Житомирський апеляційний суд
Справа №295/5905/17 Головуючий у 1-й інст. Перекупка І. Г.
Категорія 2 Доповідач Миніч Т. І.
10 квітня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді Миніч Т.І.,
суддів Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.
секретаря
судового засідання Кучерявого О.В.,
з участю позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22 лютого 2019 року, ухвалене під головуванням судді Перекупки І.Г. у м.Житомирі
у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Дочірнього підприємства «Промжитлобуд» фірми ВАТ «Житомирінвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкант Груп» про визнання незаконним та скасування рішень Житомирської міської ради про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання незаконним (недійсним) і скасування свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, скасування реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, витребування майна, стягнення моральної шкоди, -
У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із названим позовом та просив:
1)Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.08.2010р. №601, від 10.06.2010р. №426, від 18.08.2010р. б/н. щодо оформлення права власності підвальних приміщень за №№159-3, 158-4, 158-5, за адресою м.Житомир, вул.Московська,60, за ДП "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" ВАТ, ЄДРПОУ-22044334, які стали підставою для реєстрації прав власності.
2)Визнати незаконним (недійсним) та скасувати свідоцтво про право власності на підвальні приміщення під реєстраційним номером майна №30750145 від 19.08.2010 р., на підставі якого було зареєстровано об'єкт нерухомого майна за адресою м.Житомир, вул. Московська, будинок 60, який складається з підвальних приміщень за №№159-3,158- 4,158-5, що не є окремо розташованим об'єктом нерухомості загальною площею 185,60 м.кв., вартість нерухомого майна складає 252389,65 грн., власником якого значиться ДП "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" ВАТ, ЄДРПОУ-22044334. Підставою виникнення права власності стали рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.08.2010р. №601, від 10.06.2010р. №426, від 18.08.2010р. б/н.
3)Скасувати реєстрацію (записи про реєстрацію) права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером майна №30750145 від 19.08.2010 p., згідно свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою м.Житомир, вул. Небесної Сотні (Московська), будинок 60, який складається з підвальних приміщень №№159-3,158-4,158-5, що не є окремо розташованим об'єктом нерухомості загальною площею 185,60 м.кв., власником якого значиться ДП "Промжитлобуд" фірми "Житомирінвест" ВАТ, ЄДРПОУ-22044334, де підставою реєстрації права власності стали рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.08.2010р. №601, від 10.06.2010р. №426, від 18.08.2010р. б/н.
4)Скасувати реєстрацію (записи про реєстрацію) права власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером №205490018101 на об'єкт нерухомого майна за адресою м.Житомир, вул. Небесної Сотні (Московська), будинок 60, який складається з підвальних приміщень №№159-3,158-4,158-5 власником якого значиться TOB "Юкант груп", ЄДРПОУ-38799672, м.Київ, вул. Німанська, 10, де підставою реєстрації права власності став договір купівлі-продажу №1155 від 07.11.2013 р.
5)Витребувати підвальні приміщення №№159-3,158-4, 158-5 в TOB "Юкант груп" ЄДРПОУ-38799672, м.Київ, вул. Німанська, 10, у спільну сумісну власність власників багатоквартирного житлового будинку по вул. Небесної Сотні (Московська), будинок 60, м.Житомира.
6)Стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що він є власником квартири № 141 по вул. Небесної Сотні (Московська), 60 у м.Житомирі, а тому в розумінні ст. 382 ЦК України є співвласником допоміжних приміщень багатоквартирного будинку, зокрема підвалів.
Проте, у 2016 році йому стало відомо, що на підставі рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради № 601 від 12.08.2010 року, № 426 від 10.06.2010 року, та від 18.08.2010 року б/н право власності на підвальні приміщення №№ 159-3, 158-4, 158-5, що є окремо розташованим об'єктом нерухомості, загальною площею 185, 60 кв.м, вартістю 252389, 65 грн., оформлено на ДП «Промжитлобуд» фірми «Житомирінвест» ВАТ. Крім того, 07.11.2013 року вказані приміщення було відчужено ТОВ «ЮКАТ ГРУП» за договором купівлі-продажу №1155. Вважає, що спірні підвальні приміщення багатоповерхового будинку перейшли у власність інших осіб на підставі незаконних рішень міської ради, чим порушені його права як співвласника багатоквартирного будинку. Внаслідок неможливості користуватися підвалом, йому спричинено моральну шкоду, яку він обгрунтовує душевними переживаннями у зв'язку із самим фактом позбавлення його права спільної сумісної власності, зменшенням якості обслуговування будинку у разі якоїсь аварійної ситуації. Крім того зазначав, що разом із іншими співвласниками планував облаштувати в підвалі кладовки для зберігання речей, проте у зв'язку із наведеними вище обставинами позбавлений такої можливості. Виходячи наведеного, просив задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема зазначає, що згідно Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків» підвали є допоміжними приміщеннями та перебувають у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку, що не підлягають відчуженню. Водночас, цільове призначення спірних приміщень не змінювалося, а при ухваленні рішення судом першої інстанції не надано оцінку наявним у матеріалах справи доказам щодо статусу приміщення відповідно до його цільового призначення. Крім того, судом не взято до уваги що у спірному приміщенні знаходиться технічне обладнання будинку, без доступу до якого експлуатація будинку неможлива. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до мотивів позовної заяви в частині розмежування статусу приміщення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №826 від 10.11.2006 року затверджено акт державної комісії про готовність закінченого будівництва 10-поверхового житлового будинку (друга черга) на 76 квартир по вул.Московській, 60 до експлуатації загальною площею 463693 кв.м та передано на баланс та експлуатаційне обслуговування ДП «Промжитлобуд» фірми «Житомирінвес» ВАТ та передано останньому згідно акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 18.09.2017 (а.с. 160-163).
Згідно договору купівлі-продажу №5908 від 09.10.2007 року ОСОБА_3 є власником трикімнатної квартири №105 та службових приміщень у будинку №60 по вул. Московській, 60 у м.Житомирі (а.с.2).
В подальшому, 03.06.2010 року ДП «Промжитлобуд» подало заяву до Житомирського обласного МБТІ про оформлення права власності на приміщення №3(43,3 кв.м), 4(72,4 кв.м), 5(69,9 кв.м), які знаходяться в підвальних приміщеннях №158, 159 у будинку № 60 по вул. Московській у м. Житомирі (а.с. 128).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 10.06.2010 року №426 за наданою інформацією начальником КП «Житомирське обласне МБТІ» Житомирської обласної ради вирішено оформити право власності на об'єкти нерухомого мана, що належать юридичним та фізичним особам з видачею свідоцтва про право власності, зокрема ДП «Промжитлобуд» фірми «Житомирінвест» ВАТ на підвальні приміщення (159-3, 159-4, 159-5) загальною площею 185, 6 кв.м по вул. Московській, 60 у м. Житомирі (а.с. 11-12).
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12.08.2010 №602 внесено зміни зокрема у п.49 зазначеного вище рішення міськвиконкому та викладено в такій редакції: «підвальні приміщення 159-3, 158-4, 158-5», замість «підвальні приміщення (159-3, 159-4, 159-5)» (а.с. 13).
На підставі вказаних рішень, ДП «Промжитлобуд» фірми «Житомирінвест» ВАТ отримало Свідоцтво про право власності серії САЕ № 140236 від 13.08.2010 року на підвальні приміщення 159-3, 158-4, 158-5 загальною площею 185, 60 кв. м відповідно до інвентарної справи № 17853 по вул., Московській, 60 у м. Житомирі (а.с. 100-101).
В подальшому спірні підвальні приміщення було відчужено ТОВ «ЮКАНТ ГРУП» за договором купівлі-продажу № 1155 від 07.11.2013 року (а.с. 17).
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_3 зазначав, що є співвласником спірних підвальних приміщень, а тому рішення міської ради щодо передачі їх у власність є незаконними, та всі подальші дії також є незаконними.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є власником нежитлових приміщень, розташованих у підвальному приміщенні будинку №60 по вул. Небесної Сотні (Московська) у м. Житомирі та має статус офісного приміщення. При цьому зазначив, що позивачем не доведено, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями цього будинку і там знаходиться технічне обладнання для експлуатації житлового будинку та забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації його квартир та дійшов висновку, що зазначені приміщення є окремим самостійним об'єктом цивільно-правових відносин. Окрім того зазначив, що позивачем не доведено порушення його прав.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Відповідно до статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
З указаної вище статті вбачається, що власники квартир у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна в будинку вже згаданих приміщень загального користування, опорних конструкцій та обладнання і, відповідно, співвласниками самого будинку.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Умовами статті 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Рішенням Конституційного Суду України від 02 березня 2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та інше) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
Відповідно до правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Законодавець розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого.
Зокрема в статті 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Для правильного вирішення спору суд повинен був з'ясувати не лише характеристику спірного приміщення за наданими документами, але й виходити з того, чи дійсно спірне приміщення є допоміжним; в якому чи в частині якого може знаходитися технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до якого експлуатація житлового будинку є неможливою; чи використовувалось воно чи якась з його частин для обслуговування будинку.
Установивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів про те, що спірні нежилі приміщення є допоміжними приміщеннями цього будинку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
У справі яка переглядається, судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вимоги позивача є безпідставними, такими, що не підтверджені належними доказами, а тому апеляційний суд погоджується з тим, що спірні нежитлові приміщення підлягали приватизації, оскільки протилежного суду доведено не було. При цьому суди врахували всі аргументи та доводи позивача, їм надана належна оцінка, а тому суд виконав завдання цивільного судочинства, що полягає у є справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Керуючись ст. 367,368,374,375,381-3841 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді
Повний текст постанови складено 12.04.2019 року.