ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
18 квітня 2019 року Справа № 913/205/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Ворожцова А.Г., розглянувши матеріали заяви від 16.04.2019 ісх. №27 про забезпечення позову
Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лугань», с. Чмирівка, Старобільский район, Луганська область
до 1-го відповідача - Державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область
2-го відповідача - Державного реєстратора Сєвєродонецької міської ради ОСОБА_2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область
1-го відповідача - Державного реєстратора Лисичанської міської ради ОСОБА_3, м. Лисичанськ, Луганська область
ціна позову 1000 грн.
Сільськогоподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лугань» звернулося до господарського суду Луганської області із заявою від 16.04.2019 ісх. № 27 про забезпечення позову, у якій просить суд:
-накласти арешт на майно, майнові права та грошові кошти Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лугань», код 30332770 до розгляду справи по суті;
-заборонити здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відносно юридичної особи - Сільськогоподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лугань», код 30332770.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що з метою запобігання порушення майнових прав та інтересів юридичної особи - СТОВ «Агрофірма Лугань», враховуючи наявність обставин, що можуть свідчить про можливу реалізацію майна (активів товариства) чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів СТОВ «Агрофірма Лугань», що призведе до істотного порушення майнових інтересів позивача.
Розглядаючи заяву СТОВ «Агрофірма Лугань» про вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.
Згідно положень ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема заборонити відповідачу та іншим особами вчиняти певні дії щодо предмету спору.
При цьому забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
За умовами ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 5 та ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Слід зауважити, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна достатньо обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом з тим, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість реалізацію майна (активів товариства) чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Слід звернути увагу, що в заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання рішення у разі задоволення позовних вимог.
Заявником до заяви про забезпечення позову не подано жодних доказів, у том числі і доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову.
Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява СТОВ «Агрофірма Лугань» про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях , не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
За таких обставин та з огляду на те, що заявником не доведено, що невжиття, визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви СТОВ «Агрофірма Лугань» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Сільськогоподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Лугань» у задоволенні заяви від 16.04.2019 ісх. № 27 про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 19.04.2019 у відповідності до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України.
Суддя А.Г.Ворожцов