ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 359/2569/18
провадження № 2/753/2674/19
"16" квітня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Литвин Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини без розгляду, оскільки позивач 22.10.2018 року та 16.04.2019 року повторно не з'явилась у судові засідання, при цьому вона була двічі повідомлена судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у її відсутність не зверталась.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Згідно п.5, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 15.06.2018 року (а.с.1). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 22.06.2018 року було відкрито провадження у справі, а судовий розгляд справи призначено на 22.10.2018 року о 11-20 годин (а.с.18-19). Сторонам були направлені судові повідомлення (а.с.20), включаючи і на адресу позивача, зазначену у позовній заяві (а.с.1), однак воно повернулось неврученим за закінченням терміну зберігання (а.с.21). Крім того, позивачу було направлено SMS-повідомлення, яке вона отримала 22.06.2018 року о 15-32 годин (а.с.22).
За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
22.10.2018 року в судове засідання позивач не з'явилась (а.с.26), тому розгляд даної справи було відкладено на 16.04.2019 року на 10-40 годин, про що позивачу було повторно направлено судове повідомлення на ту ж адресу, вказану в позовній заяві (а.с.25), але воно також повернулось неврученим за закінченням терміну зберігання (а.с.30). Однак позивачу повторно було направлено SMS-повідомлення, яке вона отримала 29.11.2018 року о 10-18 годин (а.с.28). 16.04.2019 року повторно позивач в судове засідання не з'явилась. З заявами до суду про зміну свого місця проживання в порядку ч.1, ст.131 ЦПК України позивач не зверталась.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між першим і другим судовими засіданнями, тобто між 22.10.2018 року та 16.04.2019 року пройшов майже шестимісячний термін, однак вказана процесуальна особа, позивач та/або його представник не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 16.04.2019 року або на дати, які передували вказаній.
Таким чином, оскільки позивач та/або його представник (представники) 22.10.2018 року та 16.04.2019 року повторно не з'явились до суду, при цьому позивач була двічі повідомлена судом про розгляд справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у її відсутність або у відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи не зверталась, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває майже 10 місяців, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлена права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.
Керуючись ст.44; 130; 131; 210; 223; 257 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :