м. Вінниця
05 квітня 2019 р. Справа № 120/188/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Савелової Марини Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1),
до: Управління Держпраці у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39845483, адреса: вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, Вінницька область, 21050),
про: визнання протиправною та скасування постановим,
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Управління Держпраці у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39845483, адреса: вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, Вінницька область, 21050) про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.10.2018 року співробітники Управління Держпраці у Вінницькій області на підставі направлення на проведення інспекційного проведення № 4246/04-03 від 05.10.2018 року прибули на місце здійснення ним підприємницької діяльності, за адресою: вул. Келецька, 117/Б, м. Вінниця. Однак, у зв'язку з відсутністю документів за вказаним місцем діяльності та ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН/1586/194/НП від 05.10.2018 року. Крім того, відповідач надав позивачу письмову вимогу № ВН/1586/194/ПД від 05.10.2018 року про надання відповідних документів у строк до 09:00 год. 08.10.2018 року, які необхідні для проведення інспекційного відвідування. В подальшому, відповідач виніс постанову № ВН1586/194/НП/НД/НП/ТД-ФС від 19.10.2018 року про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 штрафу у розмірі 372300,00 грн. Вважаючи, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
20.02.2019 року на адресу суду від представника Управління Держпраці у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 05.10.2018 року при спробі провести інспекційне відвідування, встановлено факт використання найманої праці суб'єктом господарювання без належного оформлення трудових відносин 8-ма найманими працівниками. Документального підтвердження факту оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3 не надав, у зв'язку з чим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН1586/194/НП від 05.10.2018 року та вимога про надання документів № ВН1586/194/ПД від 05.10.2018 року в строк до 09 годин 08.10.2018 року, а саме трудових договорів з найманими працівниками, повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, відомості нарахування та виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску. У визначений строк, ФОП ОСОБА_3 вказані документи не надав, про що повторно складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН1586/194/НП від 08.10.2018 року.
Крім того вказано, що 19.10.2018 року під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення передбачене абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, уповноважений представник ОСОБА_4 документів, зазначених у вимозі № ВН1586/194/НП від 05.10.2018 року не надав.
26.02.2019 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що інспекційна перевірка 05.10.2018 року фактично не здійснювалася, а відтак доводи відповідача наведені у відзиві є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів позовної заяви.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року задоволено клопотання представника позивача про виклик в якості свідка ОСОБА_4.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно направлення на проведення інспекційного відвідування № 4246/04-03 від 05.10.2018 року, виданого на підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області від 05.10.2018 року за № 1185-о, уповноваженими особами Управління Держпраці у Вінницькій області розпочато інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 .
05.10.2018 року інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області Гаєвим Сергієм Олександровичем, була здійснена спроба інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 щодо додержання законодавства про працю в частині укладення трудових договорів, за адресою: вул. Келецька, 117/Б, м. Вінниця.
За результатами, інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН1586/194/НП від 05.10.2018 року, у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
Крім того, було складено письмову вимогу про надання документів № ВН1586/194/ПД від 05.10.2018 року, якою відповідно до пп. 2 п. 11, 12, 18 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, ФОП ОСОБА_3 зобов'язано у строк до 09:00 год. 08.10.2018 року надати наступні документи: трудові договори з найманими працівниками; повідомлення ДФС про прийом працівників на роботу; відомості нарахування і виплати зарплати та сплати ЄСВ.
08.10.2018 року інспектором Управління Держпраці у Вінницькій області, Гаєвим Сергієм Олександровичем, повторно складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ВН1586/194/НП від 08.10.2018 року, у зв'язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю
З урахуванням актів про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН1586/194/НП від 05.10.2018 року та № ВН1586/194/НП від 08.10.2018 року, вимоги про надання документів № ВН1586/194/ПД від 05.10.2018 року Управлінням Держпраці у Вінницькій області прийнято оскаржувану постанову № ВН1586/194/НП/НД/НП/ТД-ФС від 19.10.2018 року про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 штрафу у розмірі 372300,00 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп.6 п.6 Положення № 96).
Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).
Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).
Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується згідно Положення про Управління Держпраці у Вінницькій області, затверджене наказом Держпраці від 03.08.2018 року №84 у новій редакції.
Таким чином, відповідач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).
Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.
Абзацом 1 пункту 2 Порядку 295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
За приписами п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться:
1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;
2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;
3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;
4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;
5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;
6) за інформацією:
Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;
ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;
Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:
- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;
- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки");
- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;
7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.
Щодо самого інспекційного відвідування, то суд зазначає наступне.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон №877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно частини 4 статті 2 Закон №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України № 1985-VI від 08.09.2004, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
Відповідно до 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Враховуючи те, що інспекційне відвідування здійснювалося з питань виявлення неоформлених трудових відносин, суд вважає, що з урахуванням вищевикладених приписів законодавства, інспектори праці управління Держпраці у Вінницькій області були звільнені від обов'язку повідомлення ФОП ОСОБА_3 про таке відвідування.
За приписами п. 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Відповідно до положень п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Пунктом 14 Порядку №295 встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов'язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об'єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.
Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.
За результатами інспекційного відвідування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною (пункти 19, 20, 21 Порядку №295).
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункти 18 Порядку №295).
В оскаржуваній постанові про накладення штрафу зазначено, що "при спробі провести інспекційне відвідування, було виявлено факт використання найманої праці суб'єктом господарювання без належного оформлення трудових відносин з 8-ма працівниками. Документального підтвердження факту оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_3 05.10.2018 року не надав, про що був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ВН1586/194/НП від 05.10.2018 року та вимога про надання документів № ВН1586/194/ПД від 05.10.2018 року в строк до 9 годин 08.10.2018 року.
У вимозі був зазначений перелік документів необхідних для проведення інспекційного відвідування, а саме: трудових договорів з найманими працівниками, повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, відомості нарахування та виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску.
Однак, у зазначений строк фізична особа - підприємець ОСОБА_3, станом на 08.10.2018 року, створив перешкоду інспекторській групі для здійснення інспекційного відвідування з метою перевірки додержання законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками, чим порушено ч. 1 ст. 259 КЗпП України та п. 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295. Перешкодою діяльності інспектору праці є ненадання у встановлений інспектором праці строк документів необхідних для проведення інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин."
Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 пояснив суду, що фактично перевіряючим не було вчинено жодних перешкод в проведенні перевірки. Щодо невиконання вимоги та ненадання витребуваних документів зазначив, що було надано мало часу, а саме вимога винесена в п'ятницю ввечері, а зазначені документи необхідно було надати до понеділка 09:00 год. ранку, оскільки були вихідні дні, фізично він не мав можливості їх надати.
Таким чином, суд встановив, що інспектори управління Держпраці у Вінницькій області були позбавлені можливості виконати свої посадові обов'язки та здійснити інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 через недопущення до його проведення.
Надаючи оцінку правомірності накладення штрафу на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, суд звертає увагу на таке.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).
Згідно з частиною 1 статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Згідно абзацу 6, 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень. Вчинення дій, передбаченим абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень.
Таким чином, у випадку недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, а саме фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, створення перешкод у її проведенні, що мало місце у випадку інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3, посадові особи, підприємств, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
За приписами п. 3 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Згідно з п. 6, 7 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до п. 6 Порядку № 509 і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Про дату, час і місце розгляду справи ФОП ОСОБА_3 повідомлений рекомендованим листом № 4345/04-04 від 11.10.2018 року. На розгляд справи прибув представник за довіреністю ОСОБА_4, який в ході розгляду справи зазначених у вимозі № ВН1586/194/ПД від 05.10.2018 року документів (повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, відомості нарахування та виплати заробітної плати та сплати єдиного соціального внеску) також не надав. З прийняттям рішення уповноважений представник ФОП ОСОБА_4, не погодився.
Таким чином, оскаржувана позивачем постанова про накладення штрафу № ВН1586/194/НП/НД/НП/ТД-ФС від 19.10.2018 року прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, є правомірною та скасуванню не підлягає.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що управління Держпраці у Вінницькій області довело правомірність своїх дій щодо проведення інспекційного відвідування та прийняття оскаржуваної постанови, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1)
Відповідач: Управління Держпраці у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39845483, адреса: вул. Магістратська, 37, м. Вінниця, Вінницька область, 21050).
Рішення у повному обсязі виготовлене: 11.09.2019
Суддя Чернюк Алла Юріївна