10 квітня 2019 року Справа 160/3078/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області неправомірними в частині відмови в нарахуванні з 04.03.2011 року зафіксованої індексації, яка повинна бути нарахована мені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, при призначені пенсії за віком;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, незаконно ненараховану зафіксовану індексацію за період з 04.03.2011 року по теперішній час;
- зобов'язати відповідача Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області в подальшому нараховувати та сплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зафіксовану індексацію, визначену щомісячно при нарахуванні пенсії за віком, за період з 04.03.2019 року по теперішній час;
- стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровської області , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 гривень та витрати на комісію банка в розмірі 10 гривень.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 та пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Так, у прохальній частині позову позивач просить Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити незаконно ненараховану зафіксовану індексацію за період з 04.03.2011 року по теперішній час, та у подальшому нараховувати та сплачувати зафіксовану індексацію, визначену щомісячно при нарахуванні пенсії за віком за період з 04.03.2019 року по теперішній час.
З огляду на виклад позивачем позовних вимог, вбачається, що він не відповідає критеріям та вимогам КАС України щодо змісту позовних вимог, тобто формулювання їх максимально чітко і зрозуміло.
У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги.
Таким чином, позивачу для усунення зазначеного недоліку слід надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для вручення відповідачу, сформулювавши їх максимально чітко і зрозуміло відповідно до критеріїв та вимог КАС України щодо змісту позовних вимог.
Також, у позовній заяві позивач вказує, що:
- «……я неодноразово зверталася до управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, але мені відмовили в нарахуванні зафіксованої індексації, посилаючись на те, що я працюю і мені повинні нараховувати індексацію по місцю роботи…».
Однак, коли саме позивач зверталась до пенсійного органу та відповідні про це докази на підтвердження вищевказаного до суду не надала.
Відтак, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області неправомірними в частині відмови в нарахуванні з 04.03.2011 року зафіксованої індексації та зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити незаконно ненараховану зафіксовану індексацію за період з 04.03.2011 року по теперішній час. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 26 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер проти Бельгії, Перетяка та Шереметьєв проти України).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain").
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Суд зазначає, що виплата індексації носить періодичний (щомісячний) характер, а тому позивач, якщо вважав неправомірними дії відповідача щодо ненарахування індексації з 04.03.2011 року, мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У відповідності до ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання рішення та дій протипрнавними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з копіями відповідно до кількості учасників справи, доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник