вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" квітня 2019 р. Справа № 911/760/19
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши
заяву Корпорації «Артеріум»
про вжиття заходів забезпечення позову
у справі № 911/760/19
за позовом Корпорації «Артеріум»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармпланета»
про стягнення 8 761 978, 54 грн.
встановив:
Корпорація «Артеріум» звернулася до господарського суду Київської області із позовною заявою вих. № 06-2/388 від 19.03.2019 (вх. № 796/19 від 20.03.2019) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» 8 761 978, 54 грн. заборгованості за договором № 3 від 02.05.2018.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2019 відкрито провадження у даній справі.
12.04.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № 06-2/462 від 08.04.2019 (вх. № 7363/19 від 12.04.2019) про збільшення розміру позовних вимог, у якій він зазначає, що борг відповідача збільшився, у зв'язку зі спливом терміну відстрочки платежу, та просить стягнути з відповідача 9 175 457, 57 грн. заборгованості за договором № 3 від 02.05.2018.
До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист вих. № 06-2/463 від 08.04.2019 (вх. № 7366/19 від 12.04.2019) з письмовими поясненнями та документами по справі.
17.04.2019 через канцелярію господарського суду Київської області від Корпорації «Артеріум» надійшла заява вих. № 06-2/494 від 16.04.2019 (вх. № 97/19 від 17.04.2019) про вжиття заходів забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» у межах розміру суми позовних вимог - 9 175 457, 57 грн., які знаходяться на рахунках, що будуть виявлені органом/особами, які здійснюють примусове виконання рішень, в тому числі, але не виключно, на рахунку № 26003558187001 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500.
До господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № 06-2/495 від 17.04.2019 (вх. № 7827/19 від 17.04.2019) про зменшення розміру позовних вимог, у якій він, враховуючи укладену між сторонами угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, просить стягнути з відповідача 9 101 835, 55 грн. заборгованості за договором № 3 від 02.05.2018.
Розглянувши матеріали заяви вих. № 06-2/494 від 16.04.2019 (вх. № 97/19 від 17.04.2019) про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.
В обґрунтування підстав для застосування заходів забезпечення позову, позивач посилається на те, що відповідач вживає заходів щодо скорочення своєї господарської діяльності, що призведе до зменшення грошових коштів на рахунках і відповідно до невиконання рішення суду в частині стягнення заборгованості в розмірі 9 175 457, 57 грн. Також, позивач зазначає, що відповідач змінив виконавчого директора та банківські рахунки, про що повідомив його листом № 95 від 15.03.2019, що свідчить про нестійке фінансове становище відповідача. Крім того, як свідчить інформація з мережі Інтернет, відповідач має податковий борг та у господарському суді Київської області відкрито ряд позовних проваджень до нього про стягнення заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України). Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою, а тому обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Разом з тим, суд зазначає, що до обов'язку позивача належить надати докази вчинення відповідачем відповідних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, вчинення яких обумовлюється в часі після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Суд, вирішуючи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу. Суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушенні у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися і розпоряджатися власним майном може призвести до негативних та незворотних наслідків.
Предметом даного позову є вимога Корпорації «Артеріум» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармпланета» 8 761 978, 54 грн. заборгованості за договором № 3 від 02.05.2018.
В статті 6 Господарського кодексу України визначено принцип свободи підприємницької діяльності. Водночас принцип змагальності, закріплений у ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом безпідставного арешту грошових коштів у значному розмірі.
Суд зазначає, що скорочення господарської діяльності, зміна виконавчого директора та банківських рахунків не заборонені чинним законодавством та не свідчить про те, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання перед позивачем після пред'явлення ним позову до суду. Водночас, відповідно до матеріалів справи, відповідач на даний час співпрацює з позивачем, повідомив позивача про вказані зміни у його господарській діяльності та уклав з позивачем угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.04.2019.
Разом з тим, доказів того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, позивачем до суду не надано.
Щодо поданих позивачем копій фотографій складів та письмових пояснень певних осіб, суд зазначає, що вказані документи не можуть бути прийняті як належні та достовірні докази, оскільки суд позбавлений можливості з наданих позивачем документів встановити які це саме склади, кому вони належать, де знаходяться, а також встановити осіб, які надавали письмові пояснення щодо цих складів.
Крім того, суд звертає увагу, що посилання позивача на наявність судових проваджень, учасником яких є відповідач, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання перед позивачем та про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення у даній справі.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано суд належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що відповідачем вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення даного позову до суду, а самі лише твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
За таких обставин, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд відмовляє у задоволенні заяви Корпорації «Артеріум» вих. № 06-2/494 від 16.04.2019 (вх. № 97/19 від 17.04.2019) про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Корпорації «Артеріум» вих. № 06-2/494 від 16.04.2019 (вх. № 97/19 від 17.04.2019) про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 19.04.2019.
Суддя Т.В. Лутак