12 березня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3510/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 р. в адміністративній справі №0840/3510/18 за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області про зобов'язання розірвати контракт про проходження цивільного захисту,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, в якому просив зобов'язати відповідача розірвати укладений з позивачем контракт про проходження служби цивільного захисту за п.176 ч.7 Положення, п. 6 ч.5 Контракту - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, про причини неприбуття не повідомили, що відповідно до приписів ст. 312 КАС України не перешкоджає апеляційному розгялду справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, з 1997 року ОСОБА_1 проходив службу в пожежних, а потім в пожежно-рятувальних підрозділах цивільного захисту України (а.с.142-147 т.1).
Старший лейтенант служби цивільного захисту, начальник караулу 6 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту за контрактом №472/14 від 01.06.2014 (а.с.12-13,98-99, 156-157 т.1).
Позивач є членом Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м. Запоріжжя та відповідно до виписки з протоколу від 01.04.2018 №02 (42). Також, ОСОБА_1 є членом виборного органу профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій м.Запоріжжя (а.с.9-10, 38-39 т.1).
08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт, у якому вимагав розірвати контракт №472/14 від 01.06.2014 про проходження служби цивільного захисту за п.6 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту), в якому зазначив наступні порушення:
- систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.);
- систематичне порушення особистих прав і свобод та прав і свобод членів сім'ї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.);
- систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата праці в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.);
- систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України (контрактна служба та інш.);
- систематичне порушення прав позивача як рятувальника (згідно ст. 110 Кодексу цивільного захисту України);
- систематичне порушення та недотримання законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення та інш.).
У зв'язку з незадоволенням відповідачем рапорту позивача від 08.08.2018 та відмови у розірванні контракту №472/14 від 01.06.2014 за пунктом 6, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, а тому відмови в задоволені позову.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Приписами ч. 1 ст. 101 КЦЗ України визначено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Частиною 2 ст. 101 КЦЗ України визначено, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 102 КЦЗ України на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Відповідно до статті 104 КЦЗ України, особам, які проходять службу цивільного захисту, присвоюються спеціальні звання, визначені цієї статтею.
Відповідно до п.45 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 (далі - Положення), контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Відповідно до п.46 Положення, для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням;
Згідно пункту 51 Положення, контракт укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 1, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.
Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками (пункт 53 Положення).
Відповідно до пункту 55 Положення, новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту. Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2008 року між позивачем та відповідачем укладено Контракт №1631/08 (а.с.152-153 т.1), який діяв три роки.
20.06.2011 року між позивачем та відповідачем укладено Контракт №206/11 (а.с.154-155 т.1), який діяв три роки.
У травні 2014 року позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо укладення нового контракту строком на п'ять років (а.с. 148 т.1).
01.06.2014 року старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 уклав новий контракт №472/14 про проходження служби цивільного захисту на п'ять років (а.с.12-13, 98-99, 156-157 т.1).
Так, відповідно до п.6 Контракту, цей Контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи особи рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом: - за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на службі; - за станом здоров'я - на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби; - у зв'язку із скороченням штатів - у разі неможливості використання на службі у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів; - відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв'язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України; - у зв'язку з систематичним невиконанням умов Контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту; - у зв'язку з набуттям громадянства іноземної держави.
В свою чергу, згідно пункту 56 Положення, днем припинення строку дії контракту вважається:
день закінчення строку дії контракту;
день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС) - у разі дострокового розірвання контракту.
При цьому, позивач, як на підставу розірвання контракту №472/14 від 01.06.2014 року, зазначає про систематичне невиконання відповідачем умов контракту, а саме: систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.), систематичне порушення особистих прав і свобод позивача та членів його сім'ї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.), систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата роботи в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.), систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України і контрактна служба та інше), систематичне порушення моїх як рятувальника прав (згідно ст.110 Кодексу цивільного захисту України), систематичне порушення законодавства України, щодо робочого часу (понаднормова праця та інш.), систематичне порушення та недотриманням законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення, та інш.).
Доводи позивача стосовно порушення відповідачем Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджені Наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, спростовуються нижчезазначеним.
Так, Наказом МНС України від 07.05.2007р. № 312 були затверджені Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України (далі Правила).
Відповідно до п.1.4 Правил, основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці в підрозділах МНС України є адміністративно-громадський контроль (далі АГК), який проводиться за трьома ступенями.
Відповідно до п. 1.4.4.2. Правил, результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються до журналу, який зберігається у начальника караулу.
Позивачем, в якості доказів таких порушень, надано Акти результатів обстеження умов праці особового складу, дотримання Безпеки праці та умов Охорони праці згідно чинного законодавства про охорону праці та інших нормативно-правових актів в підрозділах ДСНС в м.Запоріжжя комісією по безпеці праці Первинною профспілковою організацією працівників ДСНС м. Запоріжжя від 23.11.2015 та 10.12.2015 (а.с.40,47-48, т.1). При цьому вказані Акти від 23.11.2015 року та від 10.12.2015 року складені членами Первинної профспілкової організації працівників ДСНС м. Запоріжжя, без участі начальника частини, його заступника або представників Головного управління, також зазначені недоліки не були записані до журналу адміністративно-господарського контролю (а.с.160-164 т.1).
Отже, надані позивачем докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а тому не можуть враховуватись судом як допустимі докази.
Також судом апеляційної інстанції враховуються, що фактично доводи апеляційної скарги обґрунтовані доводами позовної заяви та спростовуються висновками суду першої інстанції та наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, колегіє суддів при вирішенні апеляційної скарги враховується, що 31.08.2018 на атестаційній комісії Головного управління (про час і місце проведення ОСОБА_1 був заздалегідь попереджений), у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був визнаний таким, що не відповідає займаній посаді.
12.10.2018 наказом начальника Головного управління ДСНС України у Запорізькій області №424 старший лейтенант служби цивільного захисту ОСОБА_1 був звільнений зі служби цивільного захисту за підпунктом 6 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2003 у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу (а.с. 158-159 т.1).
Таким чином, позивача на момент розгляду справи звільнено з посади, фактично припинено контракт.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2018 р. в адміністративній справі №0840/3510/18 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко