номер провадження справи 9/29/18
18.04.2019 Справа № 908/364/19
м.Запоріжжя
За позовом: Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022 (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фрост”, код ЄДРПОУ 36968997 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, буд. 23)
про стягнення 564,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Міністерства оборони України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фрост”, про стягнення суми 564,00 за порушення умов договору від 20.10.2017 №286/2/17/169.
Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 15.02.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/364/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 20.02.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/364/19, присвоєний номер провадження 9/29/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
18.04.2019 судом прийняте рішення у справі № 908/364/19.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 20.10.2017 між сторонами було укладено договір про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/17/169, на виконання умов якого, відповідач зобов'язався у 2017 році поставити позивачу обладнання для закладів громадського харчування (3931) (технологічне обладнання, 2 найменування): 1. Сковороди електричні з чашею 60-80 л, а саме: сковороди електричні з чашею, СЕСМ-0,5; 2. М'ясорубка механічна 300 кг/год., а саме: м'ясорубка механічна 300 кг/год., МІМ 300, а позивач - забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки (терміни), вказані цим Договором. Проте, послуги з постачання товару виконані з порушенням терміну, що підтверджується Актами приймання. За порушення строків виконання зобов'язання, позивачем відповідачу було нараховано пеню у розмірі 564,00 грн. З цих підстав, позивач звернувся з відповідним позовом до суду і просить стягнути з відповідача 564,00 грн. пені. Позов обґрунтовано ст.ст. 11, 509, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 218, 230, 231 ГК України, умовами договору від 20.10.2017 №286/2/17/169.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.10.2017 між Міністерством оборони України (замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (постачальник, відповідач у справі) був укладений договір № 286/2/17/169 про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався у 2017 році поставити замовнику обладнання для закладів громадського харчування (3931) (технологічне обладнання, 2 найменування): 1. Сковороди електричні з чашею 60-80 л, а саме: сковороди електричні з чашею, СЕСМ-0,5; 2. М'ясорубка механічна 300 кг/год, а саме: м'ясорубка механічна 300 кг/год., МІМ 300 (далі - товар), зазначений у специфікації, а замовник зобов'язався забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки.
Згідно з п. 1.2. договору ціна, кількість та строки постачання товару визначається специфікацією, а саме:
Найменування товару:
- Сковороди електричні з чашею, СЕСМ-0,5; строк постачання: до 30.11.2017 включно; 4 шт. на загальну суму 86 680,00 грн.;
- М'ясорубка механічна 300 кг/год., МІМ 300 строк постачання: до 30.11.2017 включно; 3 шт. на загальну суму 30 000,00 грн.;
Відповідно до п. 2.4 договору, приймання товару за кількістю та якістю оформлюється актом приймання (форма 4), який складає одержувач замовника на кожну партію товару після закінчення приймання товару в трьох примірниках: перший примірник - Замовнику, другий - одержувачу замовника, третій - постачальнику. Належним чином оформлені документи: акт приймання, видаткова накладна постачальника та повідомлення - підтвердження відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757 є підтвердженням приймання товару. Товар, що не відповідає вимогам, встановленим у стандартах, вважається не поставленим.
Ціна цього договору становить: 140 016,00 грн. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.1, п. 3.2 договору).
Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом то про це зазначається у рахунку-фактурі).
Пунктом 4.2 договору визначено, що до рахунка-фактури додається: акт приймання (форма 4); видаткова накладна постачальника; повідомлення підтвердження (додаток № 12.2.1 до договору), яке оформлюється одержувачем замовника. Постачальник протягом 10 календарних днів з дати прийняття товару одержувачем у місяцях поставки товару (п. 5.2) надає належним чином оформлені документи на оплату. Без вищезазначених документів або відсутності в них встановленої інформації, оплата поставленого товару не проводиться. Замовник має право відмовитись повністю або частково від оплати товару у разі відвантаження товару одержувачу Замовника в більшій кількості, ніж передбачена графіком без згоди Замовника.
Відповідно до п. 5.1 договору товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Терміни постачання та встановлення обладнання визначено у графіку постачання замовника, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.2 договору визначено, що місцем поставки товару є військові частини Міністерства оборони України, що зазначені у графіку Міністерства оборони України, який є невід'ємною частиною цього Договору, згідно з розрахунком поставки та обов'язковим дотриманням передбачених ним вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та графіку черговості відвантажень.
Відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товару у строки, встановлені договором.
Згідно з п.п. 7.3.7 п. 7.3 договору за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.
Пунктом 10.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.
Відповідно до графіку постачання Міністерства оборони України, що є додатком 12.1.1 до договору, у відповідності з договором від 20.10.2017 № 286/2/17/169 підприємству сплановано постачання обладнання для закладів громадського харчування (3931) (сковороди електричні з чашею, СЕСМ-0,5 4 шт. та м'ясорубка механічна 300 кг/год., МІМ 3 шт.) до 30.11.2017.
З матеріалів справи вбачається наступне.
При постачанні обладнання для закладів громадського харчування (3931), а саме: м'ясорубки механічної 300 кг/год., МІМ 3 шт., мало місце прострочення поставки, про що свідчать Акти приймання від 23.12.2017 № 9 та від 04.12.2017 № 97, а також повідомлення-підтвердження від 23.12.2017 № б/н та від 04.12.2017 № б/н.
Так, поставку товару було здійснено 04.12.2017 та 23.12.2017 відповідно, а не 30.11.2017, як-то передбачено умовами договору.
Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач поставив позивачу товар із порушенням строків встановлених договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Приписами статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
За змістом частини 2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
В п.п. 7.3.7 п. 7.3 договору сторони також визначили, що за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості договору.
З огляду на викладене, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення з відповідача пені, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог у розмірі, заявленому позивачем.
Позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 1921 грн. витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач, при зверненні до суду, за платіжними дорученнями № 286/2/3545 від 08.10.2018 та № 286/2/179 від 31.01.2019 сплатив загальну суму судового збору в розмірі 1922 грн. Враховуючи розмір заявленої до стягнення суми (564 грн.), судовий збір, що належав до сплати, в даному випадку, становить 1921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Отже, позивачем зайво сплачено суму 1,00 грн.
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 5 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
У зв'язку з чим, позивачу належить до повернення 1,00 грн. судового збору. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено за відповідним клопотанням позивача за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Фрост”, код ЄДРПОУ 36968997 (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, буд. 23) на користь Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 00034022 (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6) суму 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. пені, суму 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва