11 квітня 2019 року справа № 1140/2762/18
провадження № 2-ап/340/6/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Петренко О.С.
за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.
представника позивача - Ліхтіної Л.Р.,
представника відповідача - Момот О.М., Бабаліча В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства "Каскад Плюс", вул. Чайковського,21, м. Світловодськ, Кіровоградська область,27503
до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- скасувати прийняті ГУ ДФС у Кіровоградській області податкові повідомлення - рішення №00001671403 від 09.07.2018 року на суму штрафних санкцій 8911,45 грн., №00001681403 на суму 23410,25 грн. штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмовому відзиві, який долучений до матеріалів справи (а.с.47-48).
Ухвалою суду від 19.10.2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 07.12.2018 року позовну заяву ПП "Каскад Плюс" - залишено без розгляду (а.с.76-77).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2019 року апеляційну скаргу ПП "Каскад Плюс" - задоволено, ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року - скасовано, справу направлено до суду для продовження розгляду (а.с.106-107).
Вказана справа надійшла до суду 12.03.2019 року та призначена до судового розгляду (а.с.108-111).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, надавши суду відзив на позов, який обґрунтований тим, що оскаржувані дії вчинені в межах норм закону.
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 11.04.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судовому засіданні.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено фактичну перевірку аптечних пунктів, належних ПП "Каскад Плюс".
За результатами проведеної перевірки складено:
- акт від 14.06.2018 р. № 68/11/11/РРО/34395808, в якому зафіксоване порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 (далі - Положення №637), п. 9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів (торгової виручки) в сумі Книзі обліку розрахункових операцій №1127001219/8 від 10.11.2017р., а саме - запис в розділі 2 «Облік руху готівки» зроблений 11.11.2017 року на суму 1782,29 грн. не відповідає реальному часу здійснення обліку, оскільки Z-звіт №1632 за 11.11.2017 року роздруковано 12.11.2017р. о 10:19год., то оприбуткування в КОРО №1127001219/8 від 12.11.2017 року на підставі вказаного Z-звіту, також здійснено 12.11.2017р. - на наступний робочий день після їх фактичного надходження до каси. Запис в розділі « 3» - «облік розрахункових квитанцій» про використання розрахункової книжки - відсутній (а.с.51-56);
акт від 14.06.2018 р. № 69/11/11/РРО/34395808, в якому зафіксоване порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), а саме - несвоєчасно оприбутковано готівку в розмірі 4682,05 грн., а саме - запис в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» в КОРО №117001183Р/8 від 27.07.2017 року, зроблений 08.09.2017 року на суму 4682,05 грн., не відповідає реальному часу здійснення запису. Оскільки Z-звіт за №1678 за 08.09.2017 року виконано 09.09.2017р. о 15:26 год. то оприбуткування готівки у сумі 4682 грн. 05 коп. на підставі вказаного часу, також було здійснено 09.09.2017р на наступний робочий день після їх фактичного надходження до каси; в розділі 4 «Облік ремонту, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» в КОРО відсутній запис про вихід з ладу РРО через відсутність електроенергії; в розділі 3 «Облік РК» КОРО записи відсутні. При цьому розрахункові книжки на РРО фіскальний номер 1127001183 не реєструвались (а.с.12-13).
На підставі вказаних актів перевірок контролюючим органом прийнято:
податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 р. № 00001671403 (акт перевірки №68/11/11/РРО/34395808 від 14.06.2018), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 8911,45 грн. (а.с.8);
податкове повідомлення-рішення від 09.07.2018 р. № 00001681403 (акт перевірки №69/11/11/РРО/34395808 від 14.06.2018), яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 23410,25 грн. (а.с.9).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пунктом 80.2 ст.80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Позивач допустив до перевірки контролюючий орган, тому суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки (аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018р. № 826/1205/16 та від 13.03.2018р. № 804/113/16).
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637).
Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.
Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
Відповідно до пункту 4.1 Положення № 637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.
Згідно з пунктом 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Абзацом 2 пункту 2.6 Положення № 637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення № 637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Судом встановлено, що в аптеці №7, що належить ПП "Каскад Плюс" та знаходиться за адресою - вул. Б Хмельницького, 34, м. Світловодськ готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій «Mini- ФП-06» з фіскальним номером - ПР57500713. 25.07.2013р. на вказаний РРО зареєстровано Книгу обліку розрахункових операцій №1127001219/р (а.с.10).
Так, в ході перевірки встановлено, що готівка в сумі 1782,29 грн. отримана за реалізований товар 11.11.2017 року, Z - звіт роздруковано 12.11.2017 року.
Отже, у даному випадку, оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Судом встановлено, що 10.11.2017р. та 11.11.2017р. готівкові кошти оприбутковувались не в день їх фактичного надходження, а на наступний день. Вказана обставина визнана сторонами по справі.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що готівка оприбуткована в розділі « 2» КОРО 11.11.2017 року в сумі 1782,29 грн., оприбутковано в касі підприємства в сумі 1782,29 грн. 11.11.2017 року. Отже, на переконання представника позивача, оприбуткування готівки 11.11.2017 року підтверджується записом в розділі « 2» КОРО та касовими документами. В книзі КОРО №112001219/8 в розділі «Облік ремонтів» здійснено запис обслуговуючої організації про ремонт РРО, що підтверджено відповідним актом.
Так, представник позивача стверджує, що несвоєчасне роздрукування Z-звіту відбулось внаслідок технічного збою, що в свою чергу, не потягло несвоєчасного оприбуткування готівки.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до п.11 розділу II Постанови "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" №148 оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. За не виконання будь-якої з вище зазначеної дії передбачена відповідальність.
Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі - Порядок №547), сума готівки, що перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".
Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку № 547, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та РК, то після встановленого відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнуління оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключення електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Як встановлено судом, перевіркою виявлено не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень (у день одержання готівкових коштів) у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.
Відповідач у відзиві зазначає, що запис в розділі 2 «Облік руху готівки» зроблений 11.11.2017 року на суму 1782,29 грн. не відповідає реальному часу здійснення обліку, оскільки Z-звіт №1632 за 11.11.2017 року роздруковано 12.11.2017р. о 10:19год., то оприбуткування в КОРО №1127001219/8 від 12.11.2017 року на підставі вказаного Z-звіту, також здійснено 12.11.2017р. - на наступний робочий день після їх фактичного надходження до каси. Запис в розділі « 3» - «облік розрахункових квитанцій» про використання розрахункової книжки - відсутній.
Суд не приймає до уваги твердження позивача про об'єктивність причин не роздруківки Z - звітів (технічна несправність РРО ), оскільки останнім не надано до суду доказів здійснення ремонту РРО (договору на виконання ремонтних робіт, акту виконаних робіт, зазначення про це у КОРО), тому в задоволені позову щодо скасування податкового повідомлення - рішення №00001671403 від 09.07.2018 р. - необхідно відмовити.
З матеріалів справи встановлено, що в аптечному пункті №2, що належить позивачу та знаходиться за адресою - вул. Леніна,108, м. Світловодськ, Кіровоградська область, готівкові розрахунки проводяться з застосуванням РРО «Марія 301МТМ» з фіскальним номером 1127001183, на вказаний РРО Книгу обліку розрахункових операцій не зареєстровано.
В судовому засіданні, представник позивача зазначив, що за адресою - вул. Леніна,10 зареєстрована розрахункова книжка, відповідно до якої 08.09.2017 року оприбутковано готівку в сумі 4700 грн.
При цьому, представник зазначив, що в розділі 2 КОРО №1127001183Р/8 (розпочата 27.07.2017р.) сума оприбуткованої готівки 08.09.2017 року склала 5334,42 грн., запис проведено своєчасно, оприбутковано в касі підприємства в сумі 4700грн. 08.09.2017 року. Отже, на думку представника позивача, оприбуткування готівки 08.09.2017 року підтверджуються в розділі 2 КОРО та касовими документами.
За твердженнями позивача Z- звіт роздруковано 09.09.2017 року внаслідок відсутності електроенергії або зв'язку з мережею Інтернет, проте це не потягло за собою несвоєчасне оприбуткування готівки.
При цьому, позивач зазначає, що Порядком №547 не передбачено виконання запису в КОРО про відсутність електроенергії або зв'язку з мережею Інтернет а також не передбачено перелік документів, якими підтверджується неможливість друку Z-звіту.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності електроенергії та технічних проблем касового апарату у вказані дні.
Таким чином, факт несвоєчасного оприбуткування готівки 08.09.2017 р. фактично визнано позивачем, однак не має під собою ніякого об'єктивного підґрунтя, оскільки не спростовується жодними належними доказами.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.
Вказаній нормі Закону про РРО кореспондують положення пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 р.за № 918/29048, яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637, розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Таким чином, розрахункова книжка застосовується під час здійснення розрахункових операцій у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, у тому числі під час поломки РРО чи відключення електроенергії.
Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. № 547, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016р. № 920/29050 (далі - Порядок № 547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:
- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;
- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
Пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку № 547 передбачено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, якщо суб'єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки, суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки.
Одночасно з цим суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі ІІІ Книги обліку розрахункових операцій.
Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 2а-12605/11/2670, 19.10.2018р. у справі № 2140/1699/18, Верховного Суду України, зокрема, від 11 грудня 2012 року по справі №21-400а12, від 26 лютого 2013 року по справах № 21-7а13, № 21-35а13, від 12 листопада 2013 року по справі № 21-370а13, від 01 квітня 2014 року по справі № 21-54а14
Слід звернути увагу, що жодних доказів вчинення позивачем дій, передбачених спеціальним законодавством, для вчасного оприбуткування готівки сторони суду не надали, а з наданих документів такого висновку зробити не можливо.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом досліджено список розрахункових книжок ПП "Каскад Плюс", з якого встановлено, що КОРО №1127001183Р/8 (розпочата за твердженнями позивача -27.07.2017 р.) у вказаному списку відсутня (а.с.122).
Натомість за ПП "Каскад Плюс" зареєстровано КОРО №1127001183р/1к, дата реєстрації - 22.08.2018року, що свідчить про спотворення позивачем фактів, які підлягають дослідженню.
Таким чином, відповідно до п. 2.6. Положення № 637, абз. 3 статті 1 Указу № 436/95, позивач несвоєчасно оприбуткував готівку, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію, а відтак податкове повідомлення-рішення є правомірним №00001681403 від 09.07.2018 року.
Статтею 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував позовні вимоги належними та достатніми доказами, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав достатньо доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення. З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Приватного підприємства "Каскад Плюс" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко