№ 2-а-685 /2010 / 0520
23 лютого 2010 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кашицької С.А., при секретарі Усенко О.А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради, про визнання незаконною відмови у перерахуванні та виплати допомоги, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2008-2010 р.р., судових витрат , та зобов"язання в майбутньому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до 3- х років в розмірі прожиткового мінімуму , встановленого для дітей до 6-років ,
У січні 2010 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради (далі УПСЗН Іллічівського району), у якій просила визнати відмову відповідача у перерахуванні та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , незаконною та стягнути недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30.06.2008 р . по 01.02. 2010 р. та зобов'язати відповідача у майбутньому призначати та виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум , передбачений для дітей до шести років, а також стягнути понесені нею судові витрати.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог пояснила, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, яку народила 01.05.2008 р. , є не застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування і має право відповідно до ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" на отримання щомісячно допомоги з 30.06.2008 року по 01.05.2011 р. у розмірі прожиткового мінімуму встановленого для дитини віком до шести років , але відповідачем - УПСЗН Іллічівського району їй була сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років за період з 30.06.2008 р . по 01.02. 2010 р. в меншему розмірі , ніж передбачено законом . У зв'язку з чим, просила суд визнати незаконною відмову у перерахуванні та виплати допомоги за період з 30.06.2008 р . по 01.02. 2010 р. та просила суд стягнути недоотримані суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 30.06.2008 р . по 01.02. 2010 р. та судові витрати та просила зобов'язати відповідача у майбутньому проводити нарахування належних їй до сплати сум з розрахунку прожиткового мінімуму для дитини до шести років. Також позивачка вказала , що не знала про те, що має право отримувати допомогу у більшому розмірі, ніж вона фактично отримувала, а коли вона звернулася до відповідача з вимогою виплатити їй недоплачені суми допомоги, то 15.12.2008 року отримала відмову від УПСЗН , з дня отримання якої , вона вважає , що слід обчислювати строк звернення до суду. Просила суд поновити їй строк для звернення до суду з даним позовом та повністю задовольнити її позовні вимоги.
Представник відповідача - ОСОБА_2, діюча на підставі доручення, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі та пояснила у судовому засіданні , що у 2008 році зазначена допомога позивачці була призначена та сплачувалася УПСЗН на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.23 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України" у розмірі рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., допомога по догляду за дитиною встановлюється у розмірі : з 01.01.2008 р. - 50%, у 2009 році зазначена допомога позивачці була призначена та сплачувалася УПСЗН на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст.46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік та постанови КМУ "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім"ям з дітьми " від 27.12.2001 р. № 1751 , в розмірі рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., допомога по догляду за дитиною встановлюється у розмірі : з 01.01.2009 р. - 75% ,а з 01.01.2010 р. - 100 % прожиткового мінімуму, що встановлено для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за шість попередніх місяців. Так позивачці ОСОБА_1. протягом 2008 року сплачувалася допомога у розмірі 130 грн. щомісяця , протягом 2009 року сплачувалася допомога у розмірі 130 грн. щомісяця , та у січні 2010 року також було сплачено 130 грн. Вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про перерахунок допомоги у 2008 році немає , оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. п. 23 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" не був визнаний неконституційним. Також вважає , що законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1. про перерахунок допомоги у 2009 та 2010 р.р. також немає. Наполягала на відмові в позові також в зв'язку з пропущенням річного строку , передбаченого КАС України для звернення до суду , вважає, що підстав для поновлення цього строку позивачкою не наведено. Просила у позові ОСОБА_1. відмовити у повному обсязі.
Суд, вислухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Позивачка ОСОБА_1С відповідно до свідоцтва про народження являється матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка у зв'язку з народженням дитини перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , з 30.06.2008 року знаходиться на обліку в УПСЗН Іллічівського району м. Маріуполя, що підтверджується листом відповідача від 07.12.2009 року, є незастрахованою особою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до листа відповідача № 10/10143 від 07.12.2009 року позивачу була сплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку: в червні 2008 року - 4,33 грн, а з липня до грудня 2008 року та з січня по грудень 2009 року позивачці щомісячно виплачувалося по 130 грн.
Як встановлено судом, вказану допомогу позивачці у 2008, 2009 році та в 2010 р. році виплачував УПСЗН Іллічівського району м.Маріуполя .
Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2812-ХП від 21.11.1992 року відповідно до Конституції України встановлений гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Частиною 1 статі 1 вказаного закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст.15 вказаного закону, зі змінами та доповненнями внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року № 107-У1, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2812- ХІІ від 21.11.1992 р. є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.
Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 вказаного Закону України № 2812-ХП від 21.11.1992 р. , при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб.
Так, у судовому засіданні встановлено, що у 2008, 2009 та в січні 2010 р.р. зазначена допомога позивачці була призначена та сплачувалася УПСЗН на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та п.23 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України" у розмірі рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку надається у розмірі, який дорівнює з 01.01.08 р. - 50% , у 2009 році зазначена допомога позивачці була призначена та сплачувалася УПСЗН на підставі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та ст.46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік та постанови КМУ "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім"ям з дітьми " від 27.12.2001 р. № 1751 , в розмірі рівному різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., допомога по догляду за дитиною встановлюється у розмірі : з 01.01.2009 р. - 75% ,а з 01.01.2010 р. - 100 % прожиткового мінімуму, що встановлено для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за шість попередніх місяців. Так, позивачці ОСОБА_1 протягом 2008, 2009 р.р. сплачувалася допомога у розмірі 130 грн. щомісяця, на підставі зазначених нормативних актів.
На підставі чого, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з УПСЗН недоотриманих сум допомоги за період з 30.06.2008 року по 31.12.2008 року немає , оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. п. 23 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" не був визнаний неконституційним, тому вказані вище нормативні акти підлягають застосуванню у правовідносинах сторін. З тих самих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 , стосовно стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку за 2009 рік та за січень 2010 року.
Крім того , приймаючи рішення по справі у частині відмови позивачці у її позовних вимогах про перерахунок та сплату допомоги за 2008 рік , суд виходить з того, що позивачкою пропущений строк , передбачений ч.2 ст.99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи , встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з положенням ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Представник відповідача наполягала на відмові в позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Підтримуючи позов, позивачка пояснила , що не знала про те, що має право отримувати допомогу у більшому розмірі, ніж вона фактично отримувала, а коли вона звернулася до відповідача з вимогою виплатити їй недоплачені суми допомоги, то 15.12.2008 року отримала відмову, з дня отримання якої , вона вважає , що слід обчислювати строк звернення до суду. Між тим, суд вважає , що ці причини не можуть бути визнаними поважними, оскільки діючі Закони та рішення Конституційного Суду України не є закритою інформацією, вони друкуються в засобах масової інформації і до них є вільний доступ та кожен бажаючий має можливість ознайомитись з ними в будь - який час.
Тому також у зв'язку із пропуском строку позовної давності у суду немає підстав для стягнення недоотриманих у 2008 році сум щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Тобто діючим законодавством передбачено захист вже порушених прав чи свобод громадянина. За таких обставин позов ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, передбаченого для дитини до 6 років - задоволенню не підлягає.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю відмолено, то відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати по справі стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 11,17,18,19, 94 , 99 , 100 , 159,160,163,167 КАС України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Іллічівського району Маріупольської міської ради, про визнання незаконною відмови у перерахуванні та виплати допомоги, стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 2008-2010 р.р., судових витрат , та забов"язання в майбутньому виплачувати допомогу по догляду за дитиною до 3- х років в розмірі прожиткового мінімуму , встановленого для дітей до 6-років - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя