні 2016 року;
- грошової компенсації за невикористану відпустку 5234,72 грн., що виплачена в травні 2017 року.
Зобов'язано Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 червня 2017 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням виплат згідно довідки № 03-52/248 від 01.06.2017 року, виданої Головним управлінням Державної казначейської служби України в Рівненській області:
- індексації в сумі 64 грн., що виплачена в грудні 2016 року;
- грошової компенсації за невикористану відпустку 5234,72 грн., що виплачена в травні 2017 року.
В решті позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивачкою ОСОБА_3 було подано касаційну скаргу в якій просила скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2017 року у справі №562/3553/17.
Постановою Верховного суду від 27 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що позивачці з 28.01.2017 року відповідачем було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" на підставі довідок Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області від 01.06.2017 № 03-53/248 та від 01.06.2017 № 03-52/248 про складові заробітної плати.
Листом від 18 серпня 2017 року відповідач повідомив позивача про те, що до розрахунку розміру її пенсії враховані: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, грошова допомога, премія. Грошова допомога врахована в частині, що відповідає кількості місяців (12) у розрахункову періоді.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, яка застосовується до осіб, зазначених у п.10, 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року визначено те, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п. 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
На виконання цих законодавчих положень Кабінетом Міністрів України 14 вересня 2016 року прийнято постанову № 622, якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Відповідно до п. 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року.
Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при обчисленні пенсії не враховується до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії такий складовий елемент складу розміру пенсії як матеріальні допомоги, премії, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи, з розміру якого обчислюється пенсія.
Враховуючи наведене, отримувана позивачкою згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01 червня 2017 року № 03-52/248 суми індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, з яких щомісяця утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу визначення розміру пенсії, з якої здійснюється обчислення.
Водночас висновок суду першої інстанції про наявність підстав для включення до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем у серпні 2016 року та березні 2017 року грошова допомога, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Вище вказана правова позиція узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеного у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, а саме заяву ОСОБА_3 від 09.08.2017 року (а.с. 5), довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.06.2017 року №03-53/248 (а.с. 8) та лист Рівненського ОПФУ Рівненської області від 18.08.2017 року №К-23 (а.с. 9), дійшов висновку, що ОСОБА_3 при призначенні пенсії протиправно не було враховано суми індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески відповідно до сказаної довідки починаючи з 01 червня 2017 року.
Відповідно до статті 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Виходячи з аналізу норм цього Закону, до функцій органів Пенсійного фонду в межах процедури призначення пенсії входить: прийняття заяви про призначення пенсії, визначення виду пенсії, обчислення трудового стажу та встановлення права на пенсію, а також обчислення розміру пенсії і після цього прийняття рішення про призначення пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Так, у п. 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно з ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, порушив норми процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати.
Керуючись статтями 229 ч. 4, 241, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області задовольнити частково, постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від "26" жовтня 2017 р. скасувати, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо неврахування суми індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_3. Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області здійснити перерахунок пенсії і виплатити різницю перерахованої пенсії ОСОБА_3 з урахуванням суми індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески відповідно до довідки від 01.06.2017 року №03-52/248, починаючи з 01.06.2017 року.
В решті позову ОСОБА_3 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
І. В. Глушко
Повний текст постанови складений 22 квітня 2019 року.