номер провадження справи 4/153/18
08.04.2019 Справа № 908/2621/18
м. Запоріжжя Запорізької області
за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, буд. 1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4, кв. 60)
про стягнення 5327856,00 грн. штрафу та неустойки
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4, кв. 60)
до відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, буд. 1)
про стягнення 350843,57 грн. основного боргу, 10320,80 грн. 3 % річних і 26744,01 грн. втрат від інфляції
Суддя Зінченко Н.Г.
секретар судового засідання Петриченко А.Є.
За участю представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Лисенко П.П., ордер на надання правової допомоги ДП № 148 від 20.09.2018;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - Ясир Д.І., ордер на надання правової допомоги ЗП № 086981 від 15.01.2019;
В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/2621/18 (номер провадження справи 4/153/18) за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», м. Запоріжжя про стягнення 5327856,00 грн. штрафу та неустойки за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017. Разом з первісним позовом розглядається зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 350843,57 грн. основного боргу за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 (що складається з 72000,00 грн. заборгованості з оплати проектних робіт і 278843,57 грн. заборгованості з оплати вартості обладнання), 10320,80 грн. 3 % річних і 26744,01 грн. втрат від інфляції.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2018 справу № 908/2621/18 за первісною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.12.2018 прийнято первісну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2621/18, справі присвоєно номер провадження справи 4/153/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.01.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.01.2019 строк підготовчого провадження у справі № 908/2621/18 продовжено до 26.03.2019, підготовче засідання відкладено на 18.02.2019.
Згідно Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2019 зустрічну позовну заяву у справі № 908/2621/18 передано для розгляду судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.02.2019 зустрічну позовну заяву ТОВ «ТС АІК-ЕКО» до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 908/2621/18, ухвалено розгляду зустрічної позовної заяви призначити разом із первісним позовом у підготовчому засіданні на 18.02.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2019 підготовче судове засідання відкладалося до 18.03.2019.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.03.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/2621/18, справа призначена до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.03.2019.
В судовому розгляді оголошувалася перерва до 08.04.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 27.03.2019.
В судовому засіданні 08.04.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (позивачем за первісним позовом) вимоги викладені в первісній позовній заяві і обґрунтовані посиланням на ст., ст. 526, 549, 550, 610, 611 ЦК України, ст., ст. 5, 232 ГК України та умови договору № 1955 від 19.07.2017. Мотивуючи заявлені вимоги позивач за первісним позовом зазначає, що ним та ТОВ «ТС АІК-ЕКО» укладено договір № 1955 від 19.07.2017 на капітальну закупівлю з відповідними додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, за умовами якого ТОВ «ТС АІК-ЕКО» (підрядник) прийняло на себе зобов'язання виконати на користь ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (замовника) зобов'язання, зазначені в п. 1.2 договору. Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість зобов'язань підрядника перед замовником становить 4439880,00 грн. Так, умовами п. 1.2 договору та додатку № 4 до договору передбачено виконання підрядником таких етапів договору як, зокрема: пусконалагоджувальні роботи та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу та виконання консалтингових послуг. При цьому, додатком № 2 до договору «Календарний графік виконання договору» сторони чітко визначили строки (початок виконання та закінчення виконання) кожного окремого етапу договору. Як зазначає позивач за первісним позовом, календарним графіком визначено, що пусконалагоджувальні роботи, а також введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу та виконання консалтингових послуг мають бути виконані до 30.11.2017. Проте, станом на час звернення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до суду з первісною позовною заявою зазначені вище етапи договору підрядником не виконані. Таким чином, з боку відповідача за первісним позовом має місце прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу та виконання консалтингових послуг. Пунктом 14.6 договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання своїх зобов'язань підрядником щодо виконання робіт/ надання послуг/ поставки устаткування, матеріалів, зазначених в календарному графіку виконання договору, з нього стягується на користь замовника штраф у розмірі 20 % від загальної вартості договору одноразово, а також неустойка у розмірі 2 % від загальної вартості договору за кожний тиждень прострочення. Враховуючи викладене, позивач вважає, що з огляду на прострочення виконання підрядником прийнятих на себе за умовами договору зобов'язань, наявні підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом 887976,00 грн. штрафу, що сплачується одноразово, а також 4439880,00 грн. неустойки, яка розрахована починаючи з 01.12.2017 за повні 25 тижнів (з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України) за прострочення виконання двох етапів договору (2219940,00 грн.+2219940,00 грн.). З урахуванням викладеного, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить суд первісний позов задовольнити повністю та стягнути з ТОВ «ТС АІК-ЕКО» 5327856,00 грн. штрафу та неустойки за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017.
Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву вих. № 34/13 від 29.01.2019. Заперечуючи проти заявлених первісних вимог, відповідач за первісним позовом зазначив, що з умов договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 випливає, що зобов'язання за цим договором виконуються поетапно і виконання кожного наступного етапу залежить від виконання попереднього етапу. Так, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» зазначає, що ним виконанні всі три етапи проектних робіт вартістю 720000,00 грн. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в порушення умов договору оплачено лише 90 % вартості виконаних проектних робіт. Вимога підрядника про оплату решти вартості проектних робіт позивачем за первісним позовом залишена без задоволення. Попри це, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» продовжило виконувати інші етапи робіт за договором. Ще однією обставиною, яка вплинула на строки виконання робіт по договору, є дата отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Так документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт подані самим позивачем за первісним позовом тільки 06.11.2017, що підтверджується п. 2 протоколу № 22 від 06.11.2017 наради з підрядником. ТОВ «ТС АІК-ЕКО» зверталося до позивача за первісним позовом з електронним листом від 23.11.2017 для видачі довіреності на отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Проте, згідно електронного листа ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 29.11.2017 Товариство саме отримало цей дозвіл у Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Отже, до моменту фактичного отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 21.11.2017 серія ІУ № 113173251612 ТОВ «ТС АІК-ЕКО» не мало законної підстави для виконання наступного етапу договору - будівельно-монтажних робіт, а відповідно по незалежній від відповідача за первісним позовом причині він не міг виконати цей етап робіт в строк, встановлений календарним графіком виконання договору - до 16.11.2017, що відповідно вплинуло на строки виконання наступних етапів договору. Всі будівельно-монтажні роботи на об'єкті фактично виконані 04.03.2018, про що свідчить відмітка про закінчення в журналі виконання робіт. 19.03.2018 на адресу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» електронною поштою направлені проекти акту готовності об'єкта до експлуатації та заява про прийняття в експлуатацію об'єкта та запропоновано замовнику заповнити (надати) інформацію, якою володіє лише він, необхідну для внесення до акту готовності об'єкта до експлуатації для задачі об'єкта в експлуатацію. В подальшому відповідач за первісним позовом ще звертався до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з аналогічними листами, відповіді на які не отримав. Позивач за первісним позовом лише 27.06.2018 направив ТОВ «ТС АІК-ЕКО» заповнений акт з пропозицією підписати його, проте не погоджуючись з наявною в ньому інформацією та відсутністю врегулювання щодо погашення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заборгованості перед підрядником за договором, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» направило позивачу за первісним позовом лише свою відповідь. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. 14.6 договору, а саме одноразового штрафу та неустойки, по суті є подвійним застосуванням відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, що суперечить ст. 61 Конституції України. З урахуванням викладеного, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» просить суд в задоволення первісного позову відмовити повністю.
Також у відзиві на первісну позовну заяву вих. № 34/13 від 29.01.2019 ТОВ «ТС АІК-ЕКО», враховуючи загальну вартість робіт за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017, вважає наявними підстави для застосування судом положень ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України і зменшення судом суми штрафу і неустойки, заявлених до стягнення за первісним позовом, до справедливого розміру.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», заперечуючи проти правової позиції ТОВ «ТС АІК-ЕКО» по первісному позову, зазначає, що посилання відповідача за первісним позовом на неповну оплату ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вже виконаних ТОВ «ТС АІК-ЕКО» та прийнятих етапів робіт не може бути підставою для звільнення підрядника від сплати штрафних санкцій, оскільки жодними умовами договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 не встановлено пов'язаності виконання одного етапу робіт з оплатою іншого етапу. Крім того, в такому разі підрядник мав проінформувати замовника про відмову від виконання чергового зобов'язання до виконання замовником зустрічного зобов'язання в межах строку виконання такого зобов'язання. Відповідачем за первісним позовом не надано жодного доказу правомірної відмови від виконання зобов'язання у граничний період виконання зобов'язання. Зміст умов договору № 1955 від 19.07.2017 та додатків до нього свідчить, що саме на ТОВ «ТС АІК-ЕКО» покладається обов'язок отримання необхідних дозвільних документів для виконання робіт, тобто це є його зоною відповідальності. Також позивач за первісним позовом зазначає, що жодний пункт договору та додатків до нього не передбачає отримання або неотримання того чи іншого дозволу як відкладальну умову для виконання підрядником своїх обов'язків. Більш того, строки, встановлені календарним графіком є чинними, сторонами не вносилися зміни до строків виконання зобов'язань.
Також ТОВ «ТС АІК-ЕКО», як відповідачем за первісним позовом, подано заяву (вих. № 36/14 від 29.01.2019) про застосування строку позовної давності, згідно якої відповідач за первісним позовом вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» невірно визначило дату закінчення спеціального однорічного строку позовної давності - 01.12.2018, виходячи з наступного. В календарному графіку додаток № 2 до договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 встановлений строк до 30.11.2017 для виконання пусконалагоджувальних робіт та робіт з введення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг. Згідно ст. ст. 253, 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з 01.12.2017. Таким чином, відповідач за первісним позовом вважає, що, оскільки 2018 рік є не високосним роком, то відповідним місяцем і числом сливу одного року від 01.12.2017 буде 30.11.2018 (365-й календарний день річного терміну). У зв'язку із викладеним, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» просить суд застосувати до первісних позовних вимог у справі № 908/2621/18 наслідки спливу строку позовної давності та відмовити повністю в задоволенні первісного позову з цих підстав.
Позивачем за первісним позовом з урахуванням заяви ТОВ «ТС АІК-ЕКО» про застосування строку позовної давності (вих. № 36/14 від 29.01.2019) подана заява про поновлення строку позовної давності, в якій ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що 30.11.2018 (день, який на думку відповідача за первісним позовом є останнім днем річного строку, протягом якого позивач за первісним позовом міг звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення неустойки) особа, яка надає правову допомогу підприємству, - адвокат Лисенко П.П. перебував в судовому засіданні у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група» (м. Кривий Ріг Дніпропетровська область). Місцем здійснення професійної діяльності адвоката є м. Дніпро, що підтверджується даними ЄРАУ. Таким чином, з огляду на територіальну відстань між м. Дніпро та м. Кривий Ріг, перебуваючи у відрядженні у м. Кривий Ріг уповноважений представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не мав фізичної можливості подати відповідну позовну заяву 30.11.2018. Тому, враховуючи норми ст. 119 ГПК України, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання позовної заяви.
Крім того, в цій же заяві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зазначає, що відповідно до приписів ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Позивач за первісним позовом вважає, що ТОВ «ТС АІК-ЕКО» неодноразово здійснювало дії, якими визнавало факт наявності порушення зобов'язання з виконання робіт відповідно до календарного графіку. Зокрема, це підтверджується листами ТОВ «ТС АІК-ЕКО», наявними в матеріалах справи. Тому, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає ним процесуальний строк подання позовної заяви не пропущено.
ТОВ «ТС АІК-ЕКО» проти клопотання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення пропущеного процесуального строку для подання первісної позовної заяви заперечило, вважає, що законні підстави для такого поновлення відсутні.
Заявлені ТОВ «ТС АІК-ЕКО» зустрічні позовні вимоги викладені в зустрічній позовній заяві (вих. № 33/12 від 29.01.2019) і обґрунтовані посиланням на ст., ст. 524-526, 530, 533, 625, 655, 692, 887, 889 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови договору № 1955 від 19.07.2017. Мотивуючи заявлені зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом зазначає, що на виконання умов договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 ним виконанні всі три етапи проектних робіт загальною вартістю 720000,00 грн., а саме: 1-й етап «Загальні проектні рішення», на суму 195000,00 грн., 2-й етап «Проектна документація» на суму 319200,00 грн. і 3-й етап «Робоча документація» на суму 205800,00 грн. Факт виконання позивачем за зустрічним позовом цих етапів робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт від 29.08.2017, від 18.09.2017 і від 18.10.2017. Умовами додатку № 3 до договору передбачено поетапну оплату проектно-вишукувальних робіт в такому порядку: 90% вартості етапу протягом 20 календарних днів від дати підписання актів виконаних робіт по даному етапу, 10 % протягом 20 календарних днів від дати підписання підсумкового акту здачі-приймання виконаних проектних робіт. На виконання умов договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» оплачено 90 % вартості проектно-вишукувальних робіт. Оскільки договором не передбачено підписання підсумкового акт здачі-приймання проектних робіт, то позивач за зустрічним позовом вважає, що акт здачі-приймання останнього (3-го) етапу проектних робіт підтверджує повне виконання підрядником проектних робіт. Такий акт приймання-передачі виконаних робіт по 3-у (останньому) етапу проектних робіт підписаний сторонами 18.10.2017, отже проектні роботи мали бути оплачені замовником у строк до 07.11.2017. В порушення умов договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 10 % вартості проектних робіт не сплатило, у зв'язку із чим за відповідачем за зустрічним позовом рахується заборгованість з оплати проектних робіт в розмірі 72000,00 грн. (720000,00 грн. - 648000,00 грн.). Також відповідно до п. 4.5.1 договору підрядник у межах договірної ціни зобов'язується передати у встановлений в договорі строк (строки) у власність замовника устаткування, а замовник зобов'язаний прийняти устаткування і сплатити його вартість в розмірі та на умовах, визначених договором. На виконання у мов договору позивач за зустрічним позовом поставив відповідачу за зустрічним позовом обладнання за актом приймання обладнання від 26.01.2018 на суму 1440412,80 грн. і за актом приймання обладнання від 26.01.2018 на суму 979281,60 грн. Вказане обладнання прийнято замовником без зауважень і претензій до підрядника. Поставлене позивачем за зустрічним позовом обладнання оплачено ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у розмірі 90 % від загальної його вартості відповідно до п. 2 Умов оплати (додаток № 3 до договору). Разом із тим, цим же пунктом додатку № 3 до договору сторони погодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу опублікованого НБУ більше ніж на +/- 10 % на дату оплати (гривні на ЄВРО) вартість імпортного обладнання та загальна сума договору підлягає пропорційній зміні. У зв'язку із збільшенням обмінного курсу НБУ на момент оплати поставленого обладнання у порівнянні із курсом, встановленим у договорі, сторонами підписані акт від 06.02.2018 збільшення вартості обладнання (коригування ціни товару до видаткової накладної № 3 від 16.01.2018 до договору № 1955 від 19.07.2017) на суму 184108,41 грн. та акт від 22.02.2018 збільшення вартості обладнання (коригування ціни товару до видаткової накладної № 2 від 26.01.2018 до договору № 1955 від 19.07.2017) на суму 94735,16 грн. З урахуванням підписаних актів про збільшення вартості обладнання відповідачу за зустрічним позовом виставлені рахунки-коригування № 11 від 06.02.2018 і № 14 від 22.02.2018, які ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повинно було оплатити до 22.02.2018 і 09.03.2018 відповідно. Проте, відповідачем за зустрічним позовом вказані рахунки не оплачені, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з оплати вартості отриманого обладнання (за рахунок курсової різниці вартості) в розмірі 278843,57 грн. Враховуючи порушенням відповідачем за зустрічним позовом взятих на себе за умовами договору № 1955 від 19.07.2017 грошових зобов'язань, ТОВ «ТС АІК-ЕКО» просить суд задовольнити зустрічну позовну заяву, стягнути з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 72000,00 грн. заборгованості з оплати проектних робіт, 278843,57 грн. заборгованості з оплати вартості обладнання (за рахунок курсової різниці вартості), а також на підставі ст. 625 ЦК України 10320,80 грн. 3 % річних і 26744,01 грн. втрат від інфляції.
ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» проти зустрічних позовних вимог заперечило в повному обсязі. Мотивуючи свою правову позицію щодо зустрічних позовних вимог відповідач за зустрічним позовом вважає, що строк оплати 10 % вартості проектних робіт за договором № 1955 від 19.07.2017 в розмірі 72000,00 грн. не настав, оскільки, виходячи з умов договору, зобов'язання замовника підлягає виконанню у строк 20 днів після підписання підсумкового акту здачі-приймання виконаних проектних робіт. Крім того, відповідно до п. 5.3 договору остаточне приймання робіт (послуг) підтверджується підписанням акту остаточного приймання (форма акту наведена в додатку № 17). Таким чином, з урахуванням п. 5.3 договору та за відсутності підписаного акту за формою, визначеною в додатку № 17 до договору, умови для оплати залишку 10 % вартості виконаних робіт не настали і вимога ТОВ «ТС АІК-ЕКО» про їх оплату є передчасною. Також відповідач за зустрічним позовом вважає, що позивач за зустрічним позовом не вправі вимагати сплати курсових різниць, так як сам не надав необхідних документів для підтвердження імпортного походження обладнання, що є умовою оплати відповідно до додатку № 3 до договору. Стосовно сплати інфляційних втрат та річних відсотків, то оскільки ці вимоги є похідними, то в їх задоволенні відповідач за зустрічним позовом просить суд також відмовити.
Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
19.07.2017 Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО» (Підрядник) укладено Договір на капітальну закупівлю № 1955 з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).
Згідно з умовами п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 17.10.2017) Підрядник зобов'язався виконати свої зобов'язання, що вказані в п. 1.2 Договору у встановлений в Договорі строк (строки) на об'єкті: «ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Центральний департамент по утриманню та ремонтам. Ремонтне виробництво. Ділянка виробництва вогнетривких та будівельних сумішей. Будівля відділення підготовки днищ. Реконструкція газоочисних установок В3 (джерело № 340175), В6 (джерело № 340171) на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 144» (Об'єкт) у повному обсязі основних та супутніх зобов'язань згідно Технічного завдання (Додаток 1 до Договору) та Технічної пропозиції Підрядника (Додаток 13 до Договору) та інших визначених цим Договором умов, а Замовник зобов'язався прийняти та сплатити за них визначену в Договорі плату.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що Підрядник зобов'язується виконати наступне: виконання передпроектних робіт (розробка основних проектних рішень); виконання загальних та деталізованих проектно-вишукувальних робіт та робіт з планування за вимогою Замовника; здійснення авторського нагляду; поставка матеріалів та/або устаткування; виконання монтажних робіт; виконання шеф-монтажних робіт; виконання будівельних робіт; виконання пусконалагоджувальних робіт, включаючи індивідуальні тести, комбіновані тести та усунення дефектів за переліком; розробка програмного забезпечення; постачання програмного забезпечення; отримання необхідних Замовнику дозвільних документів з метою виконання умов даного Договору; введення Об'єкту в експлуатацію, надання консалтингових послуг (включаючи, але не обмежуючись, навчання персоналу Замовника роботі на Об'єкті).
Пунктом 2.1 Договору визначено, що загальна вартість зобов'язань Підрядника згідно Договору складає 4439880,00 грн., включаючи ПДВ, та складається з: вартості устаткування в розмірі 3212710,80 грн., включаючи ПДВ, вартості робіт в розмірі 1227169,20 грн., включаючи ПДВ.
Згідно з п. 15.6 Договору усі додатки, зміни, доповнення, додаткові угоди, специфікації та і т.ін. до Договору складають його невід'ємну частину.
В свою чергу в пункті 15.11 Договору сторони виклали перелік додатків, які є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до п. 15.9 Договір набирає чинності з 30.05.2017 і діє по 25.04.2018, а в частині: порядку врегулювання спору, встановленого даним Договором; порядку застосування штрафних санкцій; гарантійних зобов'язань; виконання грошових зобов'язань за даним Договором - до повного виконання відповідних зобов'язань.
Предметом розгляду за первісною позовною заявою є вимоги про стягнення з Підрядника (ТОВ «ТС АІК-ЕКО») штрафу, що сплачується одноразово, в розмірі 887976,00 грн. та неустойки в розмірі 4439880,00 грн. за прострочення Підрядником виконання пусконалагоджувальних робіт та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу та виконання консалтингових послуг за Договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст., ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підстави виникнення господарських зобов'язань встановлені також ст. 174 ГК України, що включають господарські договори та інші угоди.
Із матеріалів справи слідує, що правовідносини сторін виникли на підставі Договору на капітальну закупівлю, який передбачає взаємні зобов'язання сторін та за своєю правовою природою є змішаним договором, що містить умови договору підряду та договору поставки.
Згідно зі ст. 837 глави 61 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За умовами п., п. 4.1.3, 4.1.4 Договору підрядник розпочинає виконувати роботи та надавати послуги у строки, визначені в Календарному графіку виконання Договору. Підрядник зобов'язаний виконати роботи та надати послуги, передбачені Технічним завданням та Технічною пропозицією Підрядника, у строки (терміни), викладені у Календарному графіку виконання Договору. У випадку, якщо окремі види робіт та/або послуг, які Підрядник, зобов'язаний виконати згідно з Технічним завданням та Технічною пропозицією Підрядника, не передбачені Календарним графіком виконання Договору, Підрядник зобов'язаний виконати такі роботи та/або надати послуги у строки (терміни), необхідні для додержання Календарного графіку виконання Договору по іншим видам робіт та/або послуг.
Додатком № 4 «розбиття ціни на роботи та/або послуги та/або устаткування» до Договору передбачено розбиття робіт/послуг, які зобов'язався виконати Підрядник за умовами Договору, на окремі етапи, зокрема:
1. Проектні роботи, в тому числі:
1.1. загальні технічні рішення;
1.2. проектна документація;
1.3. робоча документація.
2. Постачання обладнання;
3. Будівельно-монтажні роботи;
4. Пусконалагоджувальні роботи;
5. Введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шефмонтажу та виконанням консалтингових послуг.
Відповідно до Додатку № 2 «Календарний графік виконання договору» до Договору сторонами встановлені строки виконання кожного з вище перелічених етапів робіт/послуг за Договором. При цьому, відповідно до цього Календарного графіку сторонами чітко визначено початок виконання та закінчення виконання робіт (відповідна календарна дата).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України). Аналогічний припис містить ст.193 ГК України.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Частиною 2 ст. 202 ГК України унормовано, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до Календарного графіку виконання Договору (Додаток № 2) сторони погодили, що пусконалагоджувальні роботи та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу виконанням консалтингових послуг (4 та 5 етапи робіт) мають бути закінчені у строк до 30.11.2017.
Як зазначає позивач за первісним позовом у строк, передбачений Договором, (до 30.11.2017) пусконалагоджувальні роботи та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу виконанням консалтингових послуг, Підрядником не виконані.
Заперечуючи проти первісних позовних вимог відповідач за первісним позовом зазначає, що з умов Договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 випливає, що зобов'язання за цим Договором виконуються поетапно і виконання кожного наступного етапу залежить від виконання попереднього етапу. Таким чином, на строки виконання Підрядником своїх зобов'язань за Договором вплинуло саме порушення позивачем за первісним позовом (Замовником) прийнятих на себе за умовами Договору зобов'язань.
Так, виконанню пусконалагоджувальних робіт та введенню об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу виконанням консалтингових послуг, передує виконання такого етапу робіт/послуг як будівельно-монтажні роботи. При цьому, Додатком № 2 до Договору встановлено, що Підрядник починає будівельно-монтажні роботи 31.10.2017 та закінчує - 16.11.2017.
Отже, до завершення будівельно-монтажних робіт Підрядник не міг приступити до виконання пусконалагоджувальних робіт та введення об'єкта в експлуатацію, з виконанням авторського нагляду, шеф-монтажу виконанням консалтингових послуг.
Проте, на строки виконання будівельно-монтажних робіт вплинула дата отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Так, документи на отримання дозволу на виконання будівельних робіт подані самим позивачем за первісним позовом тільки 06.11.2017, що підтверджується п. 2 протоколу № 22 від 06.11.2017 наради з підрядником.
ТОВ «ТС АІК-ЕКО» зверталося до позивача за первісним позовом з електронним листом від 23.11.2017 для видачі довіреності на отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Однак, згідно електронного листа ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 29.11.2017 Товариство саме отримало цей дозвіл у Державній архітектурно-будівельній інспекції України.
Отже, до моменту фактичного отримання Дозволу на виконання будівельних робіт від 21.11.2017 серія ІУ № 113173251612 ТОВ «ТС АІК-ЕКО» не мало законної підстави для виконання будівельно-монтажних робіт, тому по незалежній від відповідача за первісним позовом причині він не міг виконати цей етап робіт в строк, встановлений Календарним графіком виконання Договору - до 16.11.2017, що, відповідно, вплинуло на строки виконання наступних етапів Договору.
Всі будівельно-монтажні роботи на об'єкті фактично виконані 04.03.2018, про що свідчить відмітка про закінчення в журналі виконання робіт.
Оцінюючи доводи відповідача за первісним позовом суд приймає до уваги, що зміст умов Договору та Додатків до нього свідчить, що саме на ТОВ «ТС АІК-ЕКО», як Підрядника, покладається обов'язок отримання необхідних дозвільних документів для виконання робіт.
Зокрема, відповідно до Технічного завдання - Додаток № 1 до Договору Підрядник самостійно отримує дозвільні документи на проектування (при необхідності їх отримання). Підрядник забезпечує збір вихідних даних і технічних умов для розробки проектної документації (п. 4.1). Підрядник несе відповідальність за отримання всіх необхідних ліцензій і дозволів, необхідних для виконання всіх демонтажних, доставочних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних робіт і виконання лабораторно-інструментальних вимірювань. (п. 4.5).
Відповідно до п. 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Зі змісту ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» випливає, що чинне законодавство дозволяє вчиняти дії направлені на отримання дозволу на виконання будівельних робіт не тільки замовником, а й уповноваженою ним особою.
При цьому, судом враховується, що в протоколі наради з підрядником № 22 від 06.11.2017, на який посилається відповідач за первісним позовом, відмічено, що ПКУ оформлюється довіреність на передачу повноважень на отримання дозволу.
Згідно п. 15.28 Договору при направленні Замовнику будь-яких документів електронною поштою Підрядника вони вважаються отриманими і належним підтвердженням цього є (одне із зазначеного): момент отримання Замовником автоматичної електронної відповіді про прочитання листа, яким направлялися вищевказані документи та/або листа-відповіді Підрядника, про отримання зазначеного листа (документів); момент надходження листа (документів) на вказану в Договорі електронну адресу Замовника, яка була вказана як додатковий одержувач листа (документів) (вказана в копії), при направленні їх Підрядником.
Матеріали справи свідчать, що від самого початку, суперечок з приводу отримання дозволу на будівництво саме ТОВ «ТС АІК-ЕКО» не виникало, зокрема, надане до матеріалів справи електронне листування з позивачем за первісним позовом свідчить що саме відповідачем за первісним позовом вчинялися дії, спрямовані на підготовку одержання дозволу на будівництво в органах Державного архітектурного будівельного контролю.
Також суд погоджується з доводами позивача за первісним позовом, що жодний пункт Договору та Додатків до нього не передбачає отримання або неотримання того чи іншого дозволу як відкладальну умову для виконання Підрядником своїх обов'язків.
За умовами п. п. 4.1.8, 4.1.9 Договору передача Замовнику результатів робіт та послуг здійснюється Підрядником в терміни, які передбачені Календарним графіком виконання Договору. Етапи виконання робіт та послуг і порядку їх передачі Замовнику визначаються в Календарному графіку виконання Договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем за первісним позовом не надано належних доказів вжиття у повному обсязі усіх необхідних та можливих заходів, спрямованих на виконання ним як Підрядником робіт за укладеним Договором у розумні строки з метою їх виконання згідно з Графіком виконання Договору.
За таких обставин, суд вважає, що факт порушення відповідачем за первісним позовом умов Договору № 1955 від 19.07.2017 щодо строків виконання ним, як Підрядником, пусконалагоджувальних робіт і робіт з ведення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг відповідно до Графіку виконання договору є доведеним та відповідачем за первісним позовом належними доказами не спростований.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ст. 612 ЦК України)
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У разi порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно зі ст. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
В пункті 14.6 Договору сторони визначили, що за порушення строків виконання своїх зобов'язань Підрядником щодо виконання робіт/надання послуг/поставки устаткування, матеріалів, зазначених у Календарному графіку виконання Договору, з останнього стягується на користь Замовника штраф у розмірі 20 % від загальної вартості за Договором одноразово, а також неустойку в наступному розмірі - 2 % від загальної вартості Договору за кожний тиждень прострочення.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, наведеною нормою закону встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій і передбачена можливість обрання їх розміру сторонами договору.
За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи прострочення Підрядником виконання двох етапів робіт за Договором - пусконалагоджувальних робіт та робіт з введення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг - позивач за первісним позовом просить стягнути з ТОВ «ТС АІК-ЕКО» 887976,00 грн. штрафу, що сплачується одноразово, який визначений наступним чином: 4439880,00 грн. х 20 % = 887976,00 грн., де 4439880,00 грн. - загальна вартість Договору згідно з пунктом 2.1.
Перевіривши заявлений позивачем за первісним позовом розрахунок суми штрафу, суд вважає, що розрахунок виконаний вірно.
Крім того, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявлена вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 4439880,00 грн. неустойки (пені), що розрахована наступним чином: (4439880,00 грн. х 2 %) х 25 = 2219940,00 грн., 2219940,00 грн. + 2219940,00 грн. = 4439880,00 грн., де 4439880,00 грн. - загальна вартість Договору згідно з пунктом 2.1, 25 - кількість повних тижнів, за які нараховується неустойка.
Як вбачається з розрахунку суми неустойки, наведеного в первісній позовній заяві, нарахування неустойки на підставі п. 14.6 Договору позивачем за первісним позовом здійснюється починаючи з 01.12.2017 (оскільки згідно Календарного графіку виконання Договору пусконалагоджувальні роботи та роботи з введення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг мали бути виконані до 30.11.2017) по 24.05.2018, тобто за повні 25 тижнів, враховуючи обмеження строку нарахування штрафних санкцій, встановлені ч. 6 ст. 236 ГК України.
Перевіривши здійснений позивачем за первісним позовом розрахунок неустойки, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є арифметично вірним, та здійснений з урахуванням умов Договору та вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт порушення відповідачем за первісним позовом зобов'язань щодо строків виконання 4-го та 5-го етапів робіт за Договором (згідно Додатків № 2 і № 3 до Договору), суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги за первісною позовною заявою про стягнення 887976,00 грн. штрафу, що сплачується одноразово, та 4439880,00 грн. неустойки за прострочення Підрядником виконання пусконалагоджувальних робіт та робіт з введення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг.
Заперечення відповідача за первісним позовом стосовно того, що застосування до нього штрафних санкцій, передбачених п. 14.6 Договору, а саме одноразового штрафу та неустойки, по суті є подвійним застосуванням відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, судом відхиляються як необґрунтовані, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст., ст. 6, 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В пункті 15.5 Договору зазначено, що підписуючи даний Договір сторони підтверджують, що вони досягли згоди з усіх істотних умов Договору.
Як вже зазначалося раніше, статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
З аналізу вказаної норми права вбачається, що пеня та штраф визначені для можливості їх самостійного застосування із різним порядком їх обчислення,
Отже, чинним законодавством не виключена можливість встановлення в укладеному сторонами договорі застосування не тільки пені, а й іншого виду неустойки - штрафу, притому і як самостійного заходу відповідальності, і як такого, що застосовується поряд з пенею, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, правові підстави вважати, що стягнувши з відповідача за первісним позовом пеню та штраф останній незаконно двічі притягнутий до відповідальності одного й того ж виду, відсутні.
В даному випадку відповідач за первісним позовом притягнутий до одного виду відповідальності - цивільної - шляхом сплати неустойки (штрафу і пені) лише один раз і за одне правопорушення (порушення строків виконання робіт згідно Календарного графіку виконання Договору). Форма сплати неустойки подвійного притягнення не становить.
Щодо заяви ТОВ «ТС АІК-ЕКО» про застосування до первісних позовних вимог у справі № 908/2621/18 наслідків спливу строку позовної давності, то з цього приводу суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Мотивуючи заяву про застосування до первісних позовних вимог строку позовної давності відповідач за первісним позовом вважає, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» невірно визначило дату закінчення спеціального однорічного строку позовної давності (ст. 258 ЦК України) - 01.12.2018, оскільки 2018 рік є не високосним роком, то відповідним місяцем і числом сливу одного року від 01.12.2017 (перший день прострочення виконання пусконалагоджувальних робіт та робіт з введення в експлуатацію, виконання авторського нагляду, шеф-монтажу та консалтингових послуг) буде 30.11.2018 (365-й календарний день річного терміну).
Проте, з такими доводами відповідача за первісним позовом суд не погоджується, виходячи з того, що строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (ч. 1 ст. 254 ЦК України).
За таких обставин, у спірних правовідносинах першим днем перебігу строку позовної давності є 01.12.2017. Отже, річний строк позовної давності спливає 01.12.2018.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.09.2012 у справі № 47/426.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Враховуючи, що 01.12.2018 є вихідним днем, а з первісною позовною заявою у справі № 908/2621/18 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулося до господарського суду Запорізької області 03.12.2018 (перший робочий день після 01.12.2018), про що свідчить наявна в матеріалах справи кур'єрська накладна «КСД» № 1172793, то суд вважає, що позивачем за первісним позовом не пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення 5327856,00 грн. штрафу та неустойки за Договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017.
З огляду на вище наведене суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про поновлення пропущеного процесуального строк для подання первісної позовної заяви.
Крім того, таке клопотання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» заявлено процесуально безпідставно, оскільки воно обґрунтовано посиланням на ст. 119 ГПК України, якою врегульовано поновлення та продовження процесуальних строків передбачених для вчинення сторонами процесуальних дій в господарському процесі.
У відзиві на первісну позовну заяву ТОВ «ТС АІК-ЕКО» просило суд зменшити розмір неустойки та штрафу, що підлягає стягненню, до справедливого розміру.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає про наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач за первісним позовом посилається лише на те, що розмір нарахованих штрафних санкцій значно перевищує вартість відповідних етапів робіт, за які нараховані такі санкції, та є неспівмірним щодо їх вартості, більш того, розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій перевищує ціну всього Договору в 1,2 рази.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем за первісним позовом доводи не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість Підрядника належним чином виконати свої зобов'язання за Договором.
Відтак, враховуючи у сукупності викладені вище фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню.
Стосовно зустрічних позовних вимог, то предметом розгляду за зустрічною позовною заявою є вимоги про стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовника) 350843,57 грн. основного боргу за Договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 (що складається з 72000,00 грн. заборгованості з оплати проектних робіт і 278843,57 грн. заборгованості з оплати вартості обладнання), 10320,80 грн. 3 % річних і 26744,01 грн. втрат від інфляції.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає зустрічні позовні вимоги такими, що також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Додатком № 2 до Договору «Календарний графік виконання Договору» сторони погодили строки виконання першого етапу робіт - проектні роботи: початок виконання робіт - 02.06.2017, закінчення виконання робіт - 22.09.2017.
При цьому, згідно з Додаток № 4 до Договору передбачено розбиття першого етапу робіт - проектні роботи на проміжні етапи: загальні технічні рішення, проектна документація, робоча документація.
Відповідно до п. 4.3 Договору Підрядник у межах договірної ціни виконує власними та/або залученими силами (за погодженням із Замовником та на умовах, визначених цим Договором) проектні роботи - розробка документації стадії проектування «Проект та робоча документація» для об'єкту згідно ДБН А.2.2-3-2014, Технічного завдання та Технічної пропозиції Підрядника.
Матеріали справи свідчать, що позивач за зустрічними позовом виконав всі три проміжні етапи першого етапу робіт за Договором - проектні роботи загальною вартістю 720000,00 грн.
Так в матеріалах справи наявні:
- Акт приймання виконаних робіт від 29.08.2017, яким підтверджується факт виконання Підрядником та приймання Замовником етапу № 1.1: загальні технічні рішення, загальною вартістю 195000,00 грн.;
- Акт приймання виконаних робіт від 18.09.2017, яким підтверджується факт виконання Підрядником та приймання Замовником етапу № 1.2: проектна документація, загальною вартістю 319200,00 грн.;
- Акт приймання виконаних робіт від 18.10.2017, яким підтверджується факт виконання Підрядником та приймання Замовником етапу № 1.3: робоча документація, загальною вартістю 205800,00 грн.
Як вбачається з вказаних актів Замовником вони підписані без жодних зауважень і претензій з боку Підрядника.
Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується факт виконання Підрядником першого етапу робіт за Договором - проектні роботи, хоча і з порушенням строків закінчення цих робіт, передбачених Календарним графіком виконання Договору (Додаток № 2), та факт їх прийняття Замовником.
За умовами п. 3.1 Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником у строки визначені умовами оплати (Додаток № до Договору), на підставі рахунка-фактури Підрядника, яка повинна містити юридичний номер Договору, номер SAP специфікації, номер SAP замовлення на закупівлю, номер Підрядника, під яким він зареєстрований в SAP.
Вартість Договору сплачується Замовником поетапно, згідно з Умовами оплати (Додаток 3 до Договору). Вартість Договору сплачується за умови належного та своєчасного виконання Підрядником його зобов'язань за цим Договором. (пункт 3.5)
Згідно з п. 1 Додатку № 3 «Умови оплати» до Договору оплата за проектно-вишукувальні роботи проводиться поетапно. Строк оплати - 90 % вартості етапу протягом 20 календарних днів від дати підписання актів виконаних робіт по даному етапу; 10 % протягом 20 календарних днів від дати підписання підсумкового акту здачі-приймання виконаних проектних робіт. Оплата здійснюється Замовником на користь Підрядника в національній валюті України за наступних умов: 1. отримання Замовником від Підрядника оригіналу рахунку-фактури, 2. підписання сторонами акту приймання виконаних робіт або акту готовності об'єкта до експлуатації відповідно; 3. отримання Замовником від Підрядника податкової накладної.
На виконання п. 3.1 Договору та п. 1 Додатку № 3 до Договору позивачем за зустрічним позовом виставлялися ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» рахунки-фактури № 20 від 29.08.2017, № 23 від 18.09.2017 і № 28 від 18.10.2017 на оплату за виконані проектні роботи за Договором на загальну суму 720000,00 грн.
Відповідачем за зустрічним позовом вказані рахунки-фактури отримані та оплачені частково в розмірі 90 % вартості кожного рахунку, в загальній сумі 648000,00 грн. решту вартості проектних робіт відповідач за зустрічним позовом станом на час вирішення спору судом не оплатив.
Таким чином, заборгованість ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» перед ТОВ «ТС АІК-ЕКО» за виконані проектні роботи становить 72000,00 грн.
Відповідно до ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний сплати підрядникові встановлену ціну після завершення виконання усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач за зустрічним позовом доказів оплати за виконані проектні роботи за Договором в повному обсязі суду не надав.
Заперечення відповідача за зустрічним позовом, що строк оплати 10 % вартості проектних робіт за Договором № 1955 від 19.07.2017 в розмірі 72000,00 грн. не настав у зв'язку із відсутністю підписаного сторонами підсумкового акту здачі-приймання виконаних проектних робіт суд вважає, безпідставними, виходячи з наступного.
Умовами Договору не передбачено підписання підсумкового акту здачі-приймання проектних робіт, в свою чергу, відповідач за зустрічним позовом у своїх запереченнях не посилається на конкретний пункт Договору, яким би це спростовувалося.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на п. 5.3 Договору, яким передбачено, що остаточне приймання робіт (послуг) підтверджується підписанням акту остаточного приймання (Додаток № 17 до Договору), в даній ситуації є недоречним, оскільки виходячи зі змісту цього документу, він застосовується для остаточного приймання Замовником цілісного об'єкту за Договором, про що свідчить фраза: «Замовник остаточно прийняв від Виконавця наступний об'єкт».
Також судом враховується, що Підрядником виконані всі умови п. 1 Додатку № 3 «Умови оплати» до Договору, а саме: Підрядником надані Замовнику оригінали рахунків-фактур № 20 від 29.08.2017, № 23 від 18.09.2017 і № 28 від 18.10.2017, сторонами підписані без жодних зауважень і претензій акти приймання виконаних робіт від 29.08.2017, від 18.09.2017 і від 18.10.2017, Підрядником надані Замовнику податкові накладні № 26 від 29.08.2017, № 28 від 18.09.2017 і № 33 від 18.10.2017.
З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача за первісним позовом, що оскільки Договором не передбачено підписання підсумкового акту здачі-приймання проектних робіт, то акт здачі-приймання останнього (3-го) проміжного етапу проектних робіт підтверджує повне виконання Підрядником проектних робіт. Приймаючи до уваги, що такий Акт приймання-передачі виконаних робіт по 3-у (останньому) етапу проектних робіт підписаний сторонами 18.10.2017, суд погоджується, що проектні роботи мали бути оплачені Замовником у строк до 07.11.2017 (протягом 20 календарних днів від дати його підписання).
На підставі зазначеного вище, суд вважає вимогу ТОВ «ТС АІК-ЕКО» про стягнення з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 72000,00 грн. заборгованості за виконані проектні роботи доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4.5.1 Договору Підрядник у межах договірної ціни зобов'язується передати установлений в Договорі строк (строки) у власність Замовника устаткування, а замовник зобов'язується прийняти устаткування і сплатити його вартість в розмірі та на умовах, визначених Договором.
Устаткування має бути поставлене Підрядником на склад Замовника, розташований за адресою: 50095, Україна, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1. Підрядник зобов'язаний здійснити поставку устаткування у строки, терміни, викладені в Календарному графіку виконання Договору. Кількість та номенклатура устаткування, яке підрядник зобов'язаний поставити за цим Договором, визначається сторонами у відповідній специфікації. (п.,п. 4.5.2-4.5.4 Договору)
Досліджені судом письмові докази свідчать, що на виконання Договору позивачем за зустрічним позовом Замовнику поставлено обладнання, передбачене Додатком № 4а «Специфікація обладнання поставки підрядника» до Договору.
Факт поставки зазначеного обладнання підтверджується:
- актом № 3 від 16.01.2018 здачі-приймання обладнання на загальну суму 1440412,80 грн. і видатковою накладною № 3 від 16.01.2018 на суму 1440412,80 грн.;
- актом № 2 від 26.01.2018 здачі-приймання обладнання на загальну суму 979281,60 грн. і видатковою накладною № 2 від 26.01.2018 на суму 979281,60 грн.
Вище зазначені видаткові накладні № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018 скріплені підписами представників сторін; акти здачі-приймання обладнання № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018 підписані та скріплені печатками сторін.
Відповідач за зустрічним позовом претензій щодо поставленого обладнання ТОВ «ТС АІК-ЕКО» не пред'являв.
Доказів щодо не поставки або неповної поставки Підрядником обладнання згідно Договору на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 Замовник суду не подав.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки ТОВ «ТС АІК-ЕКО» відповідачу за зустрічним позовом обладнання згідно умов Договору № 1955 від 19.07.2017 є доведеним та відповідачем за зустрічним позовом не заперечується.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Зі змісту п. 2 Додатку № 3 «Умови оплати» до Договору вбачається, що сторонами визначений строк оплати за обладнання наступним чином: 90 % оплати від вартості кожної партії поставленого обладнання протягом 20 календарних днів від дати підписання акта приймання кожної партії поставленого обладнання; 5 % від вартості поставленого обладнання з відстрочкою платежу 45 календарних днів від дати підписання акта попереднього приймання і введення в експлуатацію об'єкта в цілому; 5 % після закінчення тестового періоду, який становить 360 днів і за умови успішної експлуатації об'єкта, що має підтверджуватися підписанням сторонами акту остаточного приймання.
На оплату поставленого обладнання позивачем за зустрічним позовом Замовнику виставлялися рахунки-фактури № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018, які останнім оплачені в розмірі 90 % від загальної вартості поставленого обладнання, що відповідає умовам п. 2 Додатку № 3 «Умови оплати» до Договору.
Разом із тим, в пункті 2 Додатку № 3 «Умови оплати» до Договору в розділі «Умови оплати» зазначено, що сторони, керуючись положеннями статей 524, 533 ЦК України встановили еквівалент вартості імпортного обладнання (Додаток № 4а) у загальній сумі 1874081,30 грн. без ПДВ у іноземній валюті у сумі 64710,68 ЄВРО, розрахований по обмінному курсу опублікованому НБУ на дату 04.05.2017 у розмірі 28960928 гривень за 1,00 ЄВРО. Сторони погодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу опублікованого НБУ більше ніж на +/- 10 % на дату оплати (гривні на ЄВРО) вартість імпортного обладнання та загальна сума Договору підлягає пропорційній зміні (у відповідності до встановленої сторонами формули). Така зміна буде відбуватися автоматично і не потребує додаткового узгодження сторін і буде обов'язковою для сторін (у тому числі для оплати Замовником). Також сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним чином: при збільшені курсу, встановленого НБУ в останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, зазначеним у Договорі, оплата здійснюється без перерахунку зміни вартості обладнання з подальшою доплатою на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання Замовником коригувального рахунку.
Керуючись зазначеними умовами Договору, у зв'язку із збільшенням обмінного курсу НБУ на момент оплати поставленого обладнання у порівнянні із курсом, встановленим у Договорі, сторонами підписані Акт від 06.02.2018 збільшення вартості обладнання (коригування ціни товару до видаткової накладної № 3 від 16.01.2018 до Договору № 1955 від 19.07.2017) на суму 184108,41 грн. та Акт від 22.02.2018 збільшення вартості обладнання (коригування ціни товару до видаткової накладної № 2 від 26.01.2018 до договору № 1955 від 19.07.2017) на суму 94735,16 грн.
З урахуванням підписаних актів про збільшення вартості обладнання відповідачу за зустрічним позовом виставлені рахунки-коригування № 11 від 06.02.2018 на суму 184108,41 грн. і № 14 від 22.02.2018 94735,16 грн., які ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» повинно було оплатити до 22.02.2018 і 09.03.2018 відповідно.
Проте, відповідачем за зустрічним позовом вказані рахунки-коригування у передбачений Договором строк не оплачені, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість з оплати вартості отриманого обладнання (за рахунок курсової різниці вартості) в розмірі 278843,57 грн. (184108,41 грн. + 94735,16 грн.).
Заперечення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на зустрічні позовні вимоги щодо відсутності у нього обов'язку сплати курсових різниць, так як позивачем за зустрічним позовом не надано необхідних документів для підтвердження імпортного походження обладнання суд вважає безпідставним, виходячи з такого.
Факт імпортного походження обладнання, що передавалося Замовнику за видатковими накладними № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018 та актами здачі-приймання обладнання № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018 підтверджується податковими накладними, складеними та зареєстрованими ТОВ «ТС АІК-ЕКО» і отриманими ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» у системі М.Е.Doc.
Крім того, за умовами п., п. 4.5.9, 4.5.15 Договору приймання устаткування за якістю та комплектністю здійснюється відповідно до стандартів, технічних умов, нормативно-технічної документації, а також супровідних документів Підрядника, що засвідчують якість та комплектність устаткування (складових частин), (технічних паспортів, сертифікатів тощо). Одночасно з устаткуванням (його складовими частинами) Підрядник зобов'язаний передати замовнику всі приналежності цього устаткування, а також всі належні до нього документи (технічні паспорти, сертифікати якості, інструкції з експлуатації, гарантійні листи, накладні тощо).
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача за зустрічним позовом, що підписанням актів здачі-приймання обладнання № 3 від 16.01.2018 і № 2 від 26.01.2018 без жодних зауважень і претензій, а також актів про збільшення вартості обладнання від 06.02.2018 і від 22.02.2018, відповідач за зустрічним позовом фактично прийняв виконання Підрядником його зобов'язань щодо поставки устаткування та підтвердив факт імпортного походження такого обладнання.
Враховуючи викладене, вимога ТОВ «ТС АІК-ЕКО» про стягнення заборгованість з оплати вартості отриманого обладнання (за рахунок курсової різниці вартості) в розмірі 278843,57 грн. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем за зустрічним позовом виконання грошового зобов'язання з повної оплати виконаних Підрядником проектних та сплати вартості отриманого обладнання (за рахунок курсової різниці вартості), вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлено позивачем за зустрічним позовом обґрунтовано.
Так, позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про стягнення 2645,26 грн. 3 % річних за прострочення оплати проектних робіт, які розраховані за період з 08.11.2017 по 28.01.2019 (за 447 днів); 5144,94 грн. 3 % річних за прострочення оплати збільшення вартості обладнання за рахунком від 06.02.2018, які розраховані за період з 23.02.2018 по 28.01.2019 (за 340 днів); 2530,60 грн. 3 % річних за прострочення оплати збільшення вартості обладнання за рахунком від 22.02.2018, які розраховані за період з 09.03.2018 по 28.01.2019 (за 325 днів), а всього - 10320,80 грн. 3 % річних.
Судом було перевірено за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, наданий позивачем за зустрічним позовом, та встановлено, що даний розрахунок позивачем виконаний вірно.
З урахуванням викладеного, вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3 % річних в сумі 10320,80 грн. судом задовольняється.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про стягнення 7829,89 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати проектних робіт, які розраховані за грудень 2017 - грудень 2018; 13237,49 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати збільшення вартості обладнання за рахунком від 06.02.2018, які розраховані за березень - грудень 2018; 5706,63 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати збільшення вартості обладнання за рахунком від 22.02.2018, які розраховані за квітень - грудень 2018, а всього - 26744,01 грн. інфляційних втрат.
Судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» перевірено розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем за зустрічним позовом, та встановлено, що даний розрахунок виконаний арифметично не вірно. Як вбачається з розрахунку при підрахунку загальної суми інфляційних втрат позивачем за зустрічним позовом допущено арифметичну помилку, помилково обраховано 26744,01 грн. замість вірного 26774,01 грн. (7829,89 грн. + 13237,49 грн. + 5706,63 грн.)
У відповідності до приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасником справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом інфляційних втрат заявлена позивачем за зустрічним позовом обґрунтовано та підлягає задоволенню в заявленому розмірі - 26744,01 грн.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вище наведене, первісний та зустрічний позови задовольняються судом повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати на оплату судового збору за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом. Судові витрати по сплаті судового збору за зустрічною позовною заявою покладаються на відповідача за зустрічною позовною заявою.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Первісний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», м. Запоріжжя про стягнення 5327856,00 грн. штрафу та неустойки за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4, кв. 60, ідентифікаційний код юридичної особи 38285152) на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) 887976 (вісімсот вісімдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. штрафу, 4439880 (чотири мільйони чотириста тридцять дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. неустойки та 79917 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про стягнення 350843,57 грн. основного боргу за договором на капітальну закупівлю № 1955 від 19.07.2017, 10320,80 грн. 3 % річних і 26744,01 грн. втрат від інфляції задовольнити повністю.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», (50095, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 24432974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС АІК-ЕКО», (69120, м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, буд. 4, кв. 60, ідентифікаційний код юридичної особи 38285152) 350843 (триста п'ятдесят тисяч вісімсот сорок три) грн. 57 коп. основного боргу, 10320 (десять тисяч триста двадцять) грн. 80 коп. 3 % річних, 26744 (двадцять шість тисяч сімсот сорок чотири) грн. 01 коп. інфляційних витрат та 5818 (п'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України "18" квітня 2019.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.