КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
09 квітня 2019 року № 320/6063/18
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Мілієнко О.М., за участю позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідач, Фастівська міська рада), в якому просить:
- визнати протиправними дії Фастівської міської ради Київської області на звернення ОСОБА_1 щодо порушення державних будівельних норм, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
- визнати бездіяльність Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Фастівської міської ради Київської області;
- зобов'язати Фастівську міську раду Київської області привести у відповідність ДБН-360-92 п. 3.32, ДБН-2,5-75:2003 п. 17.1.2 таблиця 31 прибудову до будинку за АДРЕСА_2;
- зобов'язати Фастівську міську раду привести у відповідність ДБН-360-92 додаток 8.1 (обов'язковий) таблиця 2 примітка 2 ДБН В 2,5-75:2013 п. 8,1,8 та ДБН В 2.5-75:17.1.2 каналізаційну мережу до АДРЕСА_2 сім'єю ОСОБА_5, хоча по іншій стороні провулку є каналізаційна мережа для всіх охочих на глибині прокладання до 4 м.;
- стягнути з Фастівської міської ради Київської області моральну шкоду на користь ОСОБА_1 у розмірі 80000 грн.
Ухвалою суду від 14.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
Протокольною ухвалою від 12.12.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_4 (далі - третя особа, ОСОБА_4).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він разом із дружиною постійно проживають у житловому будинку АДРЕСА_3, що належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Зазначає, що жильці житлового будинку АДРЕСА_1, сім'я ОСОБА_4, самочинно, з порушенням державних будівельних норм здійснили до будинку двоповерхову прибудову та проклали каналізаційну мережу над водопровідною мережею з недотриманням глибини залягання труб. На думку позивача, такі порушення ДБН при прокладанні каналізаційної мережі можуть спричинити витікання каналізаційних стоків та потрапляння їх до водопровідних мереж, що вже довгий час морально їх з дружиною напружує в безпеці користування питною водою.
Вказує, що протягом тривалого часу він звертається до відповідача з метою виявлення порушень будівельних норм стандартів і правил стосовно зазначеної аварійної каналізаційної мережі, просить вжити заходи щодо недопущення інфікування водопровідної мережі питної якості, однак його багаторазові звернення проігноровані, а надані відповіді вважає відпискою. Зазначає, що до цього часу жодних дій з боку відповідача не вжито, що свідчить, на думку позивача, про бездіяльність з боку Фастівської міської ради щодо приведення у відповідність до чинних санітарних норм каналізаційної мережі прибудови житлового будинку АДРЕСА_1.
Внаслідок вказаних неправомірних дій відповідача, правам та законним інтересам позивача була завдана моральна шкода та психологічні страждання, адже він разом із дружиною змушені були протягом останніх років захищати та відстоювати свої права в органах державної влади та місцевого самоврядування.
У додаткових письмових поясненнях позивач зазначив, що проаналізувавши всі відповіді позивача, дійшов висновку про необхідність звернення до суду для захисту своїх прав та інтересів. Вважає, що строк звернення до адміністративного суду ним не пропущений, оскільки після отримання листа від 15.05.2018 за №40 йому стало відомо про бездіяльність відповідача. Також, на думку позивача, поверхнево прокладена над водопровідною мережею питної якості каналізаційна система з колодязями та чавунними трубами загрожує руйнуванню цих мереж, у зв'язку з чим необхідно привести у відповідність ДБН прибудову до будинку АДРЕСА_7.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та додаткові письмові пояснення. Просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав, у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях зазначив, що на неодноразові звернення позивача до Фастівської міської ради, надано вичерпні відповіді у встановлені законом строки, та немає жодних причин для визнання дій відповідача протиправними. Пояснив, що твердження, якими мотивовані позовні вимоги не відповідають дійсності. Так, прибудова домоволодіння АДРЕСА_1 не є самочинною. В свою чергу, з метою встановлення фактичних обставин справи та належного розгляду звернення позивача в межах наданих повноважень було здійснено контроль згідно з чинним законодавством. За результатами комісійного обстеження по АДРЕСА_4 складено акт про те, що посадових осіб допущено не було, був відсутній власник. Всі необхідні документи були надані батьком власника - ОСОБА_6 для огляду, зокрема, дозвіл на двохповерхову прибудову, а також дозвіл на виконання земельних робіт щодо підключення каналізації та відповідний робочий проект.
Крім того, у додаткових письмових поясненнях представник відповідача вказав, що відповідно до викопіювання з генерального плану м. Фастова Київської області будинок та земельна ділянка за адресою пров. Коцюбинського, 3, не межують з будинком, де проживає позивач, у зв'язку з чим каналізаційна мережа та прибудова до вказаного будинку жодним чином не можуть завдавати шкоди позивачу чи порушувати його права та інтереси.
Також, на думку відповідача, ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки про порушення прав та інтересів йому стало відомо 24.11.2015 відповідно до звернення, направлено ним до виконавчого комітету Фастівської міської ради.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та посилався на обставини, викладені у відзиві та додаткових письмових поясненнях.
Третя особа ОСОБА_4, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. У своїй заяві від 21.01.2019 суд повідомив, що не підтримує позовні вимоги, та бути присутнім у судовому засіданні не має можливості.
Заслухавши пояснення пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом із своєю дружиною ОСОБА_7 постійно проживають у житловому будинку АДРЕСА_5, зареєстрованому на ім'я ОСОБА_7 на праві приватної власності та є спільною власністю подружжя, що підтверджується листом Фастівського бюро технічної інвентаризації КП Фастівської міської ради від 04.12.2018 № 279, а також копією паспорта позивача.
Позивач вказує на те, що він неодноразово звертався до відповідача з письмовими заявами з метою вирішення питання щодо приведення у відповідність до чинних санітарних норм каналізаційної мережі самочинно збудованої сусідами, сім'єю ОСОБА_4, прибудови до житлового будинку АДРЕСА_6, а також вжити необхідні заходи реагування при виявленні порушень. У той же час, вважає, що відповідач повноваження в оскарженій частині не здійснює, що призводить до тривалого порушення як санітарних норм, так і ДБН вказаної прибудови до будинку АДРЕСА_7, що в подальшому загрожує руйнуванню водопровідної мережі питної якості та її інфікуванню.
Згідно з відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_6, належить на праві спільної часткової власності - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
З матеріалів справи вбачається, що позивач, починаючи з 2015 року, неодноразово звертався до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі - ДАБІ) з повідомленням щодо можливого порушення сім'єю ОСОБА_5 вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил стосовно прибудови до будинку за адресою АДРЕСА_8, а саме встановлення труби стоку каналізаційних вод над трубою інженерних мереж водопроводу з можливим порушенням ДБН, та проханням щодо вжиття заходів реагування на вказані порушення (зокрема, звернення, які наявні в матеріалах справи: як представника громади колективне звернення від 26.11.2016, А35.2568.4 від 24.11.2015, ОП/А35.43.2 від 13.01.2016, 10/10А-0402/1 від 04.02.2016, 10/10А_2502/1 від 25.02.2016, А35.1128.4 від 25.05.2016, ОП/А35.935.2 від 27.04.2016, ОП/А35.1813.2 від 31.08.2016, ОП/А 35.1813.2 від 29.09.2016, ОП/А 35.2308.2 від 02.11.2016, А352458.4 від 21.11.2016, А35.2556.4 від 30.11.2016, А35.98.4 від 18.01.2017, 10/10-А-1812/1 від 18.12.2017, 10/10-А-2302/2 від 23.02.2018).
Відтак, листом Фастівської міської ради від 24.12.2015 позивача повідомлено про те, що власником домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 водопровідні та каналізаційні мережі прокладені відповідно до проектної документації.
Листом Фастівської міської ради від 26.01.2016 позивачу надіслано копію акта обстеження від 21.01.2016 щодо прокладення каналізаційної системи сусідом ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_4, з якого вбачається, що комісія рекомендувала усунути виявлені недоліки та виконати роботи відповідно до проектної документації. Також повідомлено про те, що власникам вказаного домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рекомендовано усунути недоліки, зазначені в акті обстеження у термін до 01.09.2016.
З листа Департаменту ДАБІ у Київській області від 29.02.2016 за №10/10-38/2902/08/02 вбачається, що ОСОБА_1 повідомлялось про те, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівної діяльності будинку АДРЕСА_6, складено акт та надано припис про усунення порушень гр. ОСОБА_5, а саме вимог ст.ст.34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У листі Департаменту ДАБІ у Київській області від 23.03.2016 №10/10-31/2303/08/02 ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв'язку з тим, що в Єдиному реєстрі відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного характеру на об'єкт будівництва по АДРЕСА_8, власнику надіслано лист з вимогою з'явитись до Департаменту для проведення перевірки під час виконання будівельних робіт. Також повідомлено, що зроблено відповідні запити до Відділу містобудування та архітектури Фастівської міської ради та КП Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації.
У листі Фастівської міської ради від 18.05.2016 №ОП/А35.1026.2, адресованому ОСОБА_1, вказано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рекомендовано усунути недоліки, зазначені в акті обстеження від 21.01.2016 у строк до 01.09.2016, який носить рекомендаційний характер, та а в приписі від 16.02.2016 - до 30.11.2017.
Листом Фастівської міської ради від 21.06.2016 позивачу надіслано відповідь КП ФМР «Фастівводоканал» щодо прокладення каналізаційної системи сусідом ОСОБА_4
29.09.2016 Фастівська міська рада повідомила позивача про технічні умови на підключення до каналізаційної мережі гр. ОСОБА_4, надані КП ФМР «Фастівводоканал».
22.12.2016 відповідачем надіслано ОСОБА_1 копію акта відповідного комісійного обстеження від 20.12.2016, з якого вбачається, що комісією не підтверджено існування екологічної загрози м. Фастів отруєнням питної води фекальними стоками з приватної каналізаційної мережі ОСОБА_4.
Також у листі Фастівської міської ради від 27.12.2016 №А35.2556.4 ОСОБА_1 повідомлено про те, що спірне питання неодноразово розглядалось комісійно з виходом на місце, а Департаментом ДАБІ у Київські області ОСОБА_5 надано припис про усунення порушень у термін до 30.11.2017.
30.12.2016 Департаментом ДАБІ у Київській області відповідним листом за 310/10-75/3012/08/02 позивача повідомлено, що під час проведення перевірки встановлено, що гр. ОСОБА_5 виконав роботи з будівництва каналізаційної мережі від будинку АДРЕСА_1 без отримання відповідного документу, про що складено акт від 16.02.2016 та надано припис про усунення недоліків у строк до 30.11.2017.
Листом відповідача від 09.02.2017 позивача повідомлено, що прибудова до житлового будинку по пров. Коцюбинського,3 в м. Фастів була здійснена відповідно до рішення виконкому Фастівської міської ради від 21.09.1995 за №195/12, яким ОСОБА_5 було надано дозвіл на двоповерхову прибудову до частини будинку та зроблено висновок, що вказана прибудова збудована по лінії регулювання забудови без врахування п.3.32 ДБН 360-92.
За результатами розгляду письмового звернення позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_8 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Фастівської міської ради (далі - Відділ ДАБК) листом від 12.03.2018 №15 останнього повідомлено про те, що під час виїзду на місце власник земельної ділянки був відсутнім, у зв'язку з чим йому надіслано лист з проханням прибути до Відділу ДАБК та надати необхідні документи для проведення перевірки. Також повідомлено, що надіслано лист до Відділу містобудування та архітектури Фастівської міської ради з проханням надати інформацію про видачу містобудівних умов за вищезазначеною адресою.
В подальшому, в листі Відділу ДАБК у Київській області від 15.05.2018 №40 позивача проінформовано про те, що під час виїзду на місце власник земельної ділянки ОСОБА_4 був відсутнім, у зв'язку з чим йому надіслано відповідний лист із запрошенням з'явитися до Відділу ДАБК з необхідними документами.
На думку позивача, всі відповіді, які надавались відповідачем на його звернення є протиправними, крім того, відповідачем допущено бездіяльність у невжитті заходів реагування, існуючі порушення не усунуто, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Визначення скарги міститься у ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» та означає звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» визначено обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, серед яких, зокрема, обов'язок об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Приписами ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
За правилами встановленими частиною першою статті 20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Позивач вказує, що всі відповіді на його звернення Фастівською міською радою надавались звичайною відпискою, відповідних заходів реагування до цього часу не вжито, у зв'язку з чим вважає дії відповідача на його звернення протиправними.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд зазначає, що відповідачем на неодноразові звернення позивача відповіді надавались, тому право позивача на звернення обмежено не було.
Проаналізувавши всі звернення позивача та надані відповідачем відповіді, суд дійшов висновку, що Фастівською міською радою не було порушено вимоги законодавства, зокрема Закону України «Про звернення громадян», об'єктивно, всебічно і вчасно заяви позивача було перевірено, вжито необхідних заходів в межах повноважень, інформовано позивача про хід роботи, а тому позовні вимоги в частині визнання дій відповідача на звернення протиправними є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Суд вважає, що позивачем при зверненні до суду не було пропущено строк звернення, оскільки саме після отримання 15.05.2018 відповіді начальника Відділу ДАБК за №40 позивачу стало відомо про інше правопорушення відповідача, яке не було йому відомо під час звернення 24.11.2015 та не було предметом його розгляду, тобто позивач звернулася до суду в межах строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Що стосується бездіяльності Відділу ДАБК Фастівської міської ради за наслідком звернення ОСОБА_1 щодо встановлення порушень при будівлі прибудови до будинку за адресою АДРЕСА_4, та вжитті заходів реагування, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 6, 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється, зокрема, органами державного архітектурно-будівельного контролю, до яких відносяться виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад, шляхом, в тому числі, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, тощо.
Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; тощо.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та така перевірка може проводитися, зокрема, на підставі звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
На виконання ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Постановою КМУ від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок №553).
Пунктом 7 Порядку №553 також зазначено, що підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Як було зазначено вище, позивач ОСОБА_1 звернувся до Департаменту ДАБІ у Київській області з заявою від 18.12.2017 з вимогою про проведення перевірки житлового будинку №3 за адресою пров. Коцюбинського у м. Фастів Київської області стосовно можливого порушення при будівлі прибудови до вказаного будинку вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, що в силу наведених приписів ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку №553, є підставою для проведення позапланової перевірки.
Департаментом ДАБІ у Київській області вказане звернення ОСОБА_1 від 18.12.2017 було направлено до Відділу ДАБК виконавчого комітету Фастівської міської ради (вх. №26 від 31.01.2018) для вжиття відповідних заходів.
З метою встановлення фактичних обставин справи та належного розгляду звернення в межах відповідних повноважень начальником Відділу ДАБК 12.03.2018 здійснено виїзд на місце та встановлено, що суб'єкт містобудування на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_8 відсутній, будівельні роботи не виконувались, будівельників та будівельної техніки не було.
12.03.2018 Відділом ДАБК власнику земельної ділянки гр. ОСОБА_4 надіслано лист з проханням прибути до Відділу та надати необхідні документи для проведення перевірки, про вручення якого свідчить відповідна відмітка з підписом батька власника - ОСОБА_6
Також Відділом ДАБК було надіслано відповідний запит до Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради про надання інформації щодо видачі містобудівних умов та обмежень або будівельного паспорта за адресою АДРЕСА_4.
Відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Фастівської міської ради листом від 12.04.2018 №18-10/141 повідомлено, що згідно з архівними даними гр. ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів від 21.09.1995 №195/12 надано дозвіл на двоповерхову прибудову до частини будинку.
У призначений Відділом ДАБК час ОСОБА_4 або його представник не з'явились, після чого на їх адресу повторно надіслано лист від 20.11.2018 №66. Про вручення даного листа свідчить відповідна відмітка - підпис батька ОСОБА_4 - ОСОБА_6
10.12.2018 відповідачем було здійснено комісійне обстеження по АДРЕСА_4, щодо встановлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та будівних норм, за наслідками якого складено акт, в якому зафіксовано, що гр. ОСОБА_5 було надано дозвіл на будівництво двоповерхової прибудови на підставі рішення виконкому Фастівської міської ради народних депутатів від 21.09.1995 №195/12, підключення до каналізації за вказаною адресою здійснено відповідно до Робочого проекту за замовленням 0729206, архів №6, ордеру №04, виданого відділом благоустрою міста на термін від 04.04.2006 до 04.05.2006 та Технічного паспорту на житловий будинок та гараж від 18.11.1996 №3109. Дані документи наявні в матеріалах справи.
Тобто факту самочинного будівництва двоповерхової прибудови до будинку по АДРЕСА_4 та порушень гр. ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва, в акті комісійного обстеження від 10.12.2018 не зафіксовано.
Згідно з пп. 1 п. 11 Порядку №533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
У свою чергу, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт (п. 14 Порядку №533).
З матеріалів справи вбачається, що 27.12.2018 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_4, за результатами якого складено акт №10/27122018 про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкт будівництва для виконання покладених на них функцій та винесено припис №10 про усунення вказаного порушення.
Суд звертає увагу на те, що ані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», ані Порядком №553, не передбачено можливості проведення контрольного заходу у випадку, коли суб'єктом містобудування відмовлено у допуску до проведення перевірки, натомість, у такому разі має бути складено акт про недопуск.
У межах спірних правовідносин, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, вбачається, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, підтверджено факт складання акту про недопуск до перевірки.
Крім того, надано представником відповідача копії листів, адресованих третій особі з проханням прибути до Департаменту для надання документів, необхідних для проведення перевірки, а також Фастівському відділенню поліції Васильківського відділу ГУНП у Київській області з проханням сприяти Відділу ДАБК у проведенні перевірки, з урахуванням надання ним доказів направлення таких листів.
Вказане у сукупності, за висновком суду, свідчить про недопущення Відділом ДАБК Фастівської міської ради бездіяльності в частині невжиття належних заходів реагування на звернення ОСОБА_1 з метою здійснення перевірки об'єкту будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині також.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позовна вимога про зобов'язання привести у відповідність ДБН-360-92 п.3.32, ДБН-2.5-75:2013 п.17.1.2 таблиця 31 прибудову до будинку АДРЕСА_1 а також зобов'язання привести у відповідність ДБН-360-92 додаток 8.1 (обов'язковий) таблиця 2 примітка 2 ДБН В2.5-75:2013 п.8.1.8 та ДБН В2.5-75:17.1.2 каналізаційну мережу, наразі є передчасною, оскільки факт законності або незаконності вказаного будівництва і має бути встановлено під час проведення відповідачем в особі його відповідного територіального органу перевірки спірного об'єкта.
Відповідно до ст. 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необґрунтованість основних вимог позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 80000 (вісімдесят тисяч) гривень в якості компенсації моральної шкоди не підлягають задоволенню як похідні.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено відсутність протиправності дій на звернення та бездіяльності щодо нездійснення ним державного архітектурно-будівельного контролю, відтак, позовні вимоги не відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 15 квітня 2019 р.