Справа № 146/462/19
Іменем України
"15" квітня 2019 р. Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Скаковської І.В.,
з участю секретаря судового засідання Сідак Н.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування його рішення, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В березні 2019 року ОСОБА_1, звернувся до суду з даним позовом до Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування його рішення, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення, посилаючись на те, що 25 лютого 2019 року о 21:30 год старшим інспектором СРПП № 4 Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягненя за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді 340 грн штрафу за керування автомобілем марки «ВАЗ-21011», державний номерний знак АВ 3049АР, що має несправності, а саме несправності зовнішніх світлових приладів (задніх габаритних вогнів в темну пору доби)
Дану постанову позивач отримав поштою 20 березня 2019 року.
Вважає зазначену постанову такою, що винесена незаконно, з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в зв'язку з чим просить суд визнати дії сташого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2про притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 28 берез 2019 року дану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися з урахуванням положень ст. 286 КАС України. Також відповідачу було запропоновано надати суду відзив на позовну заяву та всі докази.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надіслав на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень суду не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи Томашпільський ВП було повідомлено завчасно та належним чином.
Відповідач старший інспектор СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержант поліції ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень суду не надав, хоча про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином.
Відповідно дочастини четвертої статті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 лютого 2019 року старшим інспектором СРПП № 4 Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 218980 відносно ОСОБА_1, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, згідно якої керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягнуть за собою накладення штрафув розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення за вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідач, як посадова особа, вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення. Разом з тим, доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучено та не надано суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Крім того п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оскільки інших доказів вчинення правопорушення суб'єктом владних повноважень суду не надано, тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП не може бути здійснено, на підставі неналежних доказів його вини.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність свого рішення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Поряд з цим, положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне скасувати постанову серії НК № 218980 від 25 лютого 2019про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження у справі.
Позовна вимога ОСОБА_1 про визнання дій старшого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними задовленню не підлягає, оскільки останній діяв в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством України.
Позовна вимога ОСОБА_1 про визнання дій старшого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними задовленню не підлягає, оскільки у відповідності положенням ч. 3 ст. 286 КАС України, ефективним способом захисту є заявлені позивачем вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі, тому додаткові вимоги щодо визнання дій протиправними не підлягають задоволенню в даному випадку, оскільки охоплюються вимогами щодо скасування постанови та закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 5-9, 20, 73-78, 139, 194, 209-211, 241-243, 246, 255, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Томашпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області, старшого інспектора СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та скасування його рішення, а саме постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 218980 від 25 лютого 2019 року винесену старшим інспектором СРПП № 4 Томашпільського ВП ст. сержантом поліції ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складання повного рішення суду згідно з ч.4 ст. 286 КАС України.
Суддя: ОСОБА_3