вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" квітня 2019 р. Справа № 911/461/19
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д. за участю секретаря судового засідання Щотової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОФІНАНС СІА» (95023, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Беспалова, будинок 49А, код 38430484)
про стягнення 1863333,34 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: не з'явилися.
Позивач, публічне акціонерне товариство “Національна акціонерне компанія “Нафтогаз України” звернулось господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОФІНАНС СІА» про стягнення 1863333,34 гривень, з яких: 765209,27 гривень основного боргу, 76940,22 гривень пені, 88680,41 гривень 3% річних та 932503,44 гривень інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу від 26.11.2013 №1082/14-БО-19 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строк визначений договором.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.03.2019.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.03.2019 постановлено закрити підготовче засідання у справі №911/461/19, призначено розгляд справи по суті на 11.04.2019.
Представник відповідача в судове засідання 11.04.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з офіційного веб-сайту суду, де міститься інформація про призначення справи № 911/461/19 до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
26.11.2013 року між ПАТ НАК “Нафтогаз України” (далі-Позивач) та ТОВ «ЕНЕРГОФІНАНС СІА» (далі-Відповідач) був укладений договір №Б1082/14-БО-19 купівлі-продажу природного газу (далі-Договір).
Відповідно до п.1.2 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві у 2014 році імпортований природний газ виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 2.1 цього договору.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 договору приймання-передача газу переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла Покупця (відповідача).
Відповідно до умов п. 6.2. договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 9.3 Договору сторони погодили, що строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т. ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.
На виконання договору протягом січня-лютого 2014 р. позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 589 924,02 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за січень 2014 та Реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів позивача за лютий 2014р., а також витягу з реєстрів споживачів у розрізі договорів №1081/14-ТЕ-19 та №1082/14-БО-19.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати за отриманий газ, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 1863333,34 гривень, з яких: 765209,27 гривень основного боргу, 76940,22 гривень пені, 88680,41 гривень 3% річних та 932503,44 гривень інфляційних втрат.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з передання відповідачу газу протягом січня-лютого 2014 року, а відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання зі своєчасної та повної оплати отриманого у цей період газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 1863333,34 гривень.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 765209,27 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позов в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 932503,44 гривень та 3% річних в розмірі 88680,41 гривень, які нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати переданого природного газу за даним договором у спірний період на підставі ст. 625 ЦК України також є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору Покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого газу нараховані 76940,22 гривень пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 76940,22 гривень, яку нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого газу за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1863333,34 гривень, з яких: 765209,27 гривень основного боргу, 76940,22 гривень пені, 88680,41 гривень 3% річних та 932503,44 гривень інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 237-239, 240 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОФІНАНС СІА» (95023, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вул. Беспалова, будинок 49А, код 38430484) на користь публічного акціонерного товариства “Національна акціонерне компанія “Нафтогаз України” (адреса: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) 765209,27 гривень основного боргу, 76940,22 гривень пені, 88680,41 гривень 3% річних, 932503,44 гривень інфляційних втрат та 27950 гривень судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 11.04.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 19.04.2019.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Д. Лилак