Справа № 643/1088/19 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/468/19 Горбунова Я.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.
17 квітня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М.
за участю секретаря - Михайлюка А.В.
захисника - Рудика І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
20 січня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 068145 стосовно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу серії БД № 068145, 20 січня 2019 року о 04-00 год. в м. Харкові по проспекту Московський, 137, водій ОСОБА_4 керувала транспортним засобом «BMW 316 i» н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження в законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння навісці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я «обласний наркологічний диспансер» за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26 відмовилась в присутності двох свідків.
ОСОБА_4 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року визнано винною ОСОБА_4 в скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави урозмірі 384,20 грн.
Не погодившись з постановою суду ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначає наступне.
З протоколом про адміністративне правопорушення не погоджується, вважає його складеним безпідставно, з порушення вимог закону є таким, що не відображає дійсних обставин справи. Про те що від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовляється інспектором не говорила та вказує, що при складанні протоколу поліцейським допущені порушення вимог чинного законодавства.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції судом не було забезпечено повний та об'єктивний розгляд справи, зокрема залишено без розгляду клопотання про виклик свідків та здійснено розгляд справи за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд дійшов до помилкового висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, внаслідок чого було прийнято оскаржувану постанову.
За вказаних обставин вважає, постанову Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року винесену з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам.
Посилається, що суд першої інстанції не дотримався правил підсудності, що є підставою для скасування постанови.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейським не було виконано всіх істотних умов, за яких протокол може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Просить скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року, прийняти нову постанову, якою справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4 - адвоката Рудика І.І., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог ст. 266 КУпАП, п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
П. 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 068145 від 20 січня 2019 року, складено саме за відмову водія ОСОБА_4 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я.
Вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, крім протоколу, також підтверджується:
- поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були залучені поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення та засвідчили своїми поясненнями відмову ОСОБА_4 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та відмову від підпису протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1, 5-6);
- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, з якого видно, що за кермом перебуває ОСОБА_4 в сильному стані алкогольного сп'яніння, поряд знаходить невстановлений чоловік в стані алкогольного сп'яніння та на задньому пасажирському сидінні жінка. ОСОБА_4 повідомила поліцейськими про те що вини їдуть з клубу. На вимогу поліцейського надати посвідчення водія та документи на транспортний засіб ОСОБА_4 повідомляє, що при собі документів не має, пропонує поліцейськими поїхати за нею додому де вона надасть документи. Зачиняє двері та намагається їхати. З метою встановлення особи, поліцейські посадили ОСОБА_4 в службовий автомобіль та відвезли до її будинку, після чого повернулися на місце зупинки транспортного засобу. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_4 поводиться зухвало, поведінка не відповідає обстановці, просить поліцейських її відпустити. На пропозицію пройти огляд стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров'я в присутності двох свідків ОСОБА_4 від відповіді ухиляється, прямує до автомобіля. Зазначає, що буде проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння коли її стан здоров'я буди підлягати такому огляду. Такі дії ОСОБА_4 поліцейськими розцінено як ухилення від огляду на стан алкогольного сп'яніння та кваліфіковано як відмову від огляду (а.с. 4);
- даними про відсторонення ОСОБА_4 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку передбаченому ч. 1 ст. 266, ст. 265-2 КУпАП. Згідно з рапорту поліцейського автомобіль залишено на місці зупинки без порушень ПДР України, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 265-2 КУпАП (а.с. 8).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_4 таким правом не скористалась, надати пояснення відмовилась, протокол не підписала, копію не отримала. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявляла (а.с. 1).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
З врахуванням викладеного поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 068145 від 20 січня 2019 року стосовно ОСОБА_4 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно, у суду першої інстанції та апеляційного суду відсутні підстави для визнання необ'єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.
Зібрані у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_4 докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про розгляд справи за відсутністю ОСОБА_4 не є підставою для скасування постанови. При наявності належним чином повідомленого захисника відповідно до вимог ст. ст. 268, 271 КУпАП, відсутність особи, яка притягаються до адміністративної відповідальності не перешкоджають розгляду справи про адміністративне правопорушення (18-19).
Посилання в апеляційній скарзі на безпідставне з порушенням законодавства складання протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого об'єктивного підтвердження. Судом першої інстанції так і апеляційним перевірено правильність складеного протоколу та інших матеріалів справи в порядку передбаченому ст. ст. 251, 252, 256, ч. 2 ст. 278 КУпАП, підстав для визнання протоколу про адміністративне правопорушення неналежним доказом не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про залишення без розгляду клопотання про виклик свідків суперечить матеріалам справи. Суд вжив заходів про виклик свідків в призначене судове засідання.
Крім того, клопотання адвоката про виклик свідків не містить мотивів такого виклику та даних про необхідність їх допиту. За вказаних обставин апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про виклик свідків.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не дотримано правил підсудності, оскільки справа про адміністративне правопорушення повинна була направлена до Комінтернівського районного суду м. Харкова є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядаються за місцем його вчинення.
Місце вчинення адміністративного правопорушення, а саме м. Харків, проспект Московський, 137, відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова, відноситься до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова. Саме тому справа і була розглянута цим судом.
Крім того, будівля за адресою проспект Московський, 94, як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_4 знаходиться навпроти Універмагу «Харків» та також відноситься до Московського районну м. Харкова.
Як при складанні протоколу, так і при розгляді справи районним судом ОСОБА_4 та її захисник Рудик І.І. на звертались з клопотанням про зміну підсудності.
Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_4 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.
Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року.
Керуючись ст. ст. 245, 266, 278, 280, 283, 294, 295 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 04 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду В.М. Бездітко