вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1540/18
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розгляну у відкритому судовому засіданні заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (ідентифікаційний код 03568089) Демчана О.І.
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології», с.Соколівка Васильківського району Київської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро транс груп», м.Київ
3) Приватного підприємства «Наша компанія», м.Дубляни Жовківського району Київської області
про визнання правочину недійсним
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1540/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Аграрні технології», с.Парипси Попільнянського району Житомирської області
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (вул. Урожайна, 4, с.Соколівка Васильківського району Київської області, 08666, ідентифікаційний код 03568089)
У судове засідання учасники справи не з'явились
У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №911/1540/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрні системні технології» (далі - боржник, ТОВ «АСТ»), яка відкрита ухвалою суду від 02.08.2018 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Аграрні технології» на підставі ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).
На підставі ст. 20 Закону про банкрутство, 15.02.2019 до суду звернувся розпорядник майна ТОВ «АСТ» із заявою №02-01/54-48 від 14.02.2019 (вх. №3189/19) до ТОВ «АСТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро транс груп» (далі - ТОВ «Агро транс груп») та Приватного підприємства «Наша компанія» про визнання договору №АА2906 відступлення права вимоги (цесії) від 30.06.2018, укладеного між зазначеними особами недійсним (далі - заява №02-01/54-48).
На підставі ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство зазначена заява була передана судді Янюк О.С. для розгляду в межах провадження у справі №911/1540/17 про банкрутство ТОВ «АСТ».
Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Ухвалою суду від 18.02.2019, зокрема, прийнято вказану заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд заяви у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2019.
На підставі ст. 183 ГПК України у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.03.2019.
Ухвалою суду від 18.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.04.2019.
На підставі ст. 216 ГПК України, судове засідання було відкладено до 15.04.2019.
11.04.2019 до суду звернувся розпорядник майна із заявою №02-01/54-49 від 11.04.2019 (вх. №7297/19) про відмову від заяви №02-01/54-48 (далі - заява про відмову). Зазначає, що у разі задоволення заяви №02-01/54-48, то сума вимог ТОВ «Агро транс груп» до ТОВ «АСТ» зменшиться на 1 290 164,16грн, що збільшить можливість задоволення вимог інших кредиторів. Вказує, що 01.04.2019 ТОВ «Агро транс груп» подало заяву про зменшення кредиторських вимог на розмір заборгованості боржника, яка заявлена кредитором за договором №АА2906 відступлення права вимоги (цесії) від 30.06.2018, а саме 1 290 164,16грн. Відтак, відпала необхідність у розгляді заяви розпорядника майна №02-01/54-48 . За таких обставин, розпорядник майна просить суд прийняти відмову від заяви №02-01/54-48. Крім того, просить суд повернути з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору, а саме - 1 921,00грн.
У судове засідання 15.04.2019 учасники справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, до того ж явка обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву без участі останніх.
Розглянувши заяву розпорядника майна про відмову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмові заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Дослідивши подану заяву про відмову, судом встановлено, що остання підписана розпорядником майна арбітражним керуючим Демчаном Олександром Івановичем, повноваження якого підтверджуються ухвалою суду від 02.08.2018. У свою чергу, розпорядник майна у даному випадку користується усіма правами та обов'язками, визначеними, зокрема, ст. 46 ГПК України.
Таким чином, оскільки відмова розпорядника майна від заяви №02-01/54-48 не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, є формою реалізації прав позивача та підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про наявність підстав для її прийняття. Доказів протилежного під час розгляду заяви учасниками справи суду подано не було.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом. Ураховуючи те, що розпорядник майна відмовився від заяви №02-01/54-48 і відмову прийнято судом, провадження у справі підлягає закриттю.
Разом з цим, суд звертає увагу учасників справи на те, що згідно ч. 3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Щодо клопотання розпорядника майна про повернення з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 1 921,00грн сплаченого при поданні заяви №02-01/54-48, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України Про судовий збір містить виключний перелік підстав повернення судового збору.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Водночас, відповідно до ч. 3, якою доповнено ст. 7 Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, передбачено, що у разі, зокрема, відмови позивача від позову суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 130 ГПК України.
Аналізуючи зазначені приписи Закону та зважаючи на п.1 ч.2 ст.46 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення розпоряднику майна 50% судового збору.
Так, із матеріалів справи вбачається, що розпорядник майна, при зверненні до суду із заявою №02-01/54-48, сплатив судовий збір у розмір 3 842,00грн, що підтверджується квитанцією про сплату №90429 від 15.02.2019 (т. 1 а.с. 7). Отже, розпоряднику майна повертається з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 921,00грн, при цьому оригінал квитанції про сплату №90429 від 15.02.2019 залишається в матеріалах справи №911/1540/18.
Керуючись ст. 12, 42, 46, 130, 231-235 ГПК України, ст. 10 Закону про банкрутство, суд
1. Прийняти відмову розпорядника майна ТОВ «АСТ» Демчана О.І. від заяви №02-01/54-48 від 14.02.2019 (вх. №3189/19) про визнання договору №АА2906 відступлення права вимоги (цесії) від 30.06.2018 недійсним та закрити провадження у справі в даній частині на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України.
2. Повернути арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України 50% судового збору у розмірі 1 921,00грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн 00 коп.) квитанції про сплату №90429 від 15.02.2019.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 2 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 16.04.2019.