про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2019 року м. Київ № 320/1769/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/100030 від 22.03.2019;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100010/2019/00588 від 22.03.2019.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичю особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн.).
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 грн. 00 коп.).
Як убачається з позовної заяви, вона містить одну вимогу майнового характеру, а саме визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100010/2019/100030 від 22.03.2019 та одну вимогу немайнового характеру - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №UA100010/2019/00588 від 22.03.2019.
На підтвердження сплати судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю "Маядо" долучено до матеріалів справи плтіжне доручення №7681 від 27.03.2019 у сумі 3842 грн. 00 коп.
Однак, судовий збір сплачено не в повному обсязі.
При здійсненні розрахунку розміру судового збору, що необхідно сплатити позивачу за вимогу майнового характеру, суд виходить саме з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем (графа 28 рішення про коригування митної вартості) та розміром митної вартості, що була відкоригована оскаржуваним рішенням (графа 30 рішення про коригування митної вартості), з огляду на те, що позивач не погоджується саме із таким коригуванням.
Згідно з даними оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивачу донараховано суму митної вартості в загальному за всі товари з 55997,19 EUR до 119388,37 EUR, тобто донарахування складає 63391,18 EUR.
Відповідно до вказаного рішення курс валют до 1 (одного) EUR складав 30,55 грн., отже 63391,18 EUR дорівнює еквіваленту 1936600,55 грн.
Так, за подання даної позовної заяви позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (1936600,55/100%*1,5 але не більше 19210,00 грн.) за вимогу майнового характеру та 1921,00 грн. за вимогу немайнового характеру.
Отже, Товариству з обмеженою відповідальністю "Маядо" потрібно доплатити судовий збір у розмірі 17289,00 грн. (19210,00 грн. + 1921,00 грн. - 3842,00 грн. = 17289,00 грн).
Суд звертає увагу на те, що окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Враховуючи викладене, оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом майнового характеру.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Рішення про коригування митної вартості товарів має наслідком коригування суми митних платежів, що підлягають сплаті до бюджету.
Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі № 810/4404/16.
Вказана правова позиція відповідає рішенню Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України", згідно якого вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, обов'язкових платежів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані в ухвалі недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 17289,00 грн. (сімнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривен 00 копійок).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишання позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.