проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"19" квітня 2019 р. Справа №922/3042/16
Суддя Хачатрян В.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги другого відповідача - Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал», м.Харків, (вх.№1218Х/1-40) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2019 року по справі №922/3042/16,
за позовом Заступника прокурора Харківської області, м.Харків,
до 1. Харківської міської ради, м.Харків,
2. Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал», м.Харків,
3. Державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області ОСОБА_1, м.Харків,
4. Департамента реєстрації Харківської міської ради, м.Харків,
про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним свідоцтва,-
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.03.2019 року у справі №922/3042/16 (суддя Шарко Л.В.) повернуто зустрічну позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» разом із доданими до неї документами.
Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, просить:
- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви;
- прийняти до провадження та розгляду суду зустрічну позовну заяву про визнання за Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» право постійного користування земельною ділянкою площею 1.1225 га за кадастровим номером 6310136300:09:001:0060, яка розташована за адресою: м.Харків, пр. Леніна, 25-В.
- задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви в повному обсязі.
Одночасно з апеляційною скаргою апелянт подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому зазначає, що він оскаржувану ухвалу не отримував, а про її існування дізнався нещодавно з мережі Інтернет - з офіційного сайту Судової влади України.
Так, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України». Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).
Як зазначено вище, в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 14.03.2017 року у справі №922/3042/16 скаржник посилається на те, що повний текст ухвали він не отримував.
Проте, суд зазначає, що відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Відмітки на ухвалі суду від 14.03.2019 року оформлені відповідно до наведених вимог названої Інструкції, а тому зазначеним підтверджується належне надіслання копії процесуального документа учаснику процесу.
Ухвала суду від 14.03.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви була направлена рекомендованим поштовим відправленням за номером 6102227832656. Згідно інформації з офіційного Інтернет ресурсу Укрпошти - «Пошук поштових відправлень» апелянтом поштове відправлення №6102227832656 вручено особисто 18.03.2019 року.
Тобто, апелянт 18.03.2019 року отримав оскаржувану ухвалу, був обізнаний про винесення оскаржуваної ухвали і починаючи з вказаної дати розпочався відлік строк на подання апеляційної скарги на таку ухвалу, кінцевою датою якого є 28.03.2019 року.
Крім того, матеріали справи свідчать, що іншою ухвалою суду 14.03.2019 року було поновлено провадження у справі №922/3042/16 та призначено дату судового засідання про що повідомлявся представник апелянта. У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався про що представник апелянт також повідомлявся телефонограмами.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Крім того, слід відмітити, що відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень електронні копії судових рішень надсилаються суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.
Перевіркою відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвала суду від 14.03.2019 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі №922/3042/16 було надіслано у належні строки та порядку, а саме: надіслано 14.03.2019 року, оприлюднено - 18.03.2019 року.
Згідно п. 23 вищевказаного Порядку відповідач має загальний доступ до судових рішень, внесених до реєстру, у тому числі і до оскаржуваної постанови.
Враховуючи наведене, слід відмітити, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з процесуальними документами у даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Вищевказані обставини свідчать, що апелянт був обізнаний про винесення оскаржуваної ухвали суду починаючи з 18.03.2019 року і в силу приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України повинен був опікуватися долею справи, наразі поданої ним зустрічної позовної заяви, і належним чином користуватися наданими йому процесуальними правами.
Таким чином, суддя-доповідач дійшов висновку, що обставини, зазначені в апеляційній скарзі як підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження не підтверджені і не можуть вважатися поважними.
Згідно з частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог процесуального законодавства, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску такого строку, що в силу приписів ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків (зазначення інших підстав для поновлення строку).
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що 1 прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2019 року складає 1921,00 грн.
Враховуючи характер вимог, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору, слід відзначити, що судовий збір за подання даної апеляційної скарги на ухвалу суду становить 1921,00 грн.
Проте, апелянтом до апеляційної скарги не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо заявник не усунув недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику (ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2019 року по справі №922/3042/16 підлягає залишенню без руху, з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись чч. 1, 2 ст. 174, ст. 234, 256, пп. 2 ч. 3 ст. 258, ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач,-
1. Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 14.03.2019 року по справі №922/3042/16 залишити без руху.
2. Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Тихий квартал» усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Повідомити апелянта, що заява і докази у підтвердження факту усунення недоліків повинні надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п'ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків.
4. Роз'яснити заявнику, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач В.С. Хачатрян