ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2241/19
провадження № 3/753/1237/19
"12" квітня 2019 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
17.01.2019 р. приблизно о 22 год. 00 хв. ОСОБА_2 біля станції метро «Позняки» по пр. Бажана в м. Києві керував автомобілем «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невнятна мова. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 в порушення п. 2.5 ПДР України відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у скоєнні зазначеного правопорушення не визнав та суду пояснив, що 17.01.2019 р. до нього звернувся його знайомий-односелець ОСОБА_3 з проханням відвезти його речі до м. Києва. Він в свою чергу попросив у користування у свого знайомого ОСОБА_4 автомобіль «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_2, який передав йому автомобіль, техпаспорт та інші документи на автомобіль. В цей же день у нього виникла сварка із співмешканкою, у зв'язку з чим він вдома вжив спиртні напої. Він повідомив ОСОБА_3 про те, що не може керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Оскільки ОСОБА_3 мав посвідчення водія з відповідними категоріями, він сів за кермо транспортного засобу «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2., після чого вони разом разом зі ОСОБА_3 поїхали до м. Києва, щоб вигрузити речі останнього. Вже коли вони повертались з м. Києва додому, він по дорозі заснув в кабіні автомобіля, та прокинувся від того, що автомобіль стояв на узбіччі дороги і до кабіни хтось постукав. Він побачив, що біля автомобіля стояли два співробітники поліції. Водія в кабіні автомобіля не було. Двигун в автомобілі працював, ключів в замку запалення не було. Далі представники поліції повідомили йому, що його автомобіль рухався з порушеннями ПДР України, а також запідозрили його у перебуванні в стані алкогольного сп'яніння. Він не заперечував, що дійсно перебував в стані алкогольного сп'яніння, але намагався пояснити працівникам поліції, що він не керував транспортним засобом, а лише спав в салоні автомобіля. Працівники поліції проігнорували вказану інформацію та безпідставно в присутності понятих почали вимагати пройти огляд на стан сп'яніння, після чого доставили до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, де він відмовився від проходження цього огляду у зв'язку із недовірою лікарям, вважаючи, що між лікарем та поліцейськими існує певна домовленість. Після цього, побоюючись за долю автомобіля, та у зв'язку із відсутністю інформації про місце перебування водія цього автомобіля ОСОБА_3, він вирішив виконати всі вимоги поліцейських, щоб скоріше повернутись до свого автомобіля. Після цього, працівники поліції склали на нього протокол за порушення п. 2.5 ПДР України щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 на підтвердження показів водія ОСОБА_2 пояснив, що він попросив свого знайомого ОСОБА_2 допомогти йому відвезти речі в м. Київ. Для цього ОСОБА_2 передав йому транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2 для керування, оскільки сам ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння. Він сів за кермо вказаного транспортного засобу, маючи права відповідної категорії та разом із ОСОБА_2 поїхали до м. Києва, де в районі станції метро «Видубичі» розвантажили речі, після чого поїхали додому по пр. Бажана. Під час руху він виявив відсутність свого мобільного телефону та згадав, що забув його на тому місці, де відбулось розвантаження речей, та вирішив повернутись за мобільним телефоном на метро. ОСОБА_2 в цей час спав на пасажирському сидінні. Зупинившись біля обочини та не вимикаючи двигун автомобіля, він вийшов з автомобіля та спустився в метро, сів у вагон метро та поїхав до станції метро "Видубичі". Після того, як він віднайшов свій мобільний телефон, він поїхав назад, повернувся до автомобіля «Mercedes», який залишив біля станції метро «Позняки», де йому ОСОБА_2 розповів про випадок з працівниками поліції, які безпідставно склали на нього протокол за відмову від керування транспортним засобом.
Допитаний в якості свідка інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 17.01.2019 р. приблизно о 22 год. 00 хв. в районі станції метро «Позняки» був помічений автомобіль «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2, який рухався з порушенням ПДР України, а саме рухався по смузі, рух по якій недозволений вантажним транспортним засобам. У зв'язку з цим ним, а також іншим працівником патрульної поліції ОСОБА_6 був зупинений вказаний транспортний засіб. Вони підійшли до водія вказаного автомобіля ОСОБА_2, який мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, що зазначені в протоколі. На вимогу працівників поліції він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, посилаючись на те, що він не керував транспортним засобом, хоча будь-яких інших осіб в салоні автомобіля не було. Відмова від проходження огляду на стан сп'яіння відбувалась в присутності понятих. У зв'язку із відмовою водія від проходження огляду на стан сп'яніння, на ОСОБА_2 був складений протокол за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення БД № 191513 від 17.01.2019 року \ а.с.1\, пояснення свідків, які засвідчили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння \а.с.3\, розписку про перепаркування транспортного засобу та обов'язок ОСОБА_2 в подальшому не керувати автомобілем впродовж 48 годин \а.с.4\, рапорт інспекторів патрульної поліції \а.с.5\, копію постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП \а.с.6\, відеозапис з нагрудних камер інспекторів поліції \а.с.7\, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено, що водій ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції, які виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, невнятна мова. Після зупинки ОСОБА_2 відмовився пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння всупереч вимогам п. 2.5 ПДР України у присутності двох свідків.
Обговорюючи позицію ОСОБА_2, яку підтвердив в судовому засіданні його знайомий- свідок ОСОБА_3, суд не може взяти до уваги доводи зазначених осіб про те, що за кермом транспортного засобу «Мерседес» перебував саме ОСОБА_3, а ОСОБА_2 спав на пасажирському сидінні, оскільки ці твердження спростовуються сукупністю вищенаведених та досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема, показаннями свідка -інспектора поліції ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що ним, а також інспектором патрульної поліції ОСОБА_6 за порушення ПДР України був зупинений транспортний засіб «Mercedes» д.н.з. НОМЕР_2, за кермом якого перебував саме ОСОБА_2 При цьому будь-яких інших осіб в транспортному засобі не було. Коли працівники поліції підійшли до автомобіля «Мерседес», ОСОБА_2 пересів з водійського на пасажирське сидіння. Обставини, зазначені свідком ОСОБА_5, узгоджуються із обставинами, які зафіксовані на відеозаписі з нагрудних камер інспекторів поліції, де видно, що працівники поліції неодноразово вказували на те, що саме ОСОБА_2 перебував за кермом автомобіля «Мерседес», обґрунтовуючи при цьому вимогу про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння. Суд вважає неспроможними покази водія ОСОБА_2 про те, що за кермом автомобіля перебував його знайомий ОСОБА_3, оскільки під час зупинення транспортного засобу «Мерседес» зазначена особа на місці події не перебувала та впродовж тривалого часу на місце зупинки не прибула. При цьому суд враховує, що ОСОБА_2 не повідомляв працівникам поліції про обставини передання ОСОБА_3 транспортного засобу та про керування зазначеною особою автомобілем, про що ОСОБА_2 в судовому засіданні розповів детально і послідовно. З урахуванням вказаних обставин, суд вважає показання свідка ОСОБА_3 такими, що не узгоджуються з дійсними обставинами справи та спростовуються сукупністю належних доказів.
При цьому, суд враховує, що в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_2 про те, що він перепаркував транспортний засіб та зобов'язується не керувати транспортним засобом в подальшому впродовж 48 годин, що свідчить про те, що водій ОСОБА_2 здійснював рух, тобто керував транспортним засобом, а посилання ОСОБА_2 на обов'язок не керувати транспортним засобом підтверджують наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння внаслідок вживання алкогольних напоїв, факт вживання яких не заперечував ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Обговорюючи позицію ОСОБА_2 та його захисника про допущення працівниками поліції низки порушень, які потребують визнання недопустимим доказом складеного відносно ОСОБА_2 протоколу, суд враховує, що зазначена позиція не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Так, інспектор патрульної поліції в судовому засіданні зазначив, що після зупинення транспортного засобу «Мерседес» він , а також інший інспектор поліції ОСОБА_6 представились водію, що спростовує протилежну позицію водія. Також інспектор поліції зазначив, що ОСОБА_2 були роз'яснені його права та обов'язки , передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Також не заслуговують уваги твердження захисника про те, що особи свідків не встановлювались, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення та письмових пояснень свідків вбачається зазначення прізвища, імені, по батькові, рік, місяць, дата народження, а також адреси проживання свідків.
Що стосується невідповідностей у зазначенні часу зупинення та складення протоколу та часом, який зазначений на відеозаписі, суд враховує покази інспектора патрульної поліції ОСОБА_5, який в судовому засіданні наполягав на часі, який вказаний в протоколі, посилаючись на можливу похибку нагрудної камери щодо некоректного відображення дійсного часу.
Також такою, що не заслуговує уваги суд вважає позицію ОСОБА_2 про те, що письмова розписка про перепаркування автомобіля та обов'язок протягом 48 годин не керувати транспортними засобами була написана ОСОБА_2 під тиском працівників поліції, оскільки ОСОБА_2 в судовому засіданні не довів належними доказами, що така розписка була надана під психологічним впливом працівників поліції. Характер та манера спілкування працівників поліції з ОСОБА_2, які зафіксовані на відеозаписі, не свідчать про здійснення на ОСОБА_2 якого-небудь незаконного впливу з боку працівників поліції.
Суд також ураховує, що посилаючись на неправомірні дії працівників поліції, які на думку ОСОБА_2 безпідставно склали на нього протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, а також вимагали неправомірну вигоду, ОСОБА_2 та його захисник до цього часу не звертались в установленому законом порядку зі скаргами на неправомірні на їх думку дії поліцейських.
А в цілому, позицію ОСОБА_2 та його захисника суд визнає такою, що спростовується сукупністю належних та допустимих доказів та розцінює її як намагання уникнути адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, з урахуванням наявності ознак такого стану під час керування транспортним засобом.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 грн. 20 коп., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 130 ч.1,251,252, 268,283-285 КУпАП,-
Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв