2-214-10
Іменем України
24.02.10 року. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Квітки О.М. при секретарі Пономаренко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та стягнення боргу, де третьою особою є ТОВ «Фірма «Метида», -
Позивач просить стягнути з відповідача 100000 гривень попередньої оплати за укладання договору купівлі-продажу магазину та 3000 гривень за користування цією сумою.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачу належав на праві власності магазин продовольчих товарів "Барбарис" на вул. 6 Грудня 141/4 в м. Олександрії.
У вересні 2006 року дізнався, що відповідач продає магазин і, брат відповідача - ОСОБА_3 - запропонував купити його.
При зустрічі з відповідачем домовились про умови купівлі-продажу магазину. У той час у відповідача не всі документи, які необхідні для складання договору купівлі-продажу магазину, були у наявності. Тому домовились, що частково попередньо оплатить вартість магазину, а остаточно розрахується при підписанні договору купівлі-продажу.
Відповідач отримав в якості попередньої оплати 100000 гривень, про що свідчить його розписка від 1.10.06 року. Домовились також, що остаточно укладуть договір купівлі-продажу по спливу одного місяця, тобто на початку листопаду 2006 року.
Він неодноразово звертався до відповідача з проханням оформити договір купівлі-продажу магазину, але він відмовлявся це зробити, посилаючись на відсутність всіх необхідних документів.
Через деякий час дізнався, що відповідач продав цей магазин третій особі. Тобто він порушив своє зобов'язання укласти цей договір з позивачем, хоча отримав попередню оплату.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, "якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати." Оскільки відповідач вже продав магазин третій особі, не може вимагати у нього укладення договору купівлі-продажу магазина, а тому почав вимагати повернення грошей.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути гроші. Відповідач не відмовляється від повернення грошей, але постійно просить відстрочку, тому вимушений звернутись до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Тому вважає, що відповідач повинен сплатити 3% річних від суми попередньої оплати, тобто 3000 гривень на 1.10.2000 року.
Відповідач проти позову заперечує.
Мотивує тим, що заявлені позовні вимоги безпідставні, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 21.12.09 року у справі №2/82 порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 11, п. п. 4 - 6 ст. 12 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (копія ухвали господарського суду додається). Копія ухвали господарського суду від 21.12.09 року також була надіслана на адресу Олександрійського міськрайонного суду.
Положеннями абз. 24 ст. 1 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до п. 4 ст. 12 вказаного Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
В силу ч. 2 ст. 14 названого Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
ЗУ Про внесення змін до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 7 березня 2002 N3088-ІІІ року із ст. 14 виключено норми, які дозволяли боржнику при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольнити вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 6 ст. 48 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.
Статтею 49 цього Закону встановлені особливості, у тому числі черговість задоволення грошових вимог кредиторів громадянина-підприємця, визнаного банкрутом.
З урахуванням наведених вище положень ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, вимоги кредитора до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, які не заявлені ним в межах справи про банкрутство, задоволенню не підлягають.
Виходячи із системного аналізу норм ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у зв'язку з порушенням справи про банкрутство, свої грошові вимоги позивач має заявляти до господарського суду в межах порушеної справи про банкрутство. І обґрунтованість таких вимог підлягає розгляду саме у справі про банкрутство.
Отже, зважаючи на те, що господарським судом Кіровоградської області 21.12.09 року було порушено провадження у справі про банкрутство, позовні вимоги у позовному провадженні, поза межами справи про банкрутство не підлягають розгляду. До того ж, такі грошові вимоги заявлені не до тієї особи, яка отримала від позивача спірні грошові кошти (ТОВ «Фірма «Метида»).
Представник ТОВ «Фірма «Метида» в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
З матеріалів справи видно, що 1.10.06 року позивач передав відповідачу 100000 гривень попередньої оплати за укладання договору купівлі-продажу магазину. Таке передбачене ч. 1 ст. 626 та ст. 655 ЦК України: договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ст. 693 ЦК України передбачає попередню оплата товару: Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу, що позивач виконав.
Ч. 2 цієї статті передбачено: Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Ч. 3 цієї статті передбачено: На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Ч. 1 ст. 536 ЦК України передбачає: За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Сторони оформили зазначене відповідною розпискою.
Суд погоджується з розрахунками позивача, так як відповідач позов не визнає.
Таким чином, судовим слідством установлено, що сторони мали намір укласти договір купівлі-продажу, позивач передав в якості попередньої оплати відповідачу гроші, відповідач ухиляється від виконання зобов'язань.
А тому позов підлягає задоволенню.
Доводи відповідача про те, що кошти, які той отримав у позивача, він вніс на рахунок ТОВ «Фірма «Метида», про те, що остання проводила збори щодо продажу зазначеного магазину та визначила іншу ціну, суд не може покласти в основу рішення.
З протоколу зборів видно, що відповідач являється одним із засновників зазначеної фірми. Позивач з рішенням зборів не був знайомий і не був присутнім на них.
Безспірних доказів внесення коштів на рахунок фірми відповідачем не представлено.
Крім того, з представленого позивачем рішення третейського суду видно, що фірма продала зазначений магазин приватній особі за іншу суму задовго до виникнення спірних відносин.
Тобто, отримуючи кошти від позивача, відповідач знав про долю спірного майна та діяв як приватна особа.
Доводи позивача про порушення справи про його банкрутство, суд не може покласти в основу рішення, справа про банкрутство порушена щодо інших осіб після звернення позивача до суду загальної юрисдикції.
З відповідача, на підставі ст. 88 ЦПК України, слід стягнути судовий збір на користь позивача та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
На підставі ч. 1 ст. 626 та ст. 655, 693, 536 ЦК України, керуючись ст.ст. 214-215 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100000 ? попередньої оплати за укладання договору купівлі-продажу магазину та 3000 ? за користування цією сумою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1120 ? судових витрат
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Кіровоградської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: