15 квітня 2019 р. Справа № 480/858/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Соколова В.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1П.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі по тексту - відповідач, Сумське ОУПФУ), в якій просить:
1. Визнати протиправною відмову Сумського ОУПФУ у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1, викладену у листі №600/С від 14.09.2018.
2. Зобов'язати Сумське ОУПФУ поновити виплату пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків 191091297 з квітня 2016 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що до листопада 2015 року проживав в м. Суми. Потім виїхав до Сполучених Штатів Америки де і по теперішній час проживає. При цьому, з квітня 2016 року і по теперішній час він не отримує пенсію за віком. 31.08.2018 позивач звернувся до Сумського ОУПФУ з вимогою поновити виплату пенсії, однак, йому було відмовлено, оскільки фактичне місце проживання є США, тому підстави для поновлення раніше призначеної пенсії відсутні. Позивач вважає протиправними дії Сумського ОУПФУ, оскільки є громадянином України та має право на отримання пенсії незалежно від місця проживання.
Ухвалою суду від 11.03.2019 відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Відповідач проти позову заперечував та у відзиві (а.с.19) зазначив, що позивачем порушено строк звернення до суду. Виплата пенсії за віком була припинена з 01.04.2016 у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до США. При цьому, умовою для поновлення виплати пенсії є фактичне проживання пенсіонера в межах території України. Однак, позивач постійно проживає в США. При цьому, на даний час із США не укладено міжнародного договору щодо питання пенсійного забезпечення таким особам.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.10), 15.09.2015 знятий з реєстрації місця проживання в м. Суми та виїхав за межі України, а саме до Сполучених Штатів Америки, де і по теперішній час проживає.
Відповідно до листа Сумського ОУПФУ №22567/05-20 від 11.10.2018 позивач отримував пенсію за віком в Сумському ОУПФУ до 31.10.2015, виплата пенсії припинена з 01.11.2015 у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання до США. 01.11.2017 була здійснена виплата пенсії відповідно до ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.11.2015 по 31.03.2016 (а.с.15).
31.08.2018 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Сумського ОУПФУ про поновлення виплати пенсії.
Сумське ОУПФУ листом від 14.09.2018 №600/С відмовило ОСОБА_1 у поновленні виплати раніше призначеної пенсії вказавши, що питання виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання до держави, з якою не укладено відповідний договір, може бути вирішено після врегулювання норм пенсійного забезпечення (а.с.8).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створення мережі державних, комунальних, приватних закладів по догляду за непрацездатними.
Стаття 24 Конституції України, гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч. 3 ст. 25 Конституції України).
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами: рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Тобто кожен громадянин України має право на вибір місця свого проживання із збереженням всіх конституційних прав.
Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 визнано неконституційними пункт 2 частини 1 статті 49 та друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно рішення Конституційного Суду України право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
Європейський суд з прав людини у п. 51 рішення у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 02.02.2014, зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України.
Крім того, Україна гарантує піклування та захист громадян, які перебувають за її межами (ч.3 ст.25 Конституції України).
Отже громадянин України, проживаючи в США, має такі ж самі конституційні права, як і громадян України, який проживає на території України.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій,
В ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що цей ОСОБА_2 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно із абз. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 1, 2 ст. 42 цього Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. ОСОБА_2 України визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.
В ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як зазначено вище, Сумське ОУПФУ листом від 14.09.2018 №600/С відмовило ОСОБА_1 в поновленні виплати раніше призначеної пенсії вказавши, що рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009, на яке позивач посилається у своїй заяві, дійсно визнаний неконституційним пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. При цьому Верховною Радою України не було внесено відповідні зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Питання виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання до держави, з якою не заключено відповідний договір, може бути вирішено після врегулювання норм пенсійного забезпечення. Інше чинним законодавством не передбачене.
При цьому, органом Пенсійного Фонду не зазначено інших підстав для відмови у проведенні позивачу поновлення виплати раніше призначеної пенсії окрім як прогалину законодавства.
А тому суд вважає, що відповідач не довів порушення ОСОБА_1 встановленого законом порядку звернення до органів Пенсійного фонду для поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
Крім того, суд зазначає, що в даному випадку питання стосується не призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, а відновлення неправомірно припиненої виплати пенсії.
Також суд зазначає, що позивачем разом з позовом надавалася копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон (а.с.10), який, згідно діючого законодавства, посвідчує особу громадянина України та який діє на момент звернення до суду.
Докази припинення позивачем громадянства України відсутні.
Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 визначено, що закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст. 24 Конституції України. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадян на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватись із такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (ч. 3 ст. 25 Конституції України).
Таким чином, проживаючи в США, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист.
Таким чином з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та з метою не допущення дискримінації позивачів, як громадян України, які постійно проживають за кордоном та яким пенсія виплачувалась за місцем останнього проживання в Україні, суд приходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Сумське ОУПФУ провести поновлення позивачу виплати пенсії за віком.
Проте суд не погоджується з посиланнями позивача на те, що виплата пенсії має бути поновлена з моменту припинення, з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 5 п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, зі змінами (далі по тексту - Порядок №22-1) днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, тощо, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Як було зазначено вище, ОСОБА_1 звернулася до Сумського ОУПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії 31.08.2018.
З огляду на викладені вище обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати Сумське ОУПФУ поновити та виплатити недоотриману пенсію позивачу з моменту звернення, тобто з 31.08.2018.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При поданні позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн. за квитанцією №10 від 07.03.2019 (а.с.4).
Таким чином, позивачу необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 262-263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40383837) у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Родини Литварьових, 22, м. Суми, 40022 реєстраційний номер облікової картки платника податків 191091297), викладену у листі №600/С від 14.09.2018.
Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Родини Литварьових, 22, м. Суми, 40022 реєстраційний номер облікової картки платника податків 191091297) з 31.08.2018.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. Родини Литварьових, 22, м. Суми, 40022 реєстраційний номер облікової картки платника податків 191091297) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 40383837).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Соколов