Справа № 456/2756/18
Провадження № 2/456/265/2019
іменем України
18 квітня 2019 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Шрамка Р. Т. ,
з участю секретаря: Свержинської І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию цивільну справу №456/2756/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, -
встановив:
Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4, про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом у квартирі АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що згідно договору купівлі-продажу від 30 червня 1997 року, позивач ОСОБА_1, купила квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 80,6 кв.м., житловою - 50,0 кв.м. Згідно договору дарування від 20 серпня 2007 року, позивач ОСОБА_1, подарувала належну їй 1/4 ідеальних частин квартири своїй доньці, тоді неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1997 року в квартирі всі, сторони по справі, були зареєстровані та проживали. Сім?я складалася з ОСОБА_6, її чоловіка ОСОБА_5, сина ОСОБА_4, відповідачів по справі, доньки ОСОБА_4, позивача по справі. В даний час у квартирі фактично проживає позивач ОСОБА_7, а також її свекруха ОСОБА_8, яка має тимчасову посвідку на проживання в Україні. Відповідачі з 2006 року не проживають у м.Стрию. На протязі всього цього часу своєї відсутності не приймають жодної участі в оплаті комунальних послуг та не приймають участі в утриманні квартири. У зв?язку з вищенаведеними обставинами, позивачі повинні сплачувати усі витрати по утриманню житла і за відповідачів, тому змушені звернутися за захистом до суду.
Позивачі в судове засідання не з?явились, однак їхній представник подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_5, ОСОБА_4, в судове засідання не з?явились, однак подали до суду заяви, згідно яких позовні вимоги визнали та просили розгляд справи проводити за їхньої відсутності.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з?явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно договору купівлі-продажу від 30 червня 1997 року, позивач ОСОБА_1, та згідно договору дарування від 20 серпня 2007 року, позивач ОСОБА_1, є власниками квартири АДРЕСА_3.
Згідно довідки про склад та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 11.07.2018р., за №1135, вбачається, що в квартирі №1 по вул. 50-річчя УПА, 5 в м. Стрий Львівської області, зареєстровані: ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_4
Згідно акту фактичного провадження від 11.07.2018р., складеного комісією в складі паспортистів КП «Мрія» ОСОБА_9, ОСОБА_10, та депутата Стрийської міської ради ОСОБА_11, вбачається, що ОСОБА_5П, та ОСОБА_4, зареєстровані за адресою: м. стрий, вул. 50 річчя УПА, 5/1, але фактично не проживають з 2006 року по даний час.
Згідно ст.. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
З матеріалів справи вбачається, що в квартирі позивачів зареєстровані відповідачі, яких позивачі просять визнати таким, що втратили право на користування житлом, але вже тривалий час в ньому не проживають, фактичне місце проживання їхнє невідоме.
У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зважаючи на наведене позов про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 133, 141, 244, 245, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України, ст.ст.317, 319, 391, 405 ЦК України суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_5, 12 травня 1970р. народження та ОСОБА_4, 26 листопада 1999р. народження такими, що втратили право на користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя ОСОБА_12