Справа № 2-а-142
2010 рік
04 березня 2010 року Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Хільчука І.І.
секретаря Костромін Н.Р.,
з участю:позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі про перерахунок пенсії та стягнення недоплаченої пенсії і доплат як потерпілому від аварії на ЧАЕС , -
У грудні 2009 року ОСОБА_1В./далі позивач/ звернувся з позовом, який уточнив в судовому засіданні, до управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі /далі відповідач/ про визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі щодо відмови в перерахунку пенсії особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, підтримуючи який він і його представник пояснили, що ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і перебуває на обліку в управлінні ПФУ в Коломийському районі. Відповідач нараховує та виплачує позивачу пенсію, розмір якої становить менше 6-ти мінімальних пенсій за віком, як передбачено ст.54 ч.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а додаткову пенсію - менше як 50% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.50 цього Закону. На його письмову заяву про перерахунок державної і додаткової пенсії відповідно до вимог чинного законодавства відповідач відмовив. Така відмова суперечить Закону України “Про прожитковий мінімум” і законам про Державний бюджет України на відповідний рік. Розмір основної пенсії позивача, виходячи з наведених норм законодавства України повинен становити 6 мінімальних пенсій за віком. Крім цього, позивачу, як «чорнобильцю» І категорії 3 групи інвалідності встановлюється додаткова пенсія в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки відповідачем порушені вимоги ст.ст.8, 19, 22,46 Конституції України, ст.1175 ЦК України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду ; визнати незаконними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку пенсії в розмірах передбачених ст. 54, ст. 50, ст. 67, ст. 71 "Про статус та соцзахист осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи"; визнати не чинними дії відповідача щодо відмови йому в перерахунку доплати як інваліду війни III групи згідно ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобов”язати відповідача перераховувати йому пенсію відповідно до ст. 67 ч.З вищевказаного закону з дня встановлення нового прожиткового мінімуму, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком чи в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних ст. 54 - основна пенсія ЗУ "Про статус за соцзахист осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1998р. та ЗУ "Про прожитковий мінімум для непрацездатних від 17.07.1999 р. № 966-ХІУ з 3.02.2005р.; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплату йому 50% від мінімальної пенсії за віком чи прожиткового мінімуму для непрацездатних - додаткова доплата до пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ст. 50 вищевказаного закону з 3.02.2005 р.; відповідно до ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" нарахувати і виплатити йому доплату, як інваліду війни в розмірі 200% від прожиткового мінімуму для непрацездатних з 3.02.2005р. по 31.12.2005 р.; стягнути з відповідача недоплачені суми пенсій відповідно до ЗУ "Про статус і соцзахист осіб потерпілих від аварії на ЧАЕС" з 3.02.2005 р.; стягнути з відповідача недоплачені суми доплат як інваліду війни відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" з 3.02.2005 р. по 31.12.2005 р.
Представник управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі позов не визнала і пояснила, що, згідно ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не застосовується при призначенні пенсії за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Безпідставною є вимога позивача нараховувати йому пенсію в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із змісту ст.30 Бюджетного кодексу України, ст.63 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, фінансування витрат, пов”язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, а не Пенсійного фонду України, тому управління ПФУ в Коломийському районі не є належним та єдиним відповідачем. Питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відання Кабінету Міністрів України. В п.2 постанови КМУ від 03.01.2002 р. № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, встановлено, що розрахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проводиться, виходячи з розміру 19,91 грн., тому Позивачу протягом оспорюваного періоду було нараховано і виплачено пенсію відповідно до вказаної постанови КМУ. В п.5 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп|2008 від 22.05.2008 р. передбачено, що у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними, мають використовуватися окремі закони. Оскільки відповідних законів про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Верховною Радою України прийнято не було, то Кабінетом Міністрів України було врегульовано питання пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” шляхом прийняття постанови № 530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до якої виплачувалась пенсія позивачу. Тому просить в позові відмовити і в тому числі за пропуском строку звернення до суду.
Вислухавши пояснення сторін, представника, з”ясувавши обставини в справі, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи і віднесений до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на отримання державної та додаткової пенсій на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Наведене стверджується посвідченням серії А № 102698 та вкладкою № 102698 від 26.03.2008 р., довідками Івано-Франківської МСЕК №202878 від 17.03.1998 р./а.с.12/ та №137695 від 03.02.2005 р./а.с.42/ про інвалідність третьої групи захворювання, пов”язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із втратою професійної працездатності. Відповідачем йому відмовлено в перерахунку і доплаті до державної та додаткової пенсій, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи/а.с.6-8/.
Право позивача на одержання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою відповідачем не оспорюється , тому на підставі ч.3 ст.72 КАС України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до І категорії встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяна здоров”ю особам, віднесеним до категорії І, зокрема інвалідам 3 групи призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв”язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках не можуть бути нижчими, зокрема по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком, як передбачено ст.54 ч.4 цього Закону. При цьому, зазначений закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто, законодавством врегульовано порядок нарахування пенсії та здійснення перерахунку у сторону збільшення кожного разу, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законами України “Про прожитковий мінімум” і “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено термін «прожиткового мінімуму» як встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, згідно якого прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю особам, віднесеним до І категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, розмір основної пенсії позивачу, виходячи з наведених норм законодавства України, повинен становити 6 мінімальних пенсій за віком. Крім цього, позивачу як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії 3 групи встановлюється додаткова пенсія в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Посилання відповідача на неможливість доплати позивачу до пенсії без відповідного нормативного забезпечення, а саме без внесення відповідних змін до Закону України “Про державний бюджет в Україні на 2008 рік” щодо фінансування даних доплат, не можна визнати обґрунтованим.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення. В силу ч. 1 ст. 107 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов'язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії. Необгрунтовані доводи відповідача про те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, тому орган ПФУ не є належним відповідачем.
Слід відхилити посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (справа № 1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов”язок виконання рішення Конституційного суду України є вимогою Конституції України, у статті 22 якої встановлено, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд доходить висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.,ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, не одержані вчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, пенсія виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З огляду на викладене суд вважає , що позов підлягає до часткового задоволення щодо зобов»язання відповідача провести перерахунок і виплатити позивачу пенсію у вигляді недоплаченої державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» за період з 03.02.2005 р. по 31.12.2005 р. та за період з 22.05.2008р. до 09.12.2009р. /по день звернення позивача до суду/ включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановленого Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму» на 2005, 2006, 2007, 2008,2009 рік, із врахуванням проведених виплат на вказаний період.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст.94 КАС України і слід їх віднести за рахунок держави.
На підставі ст.ст.8, 19, 22 Конституції України, ст.,ст.49, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.,ст.28, 107 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, ст.,ст.2, 9, 17, 21, 71, 103-104 КАС України та керуючись ст.,ст.158-163, 167 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково .
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської обл. щодо відмови в перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідності до вимог ст.ст.49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі Івано-Франківської обл. провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 пенсію у вигляді недоплаченої державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.ст.49, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» за період з 03.02.2005 р. по 31.12.2005 р. та за період з 22.05.2008р. до 09.12.2009р. включно, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановленого Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму» на 2005, 2006, 2007, 2008,2009 рік, із врахуванням проведених виплат на вказаний період.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Понесені судові витрати, пов»язані із розглядом справи, віднести за рахунок держави.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її проголошення.Апеляційна скарга на постанову подається в такому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Головуючий: