Справа № 136/2040/18
провадження № 2/136/782/18
іменем України
(заочне)
"10" квітня 2019 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Кривенка Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи вимоги тим, що вони із відповідачем мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2011 з відповідача присуджено до стягнення аліменти на її користь на утримання їх спільної дитини, починаючи стягнення з 14.10.2011 і до повноліття дитини. Утім відповідач не сплачував аліменти за судовим рішенням, тому станом на 27.09.2018 утворилась заборгованість у розмір 153 394, 75 гривень, у зв'язку з цим позивач вважає, що відповідач має нести відповідальність за невиконання аліментних зобов'язань шляхом стягнення із нього на її користь неустойки (пені) за період з 14.10.2011 по 27.09.2018 в сумі 46 642,30 грн.
У визначений судом строк відзиву на позов відповідачем не було подано.
У судове засідання позивач не з'явилась, однак надала суду заяву, в якій просила позов задовольнити у повному обсязі, а розгляд справи проводити за її відсутності.
Відповідач, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 10.04.2019 вирішено проводити розгляд справи при заочному розгляді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності сторін, при цьому, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що сторони спору є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в підтвердження чому є свідоцтво про народження (а.с.6).
За рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2011 у справі №2-5942 (а.с.5) з ОСОБА_2 присуджено до стягнення на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільної дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини, щомісячно починаючи стягнення з 14.10.2011 і до досягнення повноліття.
Вказане рішення суду набрало законної сили та було звернуто стягувачем до примусового виконання шляхом видачі їй виконавчого листа №25942 від 04.01.2012.
Згідно розрахунку по сплаті аліментів складеного старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 27.09.2018 (а.с.11), заборгованість ОСОБА_2 за виконавчим листом №25942 від 04.01.2012 станом на 27.09.2018 становить 153 394,75 грн.
Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У постанові Великої палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа №572/1762/15-ц), висловлено правову позицію за якою розраховується загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів виходячи із формули:
?p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Позивачем до позову додано детальний розрахунку неустойки (пені) за період з 14.10.2011 по 27.09.2018, розмір якої склав 46 642,30 грн., з яким суд погоджується, оскільки він відповідає останній правовій позиції Верховного Суду.
На пропозицію суду викладену в ухвалі від 29.10.2018 відповідач не надав жодних заперечень проти позову, не навів обставин, які підлягають доказуванню у даному спорі, у тому числі щодо розміру нарахованої заборгованості.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження невиконання відповідачем свого обов'язку щодо спали аліментів на утримання дитини та наявність його виної поведінки щодо невиконання аліментних зобов"язань, відтак, суд вважає, що відповідач має нести за це майнову відповідальність - додаткові втрати, шляхом стягнення із нього пені у відповідності до приписів ст.196 СК України, за період з 14.10.2011 по 27.09.2018, тобто в межах позовних вимог.
За таких обставин, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до Глави 8 ЦПК України, а оскільки позивач при пред'явленні позову була звільнена від сплати судового збору, позов задоволено повністю, суд присуджує судові витрати із відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 280, 284 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: вул. Соборності (колишня Щорса), 10, кв. 2 м. Липовець, Вінницька область, 22500; РНОКПП-3003300940) до ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 04209; РНОКПП-2897208039) про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів за рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.11.2011 у справі №2-5942 за період з 14.10.2011 по 27.09.2018 у розмірі 46 642 (сорок шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 30 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко