25 лютого 2019 року Справа № 160/313/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради (далі - відповідач) про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради, розглянути повторно на засіданні комісії з питань призначення житлової субсидії питання про призначення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2018 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
В обгрунтування позову зазначено, що восени 2016 року позивач оформив та отримував житлову субсидію, яку з 01.05.2017 року було припинено, у зв'язку з отриманням інформації від комунальних підприємств про існування заборгованості. У жовтні 2017 року позивач втратив роботу та єдине джерело доходів, а тому навесні 2018 року звернувся до відповіда із заявою про призначення субсидії. Субсидію позивачу призначено не було через наявність боргу перед КП «Жилсервіс-2» ДМР станом на 01.05.2018 року у розмірі 5059,64 грн. На підставі викладеного, позивач 25.10.2018 року звернувся з додатковою заявою до відповідача щодо розгляду його питання на засіданні комісії з питань призначення житлової субсидії. Відповідачем 26.11.2018 року надано відповідь №С-42/43-01-16 про відмову у призначенні субсидії, з якою позивач не погоджується, зазначаючи, що має право на отримання житлової субсидії.
Представником відповідача 25.02.2019 року подано відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити, обгрунтовуючи тим, що на підставі наданої інформації ТОВ «ЄРЦ КП» відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні житлової субсидії з 01.05.2018 року за наявності простроченої заборгованості понад 2 місяці. 25.10.2018 року позивач надав до комісії з питань призначення житлової субсидії заяву про оскарження прийнятого управлінням рішення про відмову в призначенні житлової субсидії з 01.05.2018 року. Дана заява була розглянута на засіданні комісії з питань призначення житлової субсидії 14.11.2018 року. Відповідно до рішення комісії з питань призначення житлової субсидії, було вирішено прийняти рішення про відмову в призначенні житлової субсидії з 01.05.2018 року з причини наявності у заявника заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає один за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою №22135 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 06.12.2018 року.
З 2016 року позивач оформив та отримував призначену відповідачем житлову субсидію.
Відповідно до повідомлення про надання субсидій №027107, з 01.05.2017 року відповідачем було припинено нарахування субсидії, у зв'язку з отриманням інформації від комунальних підприємств про існування заборгованості понад 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за житлово-комунальні послуги.
У жовтні 2017 року позивач втратив роботу та заробітну плату, як єдине джерело доходів. Питання правомірності звільнення позивача наразі вирішується Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, що підтверджується листом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська вих. №5/306/2018 від 26.10.2018 року.
Навесні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення субсидії, але субсидію йому не призначено через наявність боргу перед КП «Жилсервіс» ДМР станом на 01.05.2018 року у сумі 5059,64 грн., про що позивач дізнався з наданих відповідачем письмових роз'яснень про відмову в призначенні субсидії від 02.08.2018 року.
25.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про оскарження рішення про відмову в призначенні житлової субсидії.
26.11.2018 року Управлінням соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Дніпрі ради листом №С42/43-01-16 повідомлено позивача, що на засіданні комісії було прийняте рішення про відмову в призначенні житлової субсидії з 01.05.2018 року з причини наявності у заявника заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії, вважати правомірним у відповідності до пункту 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21.10.1995 року №848.
До листа долучено витяг з протоколу засідання комісії №16 від 14.11.2018 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
21.10.1995 року Кабінетом Міністрів України затверджено Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива №848 (далі - Положення).
Зазначеним Положенням визначаються умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Відповідно до п. 13 Положення для нарахування субсидії можуть використовуватися відомості про доходи та розміри платежів у вигляді списків, довідок, даних на електронних носіях інформації, одержаних від ДФС, Пенсійного фонду України, центрів зайнятості, фондів соціального страхування, виконавчої служби, житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, організацій, що надають житлово-комунальні послуги та здійснюють нарахування плати за житлово-комунальні послуги за договорами з підприємствами (інформаційно-обчислювальні центри, розрахункові центри, центри нарахування плати за житлово-комунальні послуги тощо). Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 15 календарних днів від ДФС, Державтоінспекції, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна, вищих навчальних закладів, фондів соціального страхування і інформацію, необхідну для призначення субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням субсидій.
Відповідно до абз. 11 п. 14 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді (крім орендарів житлового приміщення, осіб, яким субсидія була призначена за зареєстрованим місцем перебування, та осіб, які звертаються за субсидією на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива). Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (не призначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян. У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг, загальна сума якої перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про не призначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (у тому числі до винесення рішення судом), субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору. Зазначений строк може бути продовжений на підставі рішення районної, районної у містах Києві і Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її створення) ради або комісії, яка ними утворюється, за наявності поважних причин.
Відповідно до п. 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється: за поданням житлово - експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини; якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, у тому числі про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, або не повідомив про купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення; у разі переїзду сім'ї в іншу місцевість та настання обставин, що унеможливлюють надання субсидії (зокрема смерть одинокої особи), - з місяця, що настає за місяцем, в якому відбулися зміни; за заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово-будівельного кооперативу, власника (співвласника) житлового приміщення - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою; якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії, які вплинули (могли вплинути) на право призначення субсидії або визначення її розміру.
Пункт 20 Положення місить вичерпний перелік обставин, коли надання раніше призначеної субсидії припиняється.
Крім того, у п. 20 Положення зазначено, що у разі коли через несплату громадянином вартості фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії надання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, що підтверджують погашення заборгованості, яка виникла за період отримання субсидії.
Таким чином, з Положення вбачається, що припинення нарахування житлової субсидії можливе в разі несплати громадянином вартості фактично спожитої послуги, з урахуванням розміру субсидії, яка виникла за поточними платежами, які він повинен був сплатити в період надання субсидії.
Матеріалами справи встановлено, що сума заборгованості по сплаті за житлово- комунальні послуги виникла за період надання субсидії.
Відсутні докази того, що підприємства-виробників/виконавців житлово-комунальних послуг надали до відповідача неправдиві відомості щодо заборгованості за послуги, і саме тому позивачу було відмовлено в продовженні субсидії.
Суд критично ставиться до посилання позивача на те, що він не має можливості погасити борг, оскільки втратив роботу та єдиним джерелом доходів є виплати Дніпропетровського міського центру зайнятості на випадок безробіття, які складають 544 грн. на місяць з наступних підстав.
Як зазначено позивачем, він втратив роботу у жовтні 2017 року. Субсидію було припинено з 01.05.2017 року, у зв'язку з отриманням інформації про наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг понад 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Тобто, заборгованість у позивача з оплати житлово-комунальних послуг утворилась у період наявності у позивача роботи та доходу у вигляді заробітної плати і періоду дії субсидії, що свідчить про зловживання позивачем правом на отримання субсидії.
Отже, суду доведено відповідачем про правомірність винесеного рішення засідання комісії, оформленого протоколом від 14.11.2018 року №16, про відмову у призначенні субсидії.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Таким чином, відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених дій.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Дніпрі ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона