11 квітня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/639/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Протас О.М.,
представника позивача - Мельник І.В.
представників відповідача - Хорішка А.М., Кононенко Є.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького КАТП 1628 до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку, -
20 лютого 2019 року Кременчуцьке КАТП 1628 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 04 лютого 2019 року за предметом закупівлі "Стиснений природний газ (метан) 09120000-6 ДК 021:2015".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зауваження, викладені в оскаржуваному висновку є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки Кременчуцьке КАТП 1628 закуповує стиснений природний газ (метан), як газове паливо за ДК 021:2015-09120000-6 газове паливо, а не основні органічні хімічні речовини, такі як метан за ДК 021:2015-24320000-3, як помилково вказує у висновку відповідач. На підтвердження цього позивач вказує на те, що учасником у податковій накладній з поставки товару відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» зазначається код товару згідно УКТ ЗЕД, а саме, 2711 - гази нафтові та інші вуглеводні в газоподібному стані, тобто Кременчуцьке КАТП 1628 закуповує газ, а не органічні сполуки. Також зауважує на проведення у вересні 2017 року перевірки інспекторами ДАСУ з питання дотримання Кременчуцьким КАТП 1628 законодавства при здійсненні державних закупівель за період з 01.04.2015 по 31.07.2017 і за її наслідками не було виявлено порушень переговорної процедури на закупівлі стисненого газу (метану). Відтак, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі від 04.02.2019 є актом індивідуальної дії, так як створює правові наслідки в разі невиконання або не оскарження якого підприємству загрожує позапланова перевірка у сфері публічних закупівель, а для уповноваженої особи притягнення до адміністративної відповідальності, а саме, накладення штрафу до 17000,00 грн, підприємство звернулось до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
14.03.2019 від Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі також УПСО Держаудитслужби у Полтавській області) надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 40-43), у якій відповідач зазначає, що предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри. Для закупівлі метану Єдиним закупівельним словником передбачено код предмету закупівлі "24320000-3 Основні органічні хімічні речовини". Відображене у позовній заяві Кременчуцьким КАТП 1628 вільне та вибіркове визначення терміну «метан» не підтверджує правомірність застосування коду Єдиного закупівельного словника « 09120000-6: Газове паливо», оскільки структура цього коду не містить показника, що відповідає метану. Вказує, що заповнення учасником форми податкової накладної при поставці товару не може впливати на визначення замовником коду Єдиного закупівельного словника з урахуванням того, що замовник здійснює обрання коду закупівельного словника на етапі, що передує поставці товару. Зауважує на безпідставність посилань позивача на проведення у вересні 2017 року перевірки інспекторами ДАСУ з питання дотримання Кременчуцьким КАТП 1628 законодавства при здійсненні державних закупівель за період з 01.04.2015 по 31.07.2017 та встановлення за її наслідками відсутності будь яких порушень, оскільки вказана перевірка була проведена вибірковим способом і не включила в себе дослідження переговорної процедури на закупівлю стисненого газу (метану). Таким чином, складаючи спірний висновок відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
У відповіді на відзив, що надійшла до суду 15.03.2019, позивач наполягає на здійсненні підприємством закупівлі саме стисненого природного газу (метану) як газового палива за ДК 021:2015-09120000-6 газове паливо, у складі якого є метан, а не органічну хімічну сполуку для добрив або виготовлення сировини (а.с. 71-72). Зазначає, що відповідач у відзиві погоджується з тим, що предметом закупівлі оголошений «Стиснений природний газ», а вже в дужках зазначає метан, тобто як одна із найбільших складових природного газу.
28.03.2019 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 75-76), у яких відповідач наполягає на тому, що відображене у позовній заяві Кременчуцьким КАТП 1628 вільне та вибіркове визначення терміну «метан» не підтверджує правомірність застосування коду Єдиного закупівельного словника « 09120000-6: Газове паливо», оскільки структура цього коду не містить показника, що відповідає метану.
В судовому засіданні 11.04.2019 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.01.2019 УПСО Держаудитслужби у Полтавській області відповідно до частини другої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу від 25.08.2016 №2, видано наказ №4 "Про початок моніторингу закупівель» (а.с. 45).
Згідно витягу з переліку процедур закупівель (додаток до наказу УПСО Держаудитслужби у Полтавській області від 28.01.2019 №4) органом державного фінансового контролю виявлені ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель в інформації в електронній системі закупівель - оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі уповноваженого органу унікальний номер UA-2019-01-11-000762-b від 11.01.2019 (а.с. 46).
У зв'язку з цим, УПСО Держаудитслужби у Полтавській області здійснено моніторинг закупівлі Кременчуцьким КАТП 1628 «Стисненого природного газу (метану) (ДК 021:2015: « 09120000-6 - Газове паливо)», очікуваною вартістю 549 тис. грн, (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-01-11-000762-b, 11.01.2019).
За результатами моніторингу відповідачем складено, підписано та оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок про результати моніторингу закупівлі Кременчуцьким КАТП 1628 № UA-2019-01-11-000762-b (а.с. 47-49) з інформацією про те, що:
- за результатами проведеного моніторингу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №448/28578;
- за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані, обґрунтування підстав застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення інформації щодо закупівлі своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення - порушень не виявлено.
Так, у вказаному висновку зазначено, що проведеним моніторингом питання визначення предмета закупівлі встановлено, що замовник не дотримався вимог, встановлених у абзаці другому пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №448/28578 (далі - Порядок).
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини 1 статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Відповідно до річного плану на 2019 рік та протокольного рішення уповноваженої особи ОСОБА_4, відповідальної за організацію та проведення процедур закупівель замовника від 11.01.2019 №16, оприлюднених на веб-порталі Уповноваженого органу, замовник визначив для предмета закупівлі стиснений природний газ (метан) код Єдиного закупівельного словника - « 09120000-6: Газове паливо», в той час як вказаному предмету закупівлі відповідає код за показником четвертого знаку « 24320000-3 - Основні органічні хімічні речовини».
З огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», УПСО Держаудитслужби у Полтавській області зобов'язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Не погодившись з вказаним висновком, Кременчуцьке КАТП 1628 звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно положень пунктів 1-2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Отже, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (далі - Закон №2939-ХІІ).
Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Відповідно до статті 5 Закону №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII).
За змістом статті 7-1 Закону №922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності конкретних підстав.
Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі.
Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку.
Протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.
Як слідує зі змісту позовної заяви, оскарження спірного висновку до суду позивач мотивує необхідністю захистити свої порушені суб'єктивні права, оскільки з огляду на приписи статті 7-1 Закону №922-VIII, у зв'язку з не усуненням підприємством визначеного у висновку порушення та не оскарженням такого висновку до суду, відповідач матиме можливість провести відносно останнього позапланову перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як вже зазначалося, завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на звернення до суду і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і суб'єктами владних повноважень під час здійснення ними владних управлінських функцій, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.
Разом з тим, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
У Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб'єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об'єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
Позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Дослідивши зміст оспорюваного висновку про результати моніторингу закупівлі Кременчуцького КАТП 1628, суд встановив відсутність у ньому заключення відповідача щодо негативного впливу встановленого порушення для бюджетів. Вказане підтверджено і відповідачем у додаткових письмових поясненнях від 09.04.2019 (а.с. 96).
Разом з тим, можливість провести перевірку закупівлі відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" орган державного фінансового контролю згідно з приписами частини 11 статті 7-1 Закону №922-VIII має виключно за наявності трьох обставин: - замовник не усунув порушення, визначене у висновку; - таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів; - висновок не оскаржено до суду.
Поряд з цим, суд зауважує, що оскаржуваним висновком відповідач лише зобов'язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень та відповідно до частини 8 статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
При цьому, УПСО Держаудитслужби в Полтавській області не визначає ніяких негативних наслідків у разі невиконання підприємством вимог оспорюваного висновку, а навпаки надає можливість оприлюднити через електронну систему закупівель аргументовані заперечення до висновку або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
За викладених обставин, суд не вважає, що спірний висновок має чи може мати негативні правові наслідки для позивача у справі.
Стосовно посилань позивача на настання у зв'язку з прийняттям спірного висновку правових наслідків для відповідної уповноваженої особи підприємства, яку може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за допущення порушення законодавства у сфері закупівель, то судом такі посилання оцінюються критично.
Так, відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування визначених законодавством процедур закупівель; оцінка пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій), тендерних пропозицій не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), тендерної пропозиції, що міститься в документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації), тендерній документації; укладення з учасником, який став переможцем торгів, договору про закупівлю за цінами і обсягами, що не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації), тендерної документації; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства; ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від семисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана стаття містить вичерпний перелік порушень законодавства про закупівлі, за які передбачена адміністративна відповідальність і до вказаного переліку не входить порушення, зазначене відповідачем у висновку про результати моніторингу закупівлі Кременчуцького КАТП 1628.
Окрім цього, слід відмітити, що у висновку про результати моніторингу закупівлі Кременчуцьким КАТП 1628 № UA-2019-01-11-000762-b (а.с. 47-49), окрім інформації про встановлення за результатами проведеного моніторингу питання визначення предмета закупівлі порушення абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2016 за №448/28578, зазначається також інформація про не встановлення будь яких порушень за результатами аналізу питання відображення закупівлі у річному плані, обґрунтування підстав застосування переговорної процедури закупівлі, оприлюднення інформації щодо закупівлі своєчасності укладення договору про закупівлю та його оприлюднення.
При цьому, звернені позивачем у даному позові позовні вимоги направлені на визнання протиправним та скасування вказаного висновку не лише в частині встановленого порушення, а в повному обсязі.
За викладених обставин, враховуючи відсутність порушеного права позивача спірним висновком, суд доходить висновку, що позовні вимоги Кременчуцького КАТП 1628 до УПСО Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 04 лютого 2019 року за предметом закупівлі "Стиснений природний газ (метан) 09120000-6 ДК 021:2015" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Кременчуцького КАТП 1628 (вул. Горького, буд. 48/75, м.Кременчук, Полтавська область, 39617, ідентифікаційний код 03351898) до Управління північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м.Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 40478572) залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 квітня 2019 року.
Суддя О.В. Гіглава