м. Вінниця
08 квітня 2019 р. Справа № 0240/3199/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитурка М.В.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Гончаренка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті
про: визнання дій протиправними та скасування розрахунку
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними дій та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів.
Ухвалою від 18.09.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.
08.04.2019 року представником Державної служби України з безпеки на транспорті подано клопотання про закриття провадження у даній справі. Обґрунтовуючи заявлене клопотання представник відповідача зазначив, що оскаржуваний у даній справі розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому не може бути предметом спору в межах адміністративного судочинства.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала щодо закриття провадження у даній справі, зазначивши, що оскаржуваний розрахунок №252 від 17.07.2018 року є рішенням суб'єкта владних повноважень та порушує права її довірительки.
Представник Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином.
Наведені обставини, в силу положень ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду заявленого клопотання у відсутність представника Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.
Визначаючись щодо заявленого клопотання, суд виходив із наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Таким чином, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної адміністративної справи є складений відповідачем розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №252 від 17.07.2018 року.
Разом із тим, суд звертає увагу на те, що оскаржуваний розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, тому він не може бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З огляду на викладене, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 року по справі № 803/3/18, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин, в силу положень ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.
При цьому, судом враховано, що окрім вимог про скасування розрахунку плати за проїзд, позивач також просить суд визнати протиправними дії працівників Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області щодо складання розрахунку №252 від 17.07.2018 року, однак, як слідує із змісту позовної заяви, жодних обставин на підтвердження протиправності саме дій працівників відповідача у позовній заяві не наведено.
До того ж, слід враховувати, що розгляд позовних вимог про визнання протиправними дій працівників Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області щодо складання розрахунку №252 від 17.07.2018 року є неможливим без надання правової оцінки самому розрахунку, який не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України та не взагалі може бути предметом судового розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищезазначені обставини, а також беручи до уваги положення п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, на думку суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі.
При цьому, згідно положень ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав для повернення позивачу сплаченого при зверненні до суду судового збору з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 238, 248, 256 КАС України суд, -
Клопотання представника відповідача задовольнити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та скасування розрахунку, - закрити.
Повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, сплачений згідно квитанції №029055081 від 07.09.2018 року з Державного бюджету України.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 12.04.2019 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна