Справа № 761/38166/14-ц
Провадження № 6/761/419/2019
17 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
при секретарі - Токач М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
26 лютого 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Подану заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» було стягнуто суму заборгованості в розмірі 267 393,62 грн. 02 квітня 2015 року судом видано виконавчий лист. На підставі Договору про відступлення прав вимоги від 15 листопада 2018 року право грошової вимоги до ОСОБА_1 передано від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ «Вердикт Капітал». На підставі викладеного, заявник звернувся до суду із зазначеною заявою.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, поштовим зв'язком на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі, подану заяву підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі.
Первісний стягувач та боржник у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені судом належним чином.
Дослідивши матеріали заяви та справи, суд встановив.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» було стягнуто суму заборгованості в розмірі 267 393,62 грн.
02 квітня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року.
Згідно Договору про відступлення прав вимоги від 15 листопада 2018 року право грошової вимоги до ОСОБА_1 передано від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ТОВ «Вердикт Капітал».
За загальним правилом, встановленим ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року /справа № 6-122 цс 13/.
Враховуючи наведені положення закону в їх сукупності, встановлені факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступника кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, є законними та обґрунтованими.
Частиною 5 статті 124 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Конституційний принцип обов'язковості виконання рішення суду реалізується, зокрема, на стадії виконавчого провадження, яке являється завершальною стадією судового провадження, спрямованою на реальне поновлення порушених прав.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість рішень суду.
Аналіз зазначених норм Конституції, положень цивільного закону, які регулюють зобов'язальні відносини, положень цивільного процесуального законодавства, які визначають порядок вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, а також норм ЗУ «Про виконавче провадження», в їх сукупності дає підстави вважати, що оскільки судове рішення знаходиться на стадії виконання, наявність чи відсутність відкритого виконавчого провадження не має правового значення для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до норм ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Водночас, також слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що заява ТОВ «Вердикт Капітал»» про заміну сторони виконавчого провадження є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 431, 442 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», у виконавчому провадженні з виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2011 року у цивільній справі №761/38166/14-ц (пров. № 2761//2122/2015) за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: