17 квітня 2019 року місто Київ
Справа 761/9319/13-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/5320/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого Желепи О.В., суддів Іванченко М.М., Рубан С.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року,( у складі судді Фролової І.В., інформація про складення повного тексту відсутня) про повернення заяви, -
в справі за заявою ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 10 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, неповнолітніх ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Оболонської РДА в м. Києві про стягнення боргу та процентів за договором позики,-
17 вересня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулась із заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововивленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 , неповнолітніх: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в інтересах яких діяла ОСОБА_2 про стягнення боргу та процентів за договором позики .
Заяву обґрунтовувала тим, що 25 серпня 2018 року виявила Додаткову угоду до Договору позики від 29 грудня 2011 року, наявність якої свідчить про існування істотних обставин, які не були відомі суду під час ухвалення рішення, яке вона просила переглянути.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року вищевказану заяву повернуто заявнику, через не усунення нею недоліків.
Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, 13 лютого 2019 року подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що повертаючи заяву про перегляд рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 березня 2017 року за нововиявленими обставинами, суд зазначив про те, що заявник не надав докази того, що про існування нововиявлених обставин ОСОБА_2 стало відомо 25.08.2018 року. Однак з таким висновком суду, заявник не погоджується, адже ухвалою районного суду від 04.10.2018 року заяву ОСОБА_2 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків. На виконання зазначеної ухвали, заявником надано суду докази, що про існування Додаткової угоди до Договору позики від 29 грудня 2011 року стало відомо 25.08.2018 року. Доказом виявлення Угоди у вказаний в заяві день є факт приїзду ОСОБА_2 до України, що вбачається з відмітки паспорта.
Зазначає й те, що дане рішення яке ОСОБА_2 просить переглянути за нововиявленими обставинами, ухвалено судом у 2017 році, набрало законної сили 17 травня 2017 року, переглядалось Вищим спеціалізованим судом, тому у випадку виявлення вказаної Угоди раніше, вона робила б посилання на неї у документах, направлених до суду.
Також, заявником подавалась заява до ЄСПЛ з приводу ухвалених у даній справі рішень, та зі змісту цієї заяви не вбачається будь-яких посилань на вказану Угоду, що також свідчить про те, що Угода не була виявлена раніше.
До зазначених вище обставин, до заяви про усунення недоліків долучено відповідні докази.
Таким чином, суд в оскаржуваній ухвалі не вірно зазначив про порушення процесуальних норм при поданні заяви та не усунення відповідних недоліків. Не надав оцінку документам, на які заявник посилалась у заяві про усунення недоліків, а тому не вірно застосував норми процесуального права.
Ухвалою від 25 березня 2019 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи не скористались свої правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалу про відкриття провадження усім учасникам справи було надіслано 25 березня 2019 року, як того передбачає ст. 361 ЦПК України.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевказані норми, колегія суддів ухвалила розглядати справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;
Відповідно до ст. 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 426 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, усуне недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісної заяви. В разі неусунення недоліків заява повертається.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду було залишено без руху для усунення недоліків, суд зобов'язав заявника: надати докази того, що про існування нововиявлених обставин заявникові стало відомо 25 серпня 2018 року, а також докази сплати судового збору у розмірі 5 161,50 грн. у встановленому законодавством порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2018 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої заявником надано доказ сплати судового збору у розмірі 5 161,50 грн. Також в заяві містяться посилання на те, що доказами того, що заявнику стало відомо про додаткову Угоду 25.08.2018 року є те що, 23.05.2018 ОСОБА_2 прилетіла з Норвегії в Україну, що вбачається з відмітки паспорта ОСОБА_2 (а.с. 27)
У зв'язку зі своїм приїздом, на 25.08.2018 ОСОБА_2 запросила гостей з м. Києва порибалити, та в цей день виявила Додаткову угоду, на яку посилається у своїй заяві. При виявленні зазначеної Додаткової угоди біля ОСОБА_2 не перебувало ніяких осіб, які можуть підтвердити цей факт, оскільки, дану угоду ОСОБА_2 виявила, коли гості вже поїхали, а ОСОБА_2, вивертала бушлат, і після того як вивітрила його на сонці, виявила захований у ньому папір, яким виявилася Додаткова угода до Договору позики від 29.12.2011року. Камер відеоспостереження у місці, де виявила угоду ОСОБА_2, не знаходилось та не знаходиться. Єдиним доказом щодо виявлення угоди у вказаний у заяві день є факт приїзду ОСОБА_2 до України, що вбачається з відмітки паспорта.
Додатково слід зазначити, що у справі відсутні будь-які посилання на виявлену угоду, що свідчить про те, що на момент розгляду справи у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції про угоду не було відомо.
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що заявник усунула недоліки поданої неї заяви, та навела в заяві про усунення недоліків обставини та посилання на докази, коли їй стало відомо про існування додаткової угоди.
Слід зазначити, що в ст.426 ЦПК України, якою передбачені вимоги до заяви про перегляд, в п 6 вказано, що в заяві має бути посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявленої обставини. Такі посилання в заяві про усунення недоліків заявник зробила, а тому висновок суду про не усунення недоліків не відповідає фактичним обставинам справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду були відсутні підстави для застосування наслідків , передбачених ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо, суд вважав, що заявник пропустив строк для вчинення процесуальної дії, та не надав доказів поважності причин пропуску вказаного строку, відповідно до наведених норм, заява мала бути залишена без розгляду.
Відповідно до вищенаведених норм ЦПК України, не подання доказів на підтвердження обставин, які мали правове значення для вирішення питання про відкриття провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, не є підставою для її повернення, а може бути лише підставою для залишення такої заяви без розгляду, або для відмови в задоволенні заяви по суті.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що ті обставини справи, які суд вважав встановленими, а саме: не усунення недоліків заяви, - є недоведеними, а також допущені порушення норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 17 квітня 2019 року.
Головуючий Желепа О.В.
Судді Рубан С.М.
ІванченкоМ.М.