Справа № 162/200/19
Провадження № 2/162/129/2019
11 квітня 2019 року селище Любешів.
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Глинянчука В.Д.,
розглянувши у підготовчому провадженні справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,
встановив:
І. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
ОСОБА_1 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 11 березня 2019 року.
Ухвалою суду від 12 березня 2019 року у справі відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 11 квітня 2019 року.
Сторони у підготовче судове засідання не з'явилися.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач також подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та про визнання позову.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
ІІ. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по вулиці Садовій, 55 у селі Підкормілля Любешівського району Волинської області.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 23 липня 2014 року померла його баба ОСОБА_2, після її смерті залишилось нерухоме майно, спадкоємцем якого за заповітом є він. Через відсутність державної реєстрації успадкованого ОСОБА_1 не може оформити своїх прав. За таких обставин позивач змушений звернутись до суду.
ІІІ. Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач у поданій до суду заяві позов визнав.
IV. Норми права, які застосував суд.
Пунктом 11 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України (далі -- ЦК) визначено, що право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до частини першої статті 328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності з частиною першою статті 1222 ЦК спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У відповідності зі статтею 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
V. Мотиви суду щодо позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У відповідності з частиною третьою статті 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи наявні у справі письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а рішення суду слугуватиме підставою для державної реєстрації прав ОСОБА_1 на спадкове нерухоме майно.
VІ. Питання розподілу судових витрат.
Позивач при подачі позовної заяви сплатив 1926,66 гривень судового збору.
У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати.
Позивач разом з позовом заявив клопотання про покладення на нього судових витрат, що не суперечить положенням частини третьої статті 13 ЦПК.
Частиною першою статті 142 ЦПК встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, з врахуванням клопотання ОСОБА_1, а також у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, у цьому випадку 50 відсотків сплаченого судового збору необхідно повернути позивачу з державного бюджету, решта - залишити за позивачем.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 200, 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
ОСОБА_1 визнати власником нерухомого майна у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, яке згідно даних технічного паспорта приватного підприємства «Сатар» від 11 лютого 2019 року розташоване по вулиці Садовій, 55 села Підкормілля Любешівського району Волинської області, а саме: житлового будинку «А-1», сараю «а», окремо збудованого погреба «Б-1», сараю «В-1», сараю «Г-1».
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 963 (дев'ятсот шістдесят три) гривні 66 копійок судового збору (квитанція Любешівського відділення АТ «Ощадбанк» № 15 від 07 березня 2019 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук