Справа № 581/233/19
Провадження № 2/581/149/19
про залишення позовної заяви без руху
19 квітня 2019 року сел. ОСОБА_1
Суддя Липоводолинського районного суду Сумської області Бутенко Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання,
15 квітня 2019 року представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому порушував питання про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у розмірі 67465 грн. 08 коп. Поданий позов мотивувався тим, що після проходження у ХНУВС, ОСОБА_2 23 червня 2018 року направлено до ГУНП в Сумській області та 29 листопада 2018 року звільнено з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області.01 вересня 2014 року між позивачем, відповідачем та ГУ УМВС України в Сумській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, відповідно до п. 3.2, 2.3.6. Договору та абз. 5 п. 3 розділу 2 контракту передбачено, що особа зобов'язана у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати МВС України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України “Про Національну поліцію”.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Форма позовної заяви, її зміст та інші вимоги визначені ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 4 ст.5 КАС України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція охорони входить до складу Національної поліції, основними повноваженнями поліції охорони є забезпечення публічної безпеки і порядку, реагування на правопорушення в межах постів і маршрутів.
Статтями 1,13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено правовий статус Національної поліції України (далі-поліція) як центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У складі поліції функціонують: поліція охорони.
З попередньо поданих позовних матеріалів вбачається те, що відповідач після закінчення навчання в ХНУВС перебував та звільнився з посади, яка віднесена вищевказаним законом до публічної служби, за власним бажанням. Разом із цим, відповідач не відпрацював три роки, як це визначено умовами договору від 01 вересня 2014 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Як визначила ОСОБА_4 Верховного суду у постанові від 13 березня 2019 року (справа № 723/18/17, провадження №14-563цс18) у цивільній справі з аналогічним предметом та підставою позову, зазначені правовідносини між сторонами, предметом і підставою позову, зазначені відносини між сторонами є адміністративно-правовими, при цьому справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно остаточно визначитися з юрисдикцією суду, щодо розгляду зазначеної категорії справ, шляхом поданням відповідної заяви до суду.
На думку судді, залишення даного позову без руху з метою уточнення істотних обставин справи не є порушенням вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі-Конвенція) в аспекті гарантування права на доступ до суду, оскільки національне законодавство може обмежувати окремі судові процедури, а держава в особі національних судів також може реалізувати певну свободу розсуду в різних аспектах без порушення самої сутності зазначеного права, зокрема, включаючи різні питання до відкриття проваджень у справах тощо із визначенням критеріїв прийнятності заяв і позовів (правові позиції із даного питання викладені Європейським судом з прав людини у п. 230 рішення від 17 січня 2012 року у справі «Станєв проти Болгарії» та у п. 85 рішення від 17 жовтня 2003 року у справі «Луордо проти Італії»).
Для усунення вказаних недоліків установити позивачу строк - десять днів із дня отримання копії цієї ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя,
постановив :
Залишити без руху позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат на професійне навчання.
Установити 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, перебіг якого починається з дня її вручення позивачу.
Роз'яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява бути вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Суддя Д. В. Бутенко