Справа 2-1650\09
Іменем України
6 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Нежури В.А.,
при секретарі Тарковській Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного малого підприємства "Біг-Х" до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності
В грудні 2008 року Приватне мале підприємство «Біг-Х» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості, а саме нежилих будівель в літ. «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та визнання права власності на зазначене майно.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов, зазначивши, що договір купівлі-продажу нерухомості від 03.11.2008 p., укладений сторонами у справі в простій письмовій формі, відповідає вимогам законодавства, та належно виконаний сторонами в повному обсязі, що дає підстави відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України визнати такий правочин дійсним.
Відповідач подав до суду свою заяву про визнання ним позову в повному обсязі та просив суд розглядати справи за його відсутності.
Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
З листопада 2008 року між відповідачем та позивачем було укладено письмовий договір купівлі-продажу нерухомості, за умовами якого відповідач зобов'язується передати у власність покупця (позивача) нежилі будівлі в літ «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а покупець зобов'язується прийняти зазначений об'єкт і сплатити продавцю договірну покупну ціну за нього (а.с. - 6) .
Право власності продавця на об'єкт підтверджується Актом про передачу майна, в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі та компенсаційним виплатам, складеним між Українським державним науково-технічним центром «Укроблікінформ» та Продавцем від 19.12.1994 р. та Наказом № 14 Українського державного науково-технічного центру «Укроблікінформ» (а.с.-10, 11).
З листопада 2008 року позивач сплатив відповідачу ціну продажу майна в повному обсязі, відповідно до вимог п. 2.2. Договору та підтверджується листом відповідача від 25.11.2008 р. (а.с.-13).
На виконання умов статті 3 Договору Відповідач фактично передав позивачу нежилі будівлі в літ «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, про що сторони склали Акт приймання - передачі об'єкту від 03 листопада 2008 року.
Згідно п. 11.2. Договору, сторони прийняли на себе зобов'язання в строк до 15 листопада 2008 року нотаріально посвідчити укладений та вже фактично виконаний Договір.
15 листопада 2008 року Відповідач до нотаріуса у призначений час не з'явився, та в подальшому ухилявся від нотаріального посвідчення договору.
Своє порушення відповідач пояснив, що він вважає договір належно виконаним, а свою неявку до нотаріуса пояснив раптовим погіршенням здоров'я - настанням інфаркту.
Відповідно до п.2 ст.220 ЦК України від 16.01.2003 р. № 435-IV, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Враховуючи, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі - продажу нерухомості, що підтверджується фактичним підписом та скріпленням печатками сторін тексту Договору, позивачем було фактично сплачено вартість нежилих будівель на умовах визначених договором, та відповідач фактично передав у власність позивача нежилі будівлі, про що складено акт приймання - передачі, суд дійшов висновку про обґрунтованість першої позовної вимоги позивача та у відповідності до ст. 220 ЦК України вважає за доцільне визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості укладений від 03 листопада 2008 року між ОСОБА_1 та ПМП «Біг-Х», предметом якого є купівля - продаж нежилих будівель в літ. «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.3.3 Договору, право власності на відчужувані нежилі будівлі переходить до покупця з моменту підписання договору та фактичного приймання покупцем (позивачем) зазначеного майна за актом приймання-передачі.
Доказів про наявність письмових угод між позивачем та відповідачем щодо додаткових зобов'язань за вищезгаданим договором купівлі-продажу, суду надано не було.
Згідно п.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання за Договором, а тому згідно п.1 ст. 328 ЦК України ним у встановленому законом порядку набуто право власності на вищезазначені нежитлові приміщення.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість другої позовної вимоги позивача про визнання за ним права власності на нежилі будівлі в літ. «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд дійшов висновку що позивачем доведено обґрунтованість своїх заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 11, 58-60, 169, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежилих будівель в літ. «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 який було укладено 3 листопада 2008 року ОСОБА_1 (02222, АДРЕСА_1) та Приватним малим підприємства "Біг-Х" (012033, м. Київ, вул. Панківська, 18, код ЄДРПОУ 21470810).
Визнати за Приватним малим підприємства "Біг-Х" право власності на нежилі будівлі в літ. «А» та «Б» загальною площею 70, 0 кв.м., а саме: гаражний бокс (літ «Б») площею 48, 5 кв.м., та сторожовий будинок (літ. «А») площею 21, 5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.
При цьому заяву про Апеляційне оскарження Рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення Рішення.
Апеляційна скарга на Рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.