про залишення позовної заяви без руху
16 квітня 2019 року м. Київ № 320/1848/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо порядку обчислення, нарахування та виплати пенсії;
- зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити та виплатити додаткову пенсію по рішенню суду у справах №2-а-2913/10, 2-а-1916/10, статей 6 та 51 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом п'ятим частини першої цієї ж статті закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спір виник у правовідносинах, пов'язаних виплатою територіальним органом Пенсійного фонду України основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, а вимоги позивача спрямовані на зобов'язання вказаний орган здійснити перерахунок пенсії за вказаний період.
Тобто спір стосується правовідносин з виплати пенсії, що мали місце у січні-серпні 2014 року.
Визначаючись щодо моменту, з якого починається облік строк для звернення до суду, суд враховує висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 25.05.2018 у справі №361/4351/16-а, у якій ВС зазначив, що пенсійні виплати є періодичними платежами, які виплачуються щомісячно, а отже, особа, отримуючи їх, є обізнаною щодо їх розміру кожного місяця і в разі незгоди має можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта влади, які на її думку, стали підставою для заниження розміру отримуваної нею пенсії.
Тотожні за змістом правові позиції щодо моменту, з якого слід починати облік строку звернення до суду у справах, предметом яких є пенсійні виплати, викладені також у постановах ВС від 21.01.2019 у справі №286/1263/17, від 05.03.2019 у справі №537/2351/16-а, від 14.03.2019 №352/1438/17.
Відтак, у разі недотримання відповідачем вимог закону щодо розміру пенсії та допущення останнім бездіяльності щодо проведення її перерахунку, позивач мав довідатись про порушення своїх прав з моменту отримання відповідних пенсійних виплат за січень-серпень 2014 року.
Таким чином, строк звернення з позовом, що стосується пенсійних виплат за січень-серпень 2014 року сплинув щонайпізніше у березні 2015 року.
З цим позовом до суду позивач звернувся лише 05 квітня 2019 року, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення на понад чотири роки.
При цьому, посилань на існування істотних та вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві зверненню до суду, позовна заява та додані до неї матеріали не містять.
Отже, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав у 2014 році, - при одержанні відповідних пенсійних виплат. Або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про те, що позивач не знав і не міг знати про порушення його прав у 2014 році, - при одержанні відповідних пенсійних виплат, або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.