03 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/1360/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Бруновської Н.В., Затолочного В.С.,
при секретарі судового засідання: Гнатик А.З.
з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Гончарова В.В.,
третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №260/1135/18, головуючий суддя Рейті С.І., справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення КДКА Закарпатської області від 28.09.2018 року «Про притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02.11.2017 року у позивача припинилися повноваження здійснювати захист громадянина ОСОБА_3, так як цього числа між ними був укладений договір про внесення змін і доповнень до договору про надання правової допомоги від 19.05.2017 року. Цими змінами і доповненнями дію вказаного договору від 19.05.2017 року було припинено з 02.11.2017 року. Заявою від 22.01.2018 року позивач повідомив Рахівський районний суд про розірвання договірних відносин з громадянином ОСОБА_3 Відтак з 02.11.2017 року позивач вже не мав повноважень на здійснення захисту цього громадянина у кримінальній справі №305/1149/17 та не мав обов'язку з'являтися в судові засідання у ній. А заяву від 10.06.2018 року про відкладення розгляду вказаної кримінальної справи він подав до суду на виконання укладеного між ним і ОСОБА_3 договору від 09.06.2018 року, за умовами якого лише зобов'язався подавати на адресу суду такі заяви (клопотання). Підписи на поштових повідомленнях про вручення судових повісток про виклик у підготовчі судові засідання по кримінальній справі №305/1149/17, копії яких надані судом, позивачеві не належать. Також, приймаючи оскаржене рішення, в порушення приписів ст.40 цього Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» КДКА Закарпатської області не заслухала особу, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність позивача, тобто відповідного представника суду. Відтак, прийняте КДКА Закарпатської області рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в кій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановлення обставин, що призвело до винесення незаконного судового рішення. Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 05.07.2018 року не може вважатися заявою (скаргою) в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому підстави для розгляду ухвали суду за правилами розгляду скарг, визначеними Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутні; відповідач повинен був застосувати пункт 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката та повернути скаргу; у рішенні немає висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, а тому таке рішення не є вмотивованим, що суперечить п. 51 Положення; відповідач не врахував, що ні обвинувачений, ні потерпілий в кримінальній справі у справі №305/1149/17 не подавали скарги суду чи відповідачу щодо поведінки адвоката ОСОБА_4, а причинно-наслідкового зв'язку між неявками адвоката в судове засідання та відкладенням розгляду справи встановлено не було, відповідач не врахував усі обставини справи, відсутність шкідливих наслідків та відсутність порушення будь-яких прав, особу адвоката, тому порушив вимоги п. 51 Положення.
Крім цього, зазначає, що в ухвалі суду чітко зазначено, що суд вирішив постановити ухвалу з метою недопущення порушення прав як обвинуваченого, так і потерпілої, а не у зв'язку з неповагою до суду, проте суд міг за відсутності в судовому засіданні обраного обвинуваченим ОСОБА_5 захисника скористатися своїм правом на звернення до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Закарпатській області шляхом винесення ухвали про зобов'язання призначити ОСОБА_3 безоплатного захисника, однак не скористався цим повноваженням.
Відповідач безпідставно не взяв до увагу ту обставину, що у період, який охоплює 01.03, 30.03, 10.05 та 21.06.2018 року у позивача не було договірних підстав для захисту інтересів обвинуваченого ОСОБА_3 (не було договору), тому правових підстав для явки в судові засідання в ці дні не було, тим більше, що повісток позивач не отримував, що підтверджується неспростованим запереченням позивача факту підписання ним повідомлень про вручення поштових відправлень.
Щодо отримання поштових повідомлень, то сам позивач лише припустив що на повідомленнях про вручення поштових відправлень підписи про отримання повісток можуть належати його батькові, проте суд невідомо на підставі чого встановив, що саме батько позивача отримав повістки та при цьому ще є членом сім'ї позивача, тобто безпідставно встановив спільне проживання позивача з його батьком за адресом проживання позивача.
Також вказує на те, що адвокат ОСОБА_4 не може нести юридичну відповідальність за неявку в судові засідання, про які не знав та ще й за відсутності правових підстав (діючого договору про правову допомогу). Дисциплінарна відповідальність адвоката може мати місце за невиконання обов'язків захисника, яким позивач у спірний період не був, не знав про обов'язок з'явитися в судові засідання і не повинен був про них знати, тому суд неправильно встановивши фактичні обставини справи помилково застосував при вирішенні позову ст. 33, 34, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та неправильно застосував ст. 33 цього Закону, яка передбачає, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.?Вважає, що ухвала суду не могла потягнути такий правовий наслідок як початок першої стадії дисциплінарного провадження - перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката (п. 1 ст. 37 Закону). З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому зсіданні апеляційного розгляду справи позивач апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Третя особа ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує наступне. Рішенням КДКА Закарпатської області від 07.09.2018 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_4
Під час розгляду дисциплінарної справи було встановлено, що адвокат ОСОБА_4 здійснює адвокатську діяльність на підставі відповідного свідоцтва НОМЕР_1, виданого згідно з рішенням Рівненської обласної КДКА від 24.11.2011 року № VІ/-22.
В ухвалі Рахівського районного суду зазначається, що адвокат ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 19.05.2017 року здійснює захист громадянина ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014070140001723 по обвинуваченню останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.194, ч.2 ст.345, ч.1 ст.162, ч.1 ст.263 та ч.1 ст.309 КК України. Після надходження до суду обвинувального акту по вказаному кримінальному провадженню адвокат ОСОБА_4 не з'явився у жодне з підготовчих засідань по цьому провадженню, які призначалися на 01.03.2018 року, 30.03.2018 року, 10.05.2018 року, 11.06.2018 року, 21.06.2018 року та 05.07.2018 року. Про час і місце кожного переліченого судового засідання адвокат повідомлявся належним чином.
Натомість вказаний адвокат повідомляв суд про неможливість своєї участі лише у судових засіданнях, призначених на 11.06.2018 року та на 05.07.2018 року, подавши суду клопотання про відкладення справи у зв'язку із занятістю в судовому засіданні іншого суду та у зв'язку із перебуванням у відпустці відповідно. Однак про причини неявки у інші перелічені підготовчі судові засідання з розгляду зазначеного кримінального провадження адвокат ОСОБА_4 суд не повідомив. Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує проти розгляду кримінального провадження за відсутності адвоката ОСОБА_4 та не бажає мати іншого захисника, що зумовлює постійне відкладення підготовчого судового засідання. Така поведінка адвоката ОСОБА_4 суперечить вимогам ст.47 КПК України та є проявом неповаги до суду і інших учасників процесу.
Разом з указаною ухвалою та на відповідні запити Дисциплінарної палати, Рахівський районний суд надав копії поштових повідомлень про надіслання на адресу адвоката ОСОБА_4 і отримання ним повісток про призначення всіх вище перелічених підготовчих судових засідань у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3, копії журналів всіх цих засідань, копію договору від 19.05.2017 року про надання адвокатом ОСОБА_4 правової допомоги громадянину ОСОБА_3 та копії заяв адвоката ОСОБА_4 від 10.06.2018 року і від 23.06.2018 року про відкладення судових засідань, призначених на 11.06.2018 року та 05.07.2018 року.
Адвокат ОСОБА_4 подав Дисциплінарній палаті письмові пояснення, у яких стверджує, що захист громадянина ОСОБА_3 у згаданому вище кримінальному провадженні ним здійснювався лише до 02.11.2017 року, а після цієї дати правнича допомога вказаному громадянину у цьому провадженні ним не надається. У зв'язку з цим його участь у перелічених судом засіданнях не була актуальною, а тому підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності відсутні.
В подальшому, адвокат ОСОБА_4, додатково надав Дисциплінарній палаті копію договору від 02.11.2017 року про внесення змін і доповнень №1 до договору про надання правової допомоги віл 19.05.2017 року, копію укладеної між ним і громадянином ОСОБА_3 угоди від 09.06.2018 року про надання правової допомоги та копію адресованої Рахівському районному суду заяви цього адвоката від 22.01.2018 року про розірвання попередньої угоди від 19.05.2017 року про надання правової допомоги громадянину ОСОБА_3 Також під час розгляду дисциплінарної справи адвокат ОСОБА_4 пояснив, що підписи, наявні на всіх поштових повідомленнях про вручення йому судових повісток про виклик у судові засідання по кримінальному провадженні №12014070140001723, йому не належать. Однак припустив, що ці підписи зроблені його батьком.
За результатами розгляду дисциплінарної справи, Рішенням КДКА Закарпатської області від 28.09.2018 року адвоката ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді попередження.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення КДКА Закарпатської області від 28.09.2018 року «Про притягнення адвоката ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності і застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження».
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими. що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Згідно із ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно із п. 1 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Пунктом 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.
Відповідно до ст. 37 цього ж Закону, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ( ст. 39 Закону).
Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання ( ст. 40 Закону).
Відповідно до ст. 41 цього ж Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Відповідно до ухвали рахівського районного суду адвокат ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 19.05.2017 року здійснює захист громадянина ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12014070140001723 по обвинуваченню останнього у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.194, ч.2 ст.345, ч.1 ст.162, ч.1 ст.263 та ч.1 ст.309 КК України. Після надходження до суду обвинувального акту по вказаному кримінальному провадженню адвокат ОСОБА_4 не з'явився у жодне з підготовчих засідань по цьому провадженню, які призначалися на 01.03.2018 року, 30.03.2018 року, 10.05.2018 року, 11.06.2018 року, 21.06.2018 року та 05.07.2018 року. Про час і місце кожного переліченого судового засідання адвокат повідомлявся належним чином.
Апелянт зазначає не може нести юридичну відповідальність за неявку в судові засідання, про які не знав та ще й за відсутності правових підстав (діючого договору про правову допомогу), проте такі доводи апеляційний суд вважає невірними з огляду на наступне.
Щодо доводів апелянта про те, що заявою від 22.01.2018 року він повідомив Рахівський районний суд про розірвання договірних відносин з громадянином ОСОБА_3, а відтак, з 02.11.2017 року вже не мав повноважень на здійснення захисту цього громадянина у кримінальній справі №305/1149/17 та не мав обов'язку з'являтися в судові засідання у ній, а заяву від 10.06.2018 року про відкладення розгляду вказаної кримінальної справи він подав до суду на виконання укладеного між ним і ОСОБА_3 договору від 09.06.2018 року, за умовами якого лише зобов'язався подавати на адресу суду такі заяви (клопотання), то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими та зазначає наступне.
Рахівським районним судом надано копії надісланої електронним зв'язком на його адресу заяви ОСОБА_4 від 10.06.2018 року, у якій міститься клопотання останнього, підписаного ним як захисником, про відкладення розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю у позивача можливості прибути в судове засідання. Крім цього, з представлених цим же судом копій журналів підготовчих судових засідань у цій кримінальній справі від 10.05.2018 року, від 11.06.2018 року, від 21.06.2018 року та від 05.07.2018 року слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 однозначно заявляв про те, що його захисником був і залишається адвокат ОСОБА_4, в зв'язку з чим категорично заперечував проти призначення йому іншого захисника.
Таким чином, з урахуванням таких доказів Дисциплінарною палатою КДКА Закарпатської області не прийнято до уваги надані позивачем копію договору від 02.11.2017 року про внесення змін і доповнень до договору від 19.05.2017 року про надання ОСОБА_3 правової допомоги, копію адресованої Рахівському районному суду заяви позивача від 22.01.2018 року з повідомленням про розірвання договору від 19.05.2017 року та копію договору від 09.06.2018 року про надання ОСОБА_3 правової допомоги, оскільки наявні цілком обґрунтовані підстави вважати, що такі складені пізніше зазначених у них дат, з метою створення штучних доказів для ухилення від дисциплінарної відповідальності.
Крім цього, у судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідачем перевірялась надіслана позивачем заява про розірвання договору між ним та гр. ОСОБА_3, та за зазначеною позивачем поштовою квитанцією була відіслана не вказана заява, а інша позовна заява у цивільній справі.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, за таких обставин Дисциплінарна палата КДКА Закарпатської області дійшла правомірного висновку, що і після 02.11.2017 року адвокат ОСОБА_4 продовжував залишатися захисником обвинуваченого ОСОБА_3, а тому був зобов'язаний належним чином виконувати свої професійні обов'язки по захисту останнього, у тому числі і з'являтися в судові засідання у кримінальному провадженні з його обвинувачення та повідомляти суд про причини неможливості приймати участь у цих засіданнях.
З огляду на наведене, дії позивача щодо неприбуття в підготовчі судові засідання кваліфіковано як порушення професійних обов'язків, передбачених ч.2 ст.47 КПК України, та порушення вимог ст. ст. 7, 44 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, згідно з якими адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватися до засобів і методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам, та не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Що стосується доводів апелянта про те, що підписи на повідомленнях про вручення поштових відправлень, які надані Рахівським районним судом - йому не належать, сам позивач лише припустив що на повідомленнях про вручення поштових відправлень підписи про отримання повісток можуть належати його батькові, проте суд невідомо на підставі чого встановив, що саме батько позивача отримав повістки та при цьому ще є членом сім'ї позивача, тобто безпідставно встановив спільне проживання позивача з його батьком за адресом проживання позивача, то апеляційний суд зазначає наступне.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до наданих Рахівським районним судом копій поштових повідомлень, повістки про виклик у підготовчі судові засідання по кримінальній справі № 305/1149/17, призначені на 01.03.2018 року, 30.03.2018 року, 10.05.2018 року і 21.06.2018 року, завчасно рекомендованими поштовими відправленнями надсилалися за належною адресою позивача та завчасно отримувалися адресатом. Зокрема: повістка про виклик на 01.03.2018 року надіслана 20.02.2018 року і отримана 22.02.2018 року; повістка про виклик на 30.03.2018 року надіслана 05.03.2018 року і отримана 09.03.2018 року; повістка про виклик на 10.05.2018 року надіслана 18.04.2018 року і отримана 21.04.2018 року; повістка про виклик на 21.06.2018 надіслана 12.06.2018 року і отримана 14.06.2018 року.
Під час засідання Дисциплінарної палати з розгляду дисциплінарної справи позивач заявляв, що йому не належать підписи на вказаних поштових повідомленнях, однак припускав, що ці підписи ймовірніше за все належать його батькові.
Частиною другою ст.135 КПК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає.
Згідно з п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).
Доводи позивача, що за вказаною ним адресом проживання, судову повістку могла отримати стороння особа, оскільки на поштовому повідомленні не зазначено, що повістку отримав «батько» та що він не є членом сім'ї позивача, є необґрунтованими та безпідставними, такими, що спростовуються наведеними вище висновками суду, тому за наявності поштових повідомлень із відповідними підписами про отримання повісток про виклики до суду у кримінальній справі № 305/1149/17 і пояснень позивача про значну вірогідність належності таких підписів його батькові, Дисциплінарна палата обґрунтовано визнала доведеними факти належного повідомлення позивача про призначені судові засідання у вказаній справі.
Що стосується доводів апелянта про те, шо судом першої інстанції не взято до уваги, що ухвала Рахівського районного суду Закарпатської області від 05.07.2018 року не може вважатися заявою (скаргою) в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому підстави для розгляду ухвали суду за правилами розгляду скарг, визначеними Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відсутні, що підтверджується наданими позивачем копіями відповідей відповідача на адресу судів, якими були залишені без розгляду ухвали суду, то такі також є невірними, оскільки спростовуються наведеними вище е нормами Закону України «Про адвокатуру», а щодо залишення без розгляду ухвал суду, то підставою залишення таких заяв була відсутність певних відомостей в ухвалах суду ( поштової адреси засобів зв'язку, копії скарги тощо)
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення чи дії відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що такі прийняті відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання їх протиправними та скасування не вбачається.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року у справі №260/1135/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Н. В. Бруновська
В. С. Затолочний
Повний текст постанови складено 15.04.2019р.