Справа № 360/2183/17
08 квітня 2019 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.
при секретарі - Хоменко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
У жовтні 2017 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 3 грудня 2015 року між ним та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг у веденні цивільної справи про розподіл спільного майна між позивачем та ОСОБА_3, за умовами якого відповідач отримує від позивача винагороду за надані послуги в сумі 25 000 грн., з яких 7500 грн. сплачуються позивачем в якості авансу в момент підписання договору, а 17500 грн. - після набрання судового рішення законної сили. Також позивач передає відповідачу на момент укладення договору 130 000 грн. для покриття затрат на виконання договору і при недосяжності мети цього договору по результатах судового розгляду вказані кошти мають бути повернуті позивачу протягом десяти днів після вступу судового рішення в законну силу.
В цей же день, 3 грудня 2015 року, на виконання умов договору позивач передав відповідачу 44 500 грн. та 3500 доларів США, про що було складено відповідну розписку.
Відповідач мав всі необхідні повноваження для виконання договору, оскільки позивачем ще 30 березня 2015 року було видано нотаріально посвідчену довіреність на представництво його інтересів, однак, ОСОБА_2 в порушення умов договору юридичних послуг у веденні цивільної справи про розподіл спільного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 позивачу не надав, в судові засідання не з'являвся і він (позивач) був змушений звернутись за наданням правової допомоги до адвоката ОСОБА_4, яка й здійснювала представництво його інтересів у вказаній справі.
У зв'язку з цим він (позивач) 17 жовтня 2017 року направив відповідачу лист про відмову від договору та вимогу про повернення суми сплачених коштів, однак ОСОБА_2 відмовився від повернення цих коштів.
Тому просив стягнути з відповідача на свою користь вказані кошти у розмірі 44 500 грн. та 3 500 доларів США, що еквівалентно 92 855 грн. за курсом НБУ на час звернення до суду з цим позовом, а також на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1373,55 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримав і викладене підтвердив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Вислухавши представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 3 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання юридичних послуг, за умовами якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_1 якісні юридичні послуги у веденні цивільної справи про розподіл спільно нажитого майна між позивачем та ОСОБА_3, для чого надає правові консультації, готує документи, приймає участь в судовому процесі при наявності відповідних повноважень. Відповідач отримує від позивача винагороду за надані послуги в сумі 25 000 грн., з яких 7500 грн. сплачуються позивачем в якості авансу в момент підписання договору, а 17500 грн. - після набрання судового рішення законної сили. Також позивач передає відповідачу в момент укладення договору 130 000 грн. для покриття затрат на виконання договору і при недосяжності мети цього договору по результатах судового розгляду вказані кошти повертаються позивачу протягом десяти днів після вступу судового рішення в законну силу (а.с. 8-9).
В цей же день, 3 грудня 2015 року, на виконання умов договору позивач передав відповідачу 44 500 грн. та 3500 доларів США, про що було складено відповідну розписку (а.с.10).
Як вбачається з повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 10 січня 2018 року, ОСОБА_1 30 березня 2015 року на ім'я ОСОБА_2 видав довіреність на представництво його інтересів, дію якої припинено 30 жовтня 2017 року на підставі заяви позивача (а.с.41).
20 жовтня 2017 року позивачем на адресу відповідача було направлене повідомлення про відмову від договору про надання юридичних послуг від 3 грудня 2015 року та вимога про повернення отриманих ОСОБА_2 за даним договором коштів (а.с.20).
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Відповідно до ч.1,2 ст.615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оскільки суду не надано жодних доказів виконання відповідачем умов укладеного ним з позивачем договору, що сам позивач заперечує, то суд вважає, що послуги за даним договором ОСОБА_2 не були надані, а тому він має відшкодувати ОСОБА_1 понесені позивачем в зв'язку з цим збитки та повернути отримані на виконання цього договору кошти в розмірі 44 500 грн. та 3500 доларів США, що становить згідно позовних вимог 92 855 грн., а всього - 137 355 грн.
Враховуючи викладене, оскільки у добровільному порядку відповідач борг за вказаним договором позивачу не повернув, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 137 355 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1373,55 грн.
Керуючись ст.526,610,611,615,651,653,901,906,907 ЦК України, 10-13,141,259,263-265,268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 137 355 (сто тридцять сім тисяч триста п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 1373 (одна тисяча триста сімдесят три) гривні 55 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.
Повне рішення суду складено 19 квітня 2019 року.
Головуючий-суддяОСОБА_6