Справа № 640/10329/17
н/п 2/640/127/19
"17" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Ніколаєнко І.В.,
за участю секретаря Газіної О.С.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання батьківства, -
Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить визнати його батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
Позивач, його захисник в судові засідання 12.03.2019 р.,17.04.2019 р. не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся. Заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти залишення позову без розгляду.
Суд, вислухавши думку відповідача, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ст. 131-2 Конституції України та пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01 січня 2019 року у судах першої інстанції виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Приписами ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розгляд вказаної справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження, вказане категорія справи не відноситься до категорії малозначних.
В судовому засіданні 13.02.2019 року ОСОБА_4, яка є представником ОСОБА_2 на підставі довіреності, було роз'яснено про неможливість її участі в розгляді даної справи в якості представника за довіреністю ОСОБА_2, та необхідність залучення захисника для представництва інтересів позивача.
В судове засідання 12.03.2019 р. представник позивача не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засівання повідомлена належним чином. В судовому засідання 17.04.2019 р. представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 не залучила захисника, що унеможливлює її участь в судовому засіданні в якості представника.
Заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_2, розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, суд вбачає підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з вказаними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про визнання батьківства - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 22 квітня 2019 року.
Суддя І.В. Ніколаєнко